Ухвала суду № 56289572, 25.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7858/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 23.02.2016 передано судді.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами Цивільного процесуального законодавства, позовна заява, по формі та за змістом повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього ЦПК України.

Згідно з п. п. 3, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Пунктом 3 Пленуму Верховного Суду України постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків, що вказано й у ст. 23 ЦК України.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;у випадках, передбачених Цивільного кодексу України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У позові заявлено вимогу про стягнення відшкодування моральних збитків у розмірі 15000,00 грн. Разом з тим, не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, нанесення та розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Зокрема відсутні докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, докази витрат на лікування.

Проте у позовній заяві відсутні будь-які посилання на норми матеріального права, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди та про стягнення матеріальної шкоди саме у солідарному порядку з відповідачів.

Одночасно позивачеві вказується на положення ст. 137 ЦПК України, якою встановлено порядок звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, у разі, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі. Тобто є одним із способів отримання доказової бази для відстоювання правової позиції стороною, відтак вимога про витребовування доказів не є тотожним поняттю «позовна вимога», що є формою захисту, яку просить позивач від суду. За правилами цивільного процесуального закону, клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Отже прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 має бути також конкретизовано позивачем, враховуючи вищевикладене.

Таким чином, приходжу до висновку, що такі обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі та позовна заява підлягає залишенню без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ним ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху, надавши позивачу строк у 5 (п'ять) днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебігати з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя І. В. Литвинова