Рішення № 56294775, 02.03.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5103/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції про стягнення 3 % річних, інфляційних та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 21.07.2015 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 8.07.2011 року гр.ОСОБА_5, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа KOGEL здійснив ДТП, в результаті якої пошкоджено належний йому автомобіль Hyundai Porter, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,1997 АВ. Вироком Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_5 визнаний винним у чиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована відповідачем. При настанні страхового випадку відповідач відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП. 12.07.2011 року він подав заяву до відповідача про виплату страхового відшкодування. 4.06.2014 року представником відповідача проведено огляд пошкодженого транспортного засобу. 19.09.2014 року, тобто більш ніж через 3 роки після настання ДТП, відповідач повідомив його про необхідність надання додаткових документів власника транспортного засобу. Листами віл 26.09.2014 року, 23.10.2014 року він повторно звернувся з заявою щодо виплати страхового відшкодування. 7.11.2014 року затверджено страховий акт, згідно з яким визначена сума відшкодування у розмірі 31606,72 грн., виплата якої здійснена 15.05.2015 року. Оскільки відповідач прострочив виплату страхового відшкодування на 3 роки 7 місяці, вважає, що повинен сплатити йому пеню у розмірі 7209,80 грн., 3% річних, що становлять 22835,86 грн. та три проценти річних у розмірі 3457,69грн. Крім того, вважає, що простроченням виплати страхового відшкодування, відповідач спричинив йому моральну шкоду, оскільки він змушений був протягом тривалого часу перебувати вдома, був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю через відсутність коштів на ремонт авто, пережив нервовий стрес та душевні страждання . Моральну шкоду оцінює в 10000,00 грн. Просить стягнути на свою користь з відповідача 43503,34 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 435,03 грн.

В судове засідання позивач не зявився, про час та розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив викладені обставини, додав, що позивач став власником автомобіля Hyundai Porter, реєстраційний номер НОМЕР_2, у 2014 році, до того часу волів ним на підставі довіреності, укладеної з гр. ОСОБА_6. Просив позо задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила, що позивач не є страхувальником, не є власником пошкодженого автомобіля, страхове відшкодування у розмірі 31606,72 грн. здійснено власнику пошкодженого автомобіля гр. ОСОБА_7 за його заявою. Вважає, що вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних не передбачено укладеним сторонами договором. Крім того до вимоги про стягнення неустойки слід застосувати строк позовної давності 1 рік відповідно до ч.2 ст.258 ЦК , а до вимоги стягнення інфляційних та 3% річних майна - 3 роки. Також вважає безпідставним зверненням до суду щодо відшкодування моральної шкоди. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 8.07.2011 року трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої гр.ОСОБА_5 , керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричепа KOGEL, скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Porter , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 16.01.2012 року ОСОБА_5 визнаний винним у чиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Сторонами не заперечувалось, що цивільна відповідальність водія транспортного засобу «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.06.11р. №АА4939493, укладеного між ПП «Кадекс» та ПАТ «НАСК «Оранта» .

З наданої копії довіреності вбачається, що під час дорожньо транспортної пригоди позивач ОСОБА_4 керував, розпоряджався автомобілем Hyundai Porter , реєстраційний номер НОМЕР_2, на підставі довіреності, що була посвідчена приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_8 у реєстрі 2148, наданої 26 липня 2008 року гр.ОСОБА_6, уповноваженим діяти від імені власника цього автомобіля ОСОБА_9.

Згідно до Протоколу огляду транспортного засобу Hyundai Porter від 4.06.2014 року експертом в присутності позивача ОСОБА_4 оглянутий зазначений автомобіль та встановлені механічні пошкодження.

Згідно до розрахунку страхового відшкодування від 3 листопада 2014 року сума страхового відшкодування становить 31606, 72 грн. За страховим актом №ОЦВ-11-13658/1 від 4.07.2014 року затверджена зазначена сума для відшкодування ОСОБА_9. Згідно до квитанції банку «Райффайзен ОСОБА_10» ОСОБА_11 отримав 15.05.2015 року 31606, 72 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача стосовно сплати йому інфляційних витрат та 3% річних у звязку з затриманням оплати відшкодування шкоди підлягають відмові, оскільки дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, що передбачає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, не розповсюджується на правовідносини, що виникають у звязку із заподіянням шкоди, і може застосовуватись лише при порушенні зобовязання за договором.

При цьому суд враховує, що до спірних правовідносин застосуваються положення Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч.1ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Таким чином, оскільки позивач не є страхувальником, та оскільки шкода внаслідок ДТП у розмірі була на правових підставах відшкодована страховиком власнику автомобіля Hyundai Porter, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_12, - вимоги позивача про стягнення неустойки саме йому суд вважає такими, що підлягають відмові.

Крім того, суд вважає, що діями відповідача позивачу не спричинена моральна шкоду в розумінні ст.1167 ЦК України, тому слід відмовити позивачу також і у задоволенні цієї вимоги.

Посилання позивача на таку обставину, як визнання саме його під час ДТП власником автомобіля Hyundai Porter, реєстраційний номер НОМЕР_2, є хибним, оскільки згідно вимог ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль, позивач є лише користувачем транспортного засобу на достатній правовій підставі.

З огляду на зазначене суд вважає, що позов підлягає відмові у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 10, 110, 60, 212- 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Львівської обласної дирекції про стягнення 3 % річних, інфляційних та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.М.Румілова