Постанова № 56292645, 03.03.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

263/876/16-а

2-а/263/40/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі судді Васильченко О.Г., при секретарі Дерягіній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок пенсії. В обґрунтування позову зазначив, що на теперішній час він є пенсіонером за віком, знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області. Оскільки позивач мав стаж військової служби , згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» раніше він отримував пенсію за вислугою років відповідно до норм вказаного закону до 11.11.2015р. З 11.11.2015 року йому було призначено пенсію за віком, проте відповідачем було використано схему нарахування, яка застосовується при перерахунку раніше призначеної пенсії, з посиланням на те, що позивач раніше отримував пенсію, яку було призначено у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що саме відповідачем неправомірно при призначені пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік, що зменшує розмір пенсії та погіршує становище позивача. Просить визнати неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо нарахування йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії та зобовязати відповідача призначити йому пенсію, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 11.11.2015 року.

Представник відповідача надіслав свої заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 роки 04 місяці 27 днів, заробітна плата визначена згідно зі ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2000 року по 20.07.2014 року, з 20.06.2002р. по 02.06.2003р., з 31.10.2003 р. по 3006.2015р. із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а саме 1197,91 гривень. Згідно з Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший заробітна плата враховується під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії. Також представник відповідача зазначив, що з 01.05.2012 року розміри всіх пенсій, призначених до 01.01.2008 року, обчислюються згідно з Постановою КМУ від 23.04.2012 року № 324 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» з врахуванням показника середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік 1197,91 гривень. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», даний Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 9 даного Закону передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у звязку з втратою годувальника. Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», а регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Пенсія за вислугою років це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб пенсія за віком.

Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загальнопередбаченої пенсії не користувався раніше, то право на пенсію за віком виникло у нього вперше.

Згідно з ч. 2 статті 40 Закону № 1058 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VІ) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України«Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд зазначає, що при розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку позивач отримував до переведення на пенсію за віком, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, в ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому не підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин, а показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачеві було здійснено не перерахунок, не перехід з одного виду пенсії на інший за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а перше призначення нового виду пенсії. Тому відповідач повинен враховувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме для визначення розміру пенсії враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пенсію за віком позивачеві було призначено з 11.11.2015 року.

Відповідно до розяснень, що містяться в листі Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 року № 1425/11/13-10, судам необхідно враховувати, що предметом позову є дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, повязані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому судам необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Пенсія є регулярним платежем. Питання про поновлення строку звернення до суду із часу виходу на пенсію позивач не ставить, просить сплатити недоотримані суми пенсій у межах шестимісячного строку, тобто з 11.11.2015 року. Тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 11.11.2015 року

Стягнути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.Г. Васильченко