Рішення № 56297044, 09.03.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/565/16-ц

Провадження № 2/204/745/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.

при секретарі Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання її таким, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1. В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_2. Також в квартирі зареєстрована ОСОБА_2, але не проживає, не сплачує комунальні платежі, не отримує кореспонденцію, особистих речей відповідача в квартирі не має, остання взагалі не користується квартирою. Комунальні платежі нараховуються згідно кількості зареєстрованих осіб у квартирі. Так як відповідач не сплачує комунальні платежі, їх вимушена сплачувати позивач. ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживає понад три роки, про її місце проживання позивачу не відомо. На підставі викладеного Позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не зявився, але надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про припинення одруження № 2137 виданого 29 березня 1966 року ОСОБА_3 м. Дніпропетровська, одруження між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (позивачем по справі) припинено 29 березня 1966 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 422. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на прізвище «Мороз» (а.с. 27.)

Позивач по справі є власником ? частини домоволодіння № 8 по вул. Казанська в м. Дніпропетровську. розташованого на земельній ділянці площею 1007 кв.м., що підтверджується договором дарування від 12.05.1958 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1212, посвідченого нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (а. с. 6).

Право власності на частину зазначеного домоволодіння було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 31 січня 1973 року, записано в реєстрову книгу № 100 під номером 75 (а.с. 7).

Згідно довідки № 2 від 25.01.2016 року, в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 (зареєстрований 19.01.1958) не мешкає з 2012 року - помер, ОСОБА_8 (помер у 2015 році), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована 16.08.2012 року) (а. с. 9).

Відповідно до ОСОБА_6 складеного головою квартального комітету № 2 ОСОБА_9 та підписаного ОСОБА_10, паспорт серії АМ 987229 та ОСОБА_11, НОМЕР_1, відповідач - ОСОБА_2 з моменту реєстрації в АДРЕСА_4 по теперішній час не проживає (а. с. 8).

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності здобувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України, яка передбачає право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб в розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливо лише з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сімї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач по справі втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 1, у будинку № 8 по вулиці Казанська у м. Дніпропетровськ, оскільки не проживає там з моменту своєї реєстрації більше одного року.

Таким чином, оцінивши докази, які були досліджені судом при розгляді справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем позовних вимог щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та вважає необхіднимпозовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, судовий збір у розмірі 551,20 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 383, 391, 405 ЦК України, та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 1 у будинку № 8, по вулиці Казанська у місті Дніпропетровську.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,судовий збір у розмірі 551,20 грн.(п`ятсот п`ятдесят одна гривня, 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез