Рішення № 56298165, 02.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1561/16-ц

Провадження № 2/344/2675/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та дачу згоди на виїзд його за кордон, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та дачу згоди на виїзд його за кордон.

Позивач подала до суду заяву, в якій уточнила позовні вимоги та просила дозволити виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Росії до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона з 16.02.2008 року по 04.011.2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився проживати із позивачем. Відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Позивач в позовній заяві також зазначила, що їй не відоме місце роботи відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.02.2008 року, який був розірваний рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.11.2015 року (а.с.7).

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син - ОСОБА_4, згідно Свідоцтво про народження (а.с.5).

Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як зазначено ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.

Як зазначено ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 500 грн. слід задовольнити:.

Стягнення аліментів розпочати з 08.02.2016 року (з часу звернення з позовом до суду).

02.03.2016 року позивач подала до суду заяву, в якій уточнила позовну вимогу №2, просила надати дозвіл на виїзд за кордон, а саме в Росію, неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

За вимогами ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

За п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позивач зазначила мету тимчасового виїзду. Дитина перебуває на тимчасово окупованій території в м.Луганську. В позовній заяві позивач зазначила, що єдиний спосіб покинути м. Луганськ через територію Росії, оскільки прямого сполучення із Україною немає. А для виїзду потрібний дозвіл для дитини. Відповідач відмовляється добровільно надати такий дозвіл.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, та визначається період по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідно до ст.1,2 закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Як зазначено ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» зі змінами та доповненнями (ст..4, 5) врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, встановлено порядок вирішення спорів у цій сфері. На виконання статті 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014р. №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення» (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення. Паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років (п.3).

А тому, з врахуванням вищезазначеного і ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, яка встановлює обов'язок приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також те, що виїзд дитини за кордон на оздоровлення та відпочинок не порушує прав батька, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

На підставі ч.2 ст..84, 180, ч.2 ст.182, ст..184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 212- 215, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 08.02.2016 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 551 грн. 20 коп. судового збору.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитиниОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України, а саме в Росію, без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Польська М.В.