Рішення № 56295989, 01.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 672/1188/15-ц

Провадження № 22-ц/792/394/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Фанди В.П.,

з участю: секретаря Лапка Ю.В.;

сторін: представника апелянта - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду від 23 грудня 2015 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що вона є спадкоємцем на житловий будинок по вул. Першого Травня, 23 в м. Городок Хмельницької області після смерті матері ОСОБА_3, померлої 14 вересня 2011 року. Після смерті матері, почала часто хворіти. 12 березня 2012 року була в гостях у в смт. Ярмолинці, захворіла на ГРВІ з подальшим амбулаторним лікуванням, через це не змогла вчасно оформити на себе спадщину.

У звязку з цим, позивач просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті 14 вересня 2011 року ОСОБА_3, терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Городоцького районного суду від 23 грудня 2015 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать дійсним обставинам справи.

Посилається на те, що судом не було враховано, що вона є єдиним спадкоємцем померлої, інших немає, та те, що відповідач визнав позов повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що причини пропуску строку подачі заяви до нотаріальної контори не є поважними.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону.

ОСОБА_3, за життя, 17 серпня 2006 року склала заповіт на все належне їй майно на ім'я дочки ОСОБА_4 - позивача.

14 вересня 2011 року ОСОБА_3 померла (а. с. 4). Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається в тому числі і з житлового будинку по вул. Першого Травня, 23 в м. Городок Хмельницької області, яку позивач бажає прийняти (а. с. 9).

Позивач до нотаріальної контори протягом шести місяців заяву про відмову від спадщини чи про прийняття спадщини не подавала.

Маючи намір оформити спадщину, позивач ОСОБА_2 17 серпня 2015 року звернулася до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку із пропуском строку подачі заяви.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є єдиним спадкоємцем.

Відповідач позов визнав.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення, суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК України), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи, позивач надала суду докази щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку. В останні дні строку для прийняття спадщини, 12 березня 2012 року, ОСОБА_2 знаходилась в іншому населеному пункті і захворіла, що унеможливлювало її звернення з заявою про прийняття спадщини (а. с. 11).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Таку причину як хвороба на ГРВІ з подальшим амбулаторним лікуванням суд не визнав поважною, та такою, що створювала позивачу перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом ст. 1272 ЦК України, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, достатнього для подання такої заяви.

Поважними причинами слід вважати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.

За таких обставин, колегія судді апеляційного суду вважає, що строк пропущений позивачем для звернення до нотаріальної контори з поважних причин, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду від 23 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої 14 вересня 2011 року, тривалістю 2 (два) місяці.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_5

Суддя: /підпис/ ОСОБА_6

Суддя: /підпис/ ОСОБА_7

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський

_____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8 Категорія:39

Доповідач: Купельський А.В.