Ухвала суду № 56296060, 04.03.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2081/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 11-сс/789/30/16 Доповідач - Очеретяний Є.В.Категорія - скарга на ухвалу слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Очеретяного Є.В.

Суддів - Вавріва І.З., Іващенка О.Ю.,

при секретарі - Бріль В.Л.

з участю прокурора - Смовж О.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 15 травня 2000 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.46-1 (в редакції 1960 року) відстрочено виконання вироку терміном на 1 рік з сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 680 грн.

- 17 січня 2001 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.2 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ст.17-ч.2 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, на підставі ст.42 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, згідно ст.43 КК України (в редакції1960 року) до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі та остаточно визначено 3 роки 56 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого 26 січня 2004 року по відбуттю строку покарання;

- 23 грудня 2004 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.3ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 200 годин громадських робіт, звільненого 28 квітня 2005 року по відбуттю покарання;

- 25 лютого 2008 року Малинівським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, ст.304 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 3 роки позбавлення волі, звільненого 08 липня 2009 року по відбуттю строку покарання;

- 31 серпня 2011 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ст.395 КК України на 2 місяці арешту, звільненого 07 грудня 2011 року по відбуттю строку покарання;

- 13 квітня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.353, ч.2 ст.186, ч.1 ст.69, ч.ч.1,4 ст.70, ч.1 ст.72, ч.3 ст.185, ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки 10 місяців обмеження волі, звільненого 28 листопада 2013 року від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 3 дні обмеження волі на підставі ухвали Долинського Районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2013 року;

- 21 вересня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі, звільненого 4 листопада 2015 року по відбуттю строку покарання,-

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 постановлено рахувати з 23год. 30хв. 25 лютого 2016 року.

Датою закінчення дії ухвали постановлено вважати 16год. 30хв. 23 квітня 2016 року.

Визначено ОСОБА_1 розмір застави в сумі 28 000 грн. та у разі внесення застави зазначено обовязки покладені на підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28.02.2016р. та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилається на те, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не враховано позитивну характеристику, довідку про склад сімї, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво на право власності матері підозрюваного на домоволодіння за вказаною адресою, яка не заперечила щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та медичну довідку, згідно якої ОСОБА_1 хворіє. Також те, що підозрюваний будучи неодноразово судимим, завжди дотримувався умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів. Не враховано розмір заподіяної шкоди. Не вказана дата складання клопотання про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_1, які підтримали подану апеляцію та просять її задовольнити, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому слідчий суддя, суд, на підставі поданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного обвинуваченого; наявність судимостей тощо.

З клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15- ч.3 ст.185 КК України.

Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, тому доводи захисника в цій частині не є суттєвими.

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а саме в тому, що він підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно.

Слідчий суддя, застосовуючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вірно врахував наявні в матеріалах кримінального провадження докази, а саме: протокол огляду місця події від 25.02.2016 року, покази потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5

Вищевказані докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до санкції ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, яка інкримінується ОСОБА_1, за вчинення даного злочину передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Даний злочин відповідно до ст.12 КК України є тяжким, а тому слідчий суддя дійшов до вірного висновку про те, що в даному випадку спокуса уникнути в дальнійшому судової процедури буде значною (рішення Європейського Суду ОСОБА_6 Танг проти Іспанії)..

Слідчим суддею вірно враховано існування ризиків в даному кримінальному провадженні, які доведені прокурором, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, маніпулювати іншими доказами по справі.

Також, незважаючи на позитивну характеристику підозрюваного, та розмір заподіяної шкоди, з огляду на те, що ОСОБА_1 раніше 6 разів судимий за вчинення аналогічних злочинів, ніде не працює, 04 листопада 2015 року тільки звільнившись із місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, що свідчить про стійкість та систематичність протиправної поведінки ОСОБА_1, побоювання слідчого судді стосовно того, що в разі обрання більш мякого запобіжного заходу, він буде чинити тиск на свідків, потерпілого або може вчинити інші злочини, маніпулювати іншими доказами, є обгрунтованим.

Це і зазначив також Європейський Суд з прав людини у справі Контрада проти Італії.

Слідчий суддя вірно критично віднісся до доводів захисника про негативний стан здоровя підозрюваного, оскільки доказів, які б підтверджували про унеможливлення застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в процесі розгляду як клопотання так і апеляційної скарги, не встановлено.

З врахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту, не забезпечить виконання ОСОБА_1 процесуальних обовязків, а тому доводи захисника в апеляційній скарзі про обрання підозрюваному більш мякого запобіжного заходу є безпідставними.

Також у відповідності до ч.3 ст.183, ч.4 ст.182 КПК України слідчим суддею визначено розмір застави та та у разі її внесення зазначено обовязки покладені на підозрюваного.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника не є суттєвими та жодним чином не впливають на висновки суду.

За таких обставин, підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає та приходить до висновку, що ухвала про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є законною та обґрунтованою.

На підставі наведеного, керуючись ст.176, 177, 178, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2016 року про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7