Ухвала суду № 56291611, 09.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-1761/16

760/22944/15-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Коржа А.А.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

31.12.2015 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив суд поновити його на посаді головного інженера ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій», стягнути з відповідачів на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду (а.с.2)

05.01.2016 ухвалою суду зазначений позов залишений без руху та акцентовано увагу позивача на необхідності сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди і викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і до речі зазначення конкретних вимог, щодо кожного із відповідачів у справі (а.с.5)

18.01.2016 позивач подав заяву на виконання вищенаведеної ухвали суду, в якій залишив лише вимоги про поновлення його на посаді головного інженера ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій», стягнення з відповідачів на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу (а.с.10, 47)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незаконність на його думку наказу про його звільнення №288-к від 01 грудня 2015 року, відтак просив поновити його на роботі та стягнути відповідно належні йому кошти.

Ухвалю суду від 27 січня 2016 року відкрито провадження у справі та призначений судовий розгляд справи. Також суд зазначив про необхідність повідомлення про всі наявні між сторонами рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незвершені провадження, що стосуються предмету позову (а.с.20)

В судовому засіданні позивач та його представник на стадії підготовки справи до судового розгляду заявили ряд клопотань, як про долучення до матеріалів справи аудіо диску, так і допиту відповідачів в якості свідків по обставинам справи, витребування доказів.

В свою чергу, представник Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій» викладаючи свою думку по заявленим клопотанням, пояснив, що позивач грубо ігнорує вимоги цивільно-процесуального права, зловживає своїми правами та вводить суд в оману. Не повідомляє суд про те, що вже в лютому місяці ухвалено рішення по наказу про звільнення позивача №288-к від 01 грудня 2015 року, яким відмовлено в задоволенні позову. Проте, про ці обставини позивач замовчує. Також позивач не повідомляє суд про те, що в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва також перебуває цивільна справа із аналогічним предметом підставами позову між тими самим сторонами, по ній відкрито провадження суддею Кізюн Л.І., справа призначена до судового розгляду на 16 березня 2016 року (а.с.62)

У відповідь позивач та його представник пояснили, що дійсно вони замовчили ці обставини, але вони бажають щоб даний суд за визнаних вищенаведених обставин все ж таки продовжив розгляд справи. Пояснили, що вони мають інші підстави недійсності вищезазначеного наказу.

В той же час, суд акцентував увагу позивача та його представника декілька разів на тому, що вимога про визнання даного наказу незаконним взагалі ними не порушена, ні в даному в провадженні, ні як вони визнали у судді Кізюн Л.І.

За викладених обставин, представник відповідача Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій» наполягав на відповідному реагуванні суду на дану, на його думку, недобросовісну поведінку позивача.

Інші відповідачі покладалися на розсуд суду.

Позивач та його представник підсумовуючи вище встановлені під час судового засідання обставини, просили суд надати їм час, щоб «вирішити» це питання.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перебуває на розгляді іншого суду, що виключає само по собі два однорідних провадження.

В даному випадку суд вважає не буде порушенням прав позивача залишення даного позову без розгляду, оскільки всі клопотання, в тому числі і щодо подальшого «вирішення» і руху справи він не позбавлений заявити в іншому аналогічному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.207 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя