Рішення № 56299398, 26.02.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9417/15-ц

Провадження № 2/638/1850/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря: Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із вказаним позовом, яким просила, з урахуванням неточностей, суд стягнути з відповідача 66 218, 31грн, в тому числі неоплаченої суми страхового відшкодування 23, 318 грн., пені 12 089, 59 грн., збитків від інфляції 10 099,72 грн., 3% річних 711 грн., моральної шкоди 20 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що 14.10.2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали водій транспортного засобу Daewoo Nexia д.н. AH 8916 СТ Бороденко ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також водій т/з Skoda Octavia А5 Scout д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Водій Daewoo Nexia д.н. AH 8916 СТ є клієнтом AT «Українська охоронно-страхова компанія» (далі за текстом AT «УОСК»), поліс № АІ/3434946 від 10.07.2014 року.

Позивач є власником транспортного засобу Skoda Octavia А5 Scout д.н. НОМЕР_1.

ОСОБА_4 одразу повністю визнав Факт своєї вини у скоєнні ДТП, тому у зв'язку із відсутністю травмованих (загиблих) осіб, із відсутністю третього транспортного засобу, із відсутністю у будь-яких водіїв ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння (або ж перебування під впливом лікарських препаратів), із згодою сторін, а також виходячи з рекомендацій, які у телефонному режимі надав представник AT «УОСК», про вказану ДТП у встановленому законом порядку було складено Повідомлення про ДТП, яке разом із іншими встановленими законодавством документами, зокрема з Фотоматеріалами, були направлені на адресу AT «УОСК» рекомендованим листом, отриманим відповідачем 17.10.2014 року.

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся засобами телефонного зв'язку до AT «УОСК». В телефонному режимі одним із співробітників компанії, який назвався ОСОБА_5, було повідомлено номер справи, яку відкрито AT «УОСК» за результатом розгляду вказаного повідомлення та інших документів, а саме: ГО ЗО 03-14. Таким чином, на думку позивача, учасниками ДТП було складено всі необхідні документи та у відповідності до чинних вимог.

Протягом встановленого законом 90-денного терміну, який закінчився 15.01.2015 року, відповідачем не було прийнято рішення про виплату відшкодування та не повідомлено про це позивача, на її численні звернення, нею поштою було отримано Повідомлення «про прийняте рішення по події, яка мала місце 14.10.2014 р.» № 3264 від 03.04.2015 року (надалі за текстом - Повідомлення) за підписом Головного фахівця УВЗ АТ «УОСК» ОСОБА_5, рішення про здійснення мені страхового відшкодування в сумі 23 318 грн. 53 коп.

В порядку п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем, станом на 26.01.2016 року, була нарахована пеня на невиплачене відшкодування: кількість днів прострочення - 371 день, сума пені складає 12 тис. 89 грн. 59коп., 3% річних складають 711 грн. Сума інфляційного збільшення боргу складає 10 тис. 99 грн. 72 коп.

У судове засідання сторони не зявились, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, представником відповідача вчергове подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю прибути у судове засідання, у звязку із чим суд визнає неявку відповідача не поважною.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Згідно наданих письмових заперечень, проти позову відповідач заперечує проти нарахованих пені, 3 % річних, інфляційних втрат і моральної шкоди та просить суд задовольнити позов частково, стягнувши на користь позивача лише суму страхового відшкодування та частину пені.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч.2 ст.16 ЦК України спосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.

Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Однак відповідно до вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники наземних транспортних засобів зобовязані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону).

Відповідно до п.34.1, 34.2 ст.34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування; протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п.34.3 ст.34 Закону якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п.36.1, 36.2 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

14.10.2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали водій транспортного засобу Daewoo Nexia д.н. AH 8916 СТ Бороденко ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також водій т/з Skoda Octavia А5 Scout д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Водій Daewoo Nexia д.н. AH 8916 СТ є клієнтом AT «Українська охоронно-страхова компанія» (далі за текстом AT «УОСК»), поліс № АІ/3434946 від 10.07.2014 року.

Позивач є власником транспортного засобу Skoda Octavia А5 Scout д.н. НОМЕР_1.

Згідно повідомлення пор ДТП від 14.10.2014 року, її винуватцем є ОСОБА_4 Повідомлення про ДТП, яке разом із іншими встановленими законодавством документами, зокрема з Фотоматеріалами, були направлені на адресу AT «УОСК» рекомендованим листом, відмітка про вручення від 17.10.2014 року.

Необхідність сплати страхового відшкодування відповідачем не оскаржується, суд також вважає, що виплата відшкодування у сумі 23318, 00 грн. є необхідною.

Максимальний термін розгляду повідомлення про ДТП, згідно наведеної норми (ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), складає 90 днів, у звязку із чим питання про виплату відшкодування мало бути вирішене 20.01.2016 року, станом на 26.01.2016 року відшкодування не виплачене, у звязку із чим позивачем правомірно нарахована сума пені на підставі наведеної норми у сумі 12089,59 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4 постанови пленуму ВВСУ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення ст. 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням. Винятком є відповідальність страховика(стаття 992 ЦК).

Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Суд вважає правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача стягнення збитків від інфляції та 3 % річних, оскільки вказані нарахування на суму невиконаного зобовязання є не цивільною санкцією, а захистом порушеного права позивача, у таких розмірах: збитки від інфляції 12089,59 грн., 3% річних 711 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням душевних страждань позивача.

Отже, встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, наявність вини підприємства, характер страждань позивача, який переносить моральні страждання, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню вини відповідача, враховуючи вину позивача в порушенні законодавства про виплату страхового відшкодування, суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 3 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Долю судових витрат суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 16, 22, 625, 992, 1167, 1187 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23318,00 грн., пеню у розмірі 12089,59 грн., 3 відсотки річних у розмірі 711 грн., а всього 46218 (сорок шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 31 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 387,91 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Дзержинський районний суд міста Харкова апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Головуючий: суддя О.В. Шишкін