Рішення № 56290694, 02.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/18989/15-ц

пр. № 2/759/1535/16

02 березня 2016 року Святошинський районнимй суд м.Києва в складі

головуючого Миколаєць І.Ю.

при секретарі Ярмощук К.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ :

09.12.2015 року за поштовим штемпелем представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до суду в межах Закону України «Про захист прав споживачів» з позовом у якому просить визнати недійсним договір про іпотечний кредит від 20.06.2007 року, укладений між ним ОСОБА_2 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк». Підставою недійсності договору вказує недодержання відповідачем вимог ЗУ «Про захист прав споживачів». Позов мотивований неповідомленням ОСОБА_2 банком перед укладенням договору про іпотечний кредит про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту, що у розумінні ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» є нечесною підприємницькою практикою» підтвердженою обставиною чого вказує на рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.09.2015 року у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Платинум Банк» про захист прав споживача; ненаданням банком позивачу письмової відповіді на її вимогу щодо зазначеної інформації навіть після ухвалення Апеляційним судом м. Києва 01.09.2015 року рішення яким зобов'язано відповідача надати таку інформацію. Справу просить вирішити керуючись ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, п.п.1 ст. 36, ч.2, ч.6 ст. 19, п. 5 ч.1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Крім того пояснила, що позивач сплачувала за договором і, як їй стало відомо від її довірителя, банк звертався до нотаріуса за виконавчим написом по даному договору про іпотечний кредит.

ПАТ «Платинум Банк» у судове засідання явку свого представника не забезпечив, повідомлявся про місце та час розгляду належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав. В матеріалах справи містяться заперечення представника банку на позовну заяву у яких зазначено, що договір про іпотечний кредит укладався у повній відповідності до положень чинного законодавства, позивачу була надана інформація про істотні умови договору, сукупну вартість кредиту та про порядок сплати процентів за його користування. Крім того зазначено, що надання такої інформації підтверджується копіями заяви анкети, листом витрат підписаного власноручно позивачем. Також зазначено, що в додатку № 1 від 16.11.2012 року до кредитного договору викладений графік повернення кредиту та сплати процентів, який містить детальну інформацію про суму кредиту, номінальну процентну ставку, термін користування кредитом, а також детальний розрахунок суми платежу за розрахунковий період, погашення основної суми кредиту та відсотків.

Суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 20.06.2007 року між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит № 1.07061325 (а.с.12). За умовами договору банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 77000,00 дол. США на строк до 240 місяців зі сплатою 10,50 % річних за його користування на придбання квартири АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.1 договору про іпотечний кредит платежі з погашення суми та процентів кредиту здійснюються у вигляді щомісячного ануітетного (рівномірного) платежу, який становить 768,76 дол. США.

Відповідно до п.4.2 договору про іпотечний кредит позичальник може здійснювати повне або часткове дострокове погашення кредиту протягом всього строку дії кредитного договору у дату сплати поточної заборгованості по кредиту зі сплатою кредитору винагороди за здійснення кожного такого платежу у розмірі 20 дол. США в національній валюті України.

Відповідно до п. 6.1.5. договору про іпотечний кредит кредитор має інші права відповідно до договору.

16.11.2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір до договору про іпотечний кредит № 1.07061325 від 20.06.2007 року (а.с.16) за умовами якого була зменшена відсоткова ставка з 10,5% до 8% на період з 17.11.2012 року по 16.05.2013 року.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем у справі до заперечень на позовну заяву надана анкета-заява ОСОБА_2 в якій вона зазначила про бажану вартість кредиту, особисті дані, джерела доходів та характер діяльності як суб'єкта підприємницької діяльності, наявність активів. Згідно політики працівника банку ОСОБА_2 звернулась до банку за рекомендацією та отримала знижку (а.с.36-39). Виходячи із чого суд робить висновки про свідоме ставлення позивача до отримання кредиту та її волю на укладення договору саме в цій банківській установі та за цими умовами. Крім того ОСОБА_2 перед укладенням договору отримала інформацію правового характеру, що стосується оскаржуваного договору, листок витрат з детальним їх розписом (а.с. 39-а-40). Крім того в додатку № 1 до договору про іпотечний кредит, що підписаний сторонами договору про іпотечний кредит зазначений графік повернення кредиту та сплати процентів, який містить детальну інформацію про суму кредиту, номінальну процентну ставку, термін користування кредитом, а також детально розраховано суму платежу за розрахунковий період, погашення основної суми кредиту та процентів (а.с.46-47). Тобто графік погашення кредиту містить детальний розпис сукупної вартості кредиту за весь період дії договору відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Отже позивачу надано повну, достовірну та детальну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту відповідно до кредитного договору.

У відповідності до ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав позивачів» споживач має право оскаржити дії банку щодо не повідомлення йому інформації про можливі варіанти кредитування, не надання інформації щодо сукупної вартості кредиту, можливі валютні ризики перед укладенням договору про надання споживчого кредиту. Саме ненадання відповідної інформації до укладення договору може бути предметом оскарження на підставі цієї норми закону. Уклавши кредитний договір ОСОБА_2погодилася на обсяг інформації та на його умови.

Отже, перед укладенням кредитного договору, відповідач на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» надав позивачу повну та достовірну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Визнання недійсним окремих положень договору не спричиняє (не породжує) визнання недійсним всього договору.

Суд відноситься критично до посилань представника позивача як на доказ, що підтверджує обставину ненадання інформації споживачу про умови кредитування на рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.09.2015 року про те, що відповідачем не надано доказів про надання позивачу інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та доказів щодо валютних ризиків, оскільки в рішенні зазначено лише про ненадання до суду такої інформації, а не про встановлений судом факт.

Щодо валютних ризиків, суд вважає, що позивач повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, а також те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому мала би передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за договором.

Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст. 8 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, згідно Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів порушення чинного законодавства при укладенні спірного правочину, тому її вимога про визнання договору про іпотечний кредит № 1.07061325 від 20.06.2007 року недійсним є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання недійсним кредитного договору, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: