Ухвала суду № 56291599, 05.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/2717/16

(№760/4349/16-к)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05. 03. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Славовій Н. Ю., за участю прокурора Жовнір Р. В., слідчого Осєвої І. С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом?янського УП ГУ НП в м. Києві Осєвої І. С., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Стасюком Р. О. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю м. Києва, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, не одруженому, не працюючому, раніше судимому за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 190, ч. 2 ст. 186 КК України,

у кримінальному провадженні за №12016100090002524 від 03.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Солом?янського УП ГУ НП в м. Києві Осєва І. С. звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за №12016100090002524 від 03.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст. 185 КК України.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, посилався на те, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз в 2013 році Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 04.02.2016 по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва.

Так він, 03.03.2016, приблизно о 14:30 годині, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_5, яка проходила повз вищевказаний будинок. В подальшому, ОСОБА_1 наблизившись ближче до ОСОБА_5, побачив що у кишені пальто останньої знаходиться мобільний телефон у шкіряному чохлі чорного кольору. В той момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5, а саме належного їй мобільного телефону марки «SAMSUNG GT-S7262», ІМЕІ: НОМЕР_1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, 03.03.2016, приблизно о 14:35 годин, перебуваючи за адресою: Київ, проспект Перемоги, 49/2, наблизився до ОСОБА_5 та із лівої кишені пальто останньої повторно таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-S7262», ІМЕІ: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2, вартістю 40 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 гривень, телефон знаходився у шкіряному чохлі чорного кольору, вартістю 100 гривень. Викрадене ОСОБА_1 в подальшому помістив у кишеню куртки в яку він був одягнений.

Після цього, утримуючи при собі повторно таємно викрадене вищевказане чуже майно, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном в подальшому на свій власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1370 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

04.03.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим слідчий просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та посилаючись на те, що підозрюваний не має намір ухилятись від органів досудового розслідування, просив слідчого суддю обрати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз в 2013 році Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 04.02.2016 по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва.

Так він, 03.03.2016, приблизно о 14:30 годині, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_5, яка проходила повз вищевказаний будинок. В подальшому, ОСОБА_1 наблизившись ближче до ОСОБА_5, побачив що у кишені пальто останньої знаходиться мобільний телефон у шкіряному чохлі чорного кольору. В той момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5, а саме належного їй мобільного телефону марки «SAMSUNG GT-S7262», ІМЕІ: НОМЕР_1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, 03.03.2016, приблизно о 14:35 годин, перебуваючи за адресою: Київ, проспект Перемоги, 49/2, наблизився до ОСОБА_5 та із лівої кишені пальто останньої повторно таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-S7262», ІМЕІ: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2, вартістю 40 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 гривень, телефон знаходився у шкіряному чохлі чорного кольору, вартістю 100 гривень. Викрадене ОСОБА_1 в подальшому помістив у кишеню куртки в яку він був одягнений.

Після цього, утримуючи при собі повторно таємно викрадене вищевказане чуже майно, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном в подальшому на свій власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1370 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

04.03.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1. повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколом огляду місця події від 03.03.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює та не навчається, не має джерела доходу, раніше судимий, вчиняє умисні корисливі злочини, за який був засуджений та судимість у встановленому законом порядку, передбаченому ст. 89 КК України не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не стає, а також може незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується матеріалами досудового слідства.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляд тримання під вартістю не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, зважаючи на те, що перебуваючи на волі підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 14 год. 40 хв. з 03. 03. 2016 року

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 14 год. 40 хв. 01. 05. 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27560 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Бобровник О. В.