Рішення № 56291258, 24.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-507/16

760/17929/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарях: Іоновій Г.О., Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу. Просив також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 31 січня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Акура, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

15 грудня 2014 року в м. Києві по вул. О.Теліги з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач виплатив ОСОБА_2, який звернувся до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування у розмірі 4 919, 32 грн.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування за договором страхування, а відповідач не повідомив АТ «ПРОСТО-страхування» у визначені законодавством строки про страховий випадок, то просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважав його безпідставним, посилаючись на те, що неповідомлення страховика страхувальником про страховий випадок не може бути підставою для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Просив також стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2000 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15 грудня 2014 року, о 18 годині 50 хвилин, по вул. О.Теліги, 35 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Акура, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.а.с. 12-13).

Як вбачається з даних полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9541318 від 31 січня 2014 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована позивачем (а.с.6).

Відповідно до страхового акту від 26 лютого 2015 року дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 15 грудня 2014 року, про яку страховик був повідомлений 17 грудня 2015 року, визнана страховим випадком, розмір страхового відшкодування ОСОБА_2, становить 4 919,32 грн. (а.с. 26).

Як вбачається з даних платіжного доручення від 24 квітня 2015 року (а.с.27) позивачем було перераховано самому собі страхове відшкодування у розмірі 4 919, 32 грн.

Згідно з даними банківської виписки, кошти надійшли на рахунок ПАТ «ВТБ Банк» (а.с. 28).

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Судом встановлено, що водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди - ОСОБА_2 не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надав страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, що відображено у даних страхового акту.

Факт настання страхового випадку ніким не оспорюється.

Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для задоволення позову про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Заява представника відповідача про відшкодування судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу, також не підлягає задоволенню, оскільки представник відповідача представляв інтереси позивача в суді на підставі довіреності, а надані ним документи свідчать про те, що ТОВ «Юридична компанія «Правова рада» здійснює діяльність у сфері права.

Акт наданої правової допомоги підписаний ТОВ «Юридична компанія «Правова рада», однак до заяви додано диплом спеціаліста ОСОБА_3, який представляв інтереси відповідача на підставі довіреності і з яким договір про правову допомогу не укладався.

Відповідачем також не надано суду доказів оплаті відповідачем витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 77, 88, 209, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 3, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

в и р і ш и в :

У позові Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн