Ухвала суду № 56288971, 03.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/492/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними, відновлення становища , яке існувало до порушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 29.01.2014 року він уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №008-23080-290114 від 29.01.2014 р. про надання кредиту на купівлю товару.

Погашення кредитної заборгованості зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 29 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 122 грн. відповідно до графіку платежів.

Крім того, 05.08.2014 року він уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №001-23334-050814 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів розрахунку.

При цьому, відповідно до умов договору, банк здійснює дистанційне розпорядження з переміщенням грошових коштів між рахунками.

Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку, позивач уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №001-23334-0508 від 05.08.2014 р. про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості по кредитному договору до 27 кожного місяця по договору №008-23080-290114 у сумі 119 грн.

Відповідач - ПАТ «Дельта банк» 03.03.2015 р. договірні зобов'язання не виконав і кошти у сумі 119 грн. до 27 лютого 2015 року на рахунок банку по договору №008-23080-290114 не перерахував.

Відповідач за свої ж невиконані зобов'язання, незаконно застосував штрафні санкції на суму 250 грн.

Крім того, відповідно до ч. З умов договору, ОСОБА_7, надав банку доручення в порядку договірного списання, списувати на користь банку з будь - якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що вникла на підставі цього договору, в порядку передбаченому у правилах. На підставі даної вимоги і для своєчасного погашення кредитних зобов'язань позивач відкрив поточний рахунок №26200703465645, уклавши договір №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. «Ощадна картка №1 Dеbіt», яка відповідно до вимог п.2.1. передбачає дію цього договору, а саме: до повного виконання зобов'язань сторонами.

Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку платежу ОСОБА_7 , уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця по договору №008-23080-290114 у сумі 119 грн., а саме за допомогою послуги сервіс «Календар платежів» з функціоналом «Автоплатіж» в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА.

У лютому 2015 року з невідомих причин ПАТ «Дельта банк» не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до договору №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. і кошти у сумі 122 грн. на рахунок 29096011026686 по договору №008-23080-290114 не перерахував, про причини не повідомив.

Дізнавшись про порушення банком договірних зобов'язань по угоді №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. позивач надіслав йому скаргу.

За порушення банком взятих на себе зобов'язань по одному договору від 05.08.2014 року, по іншому договору банк, керуючись ч. 4 договору №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. на позивача незаконно нарахував штрафні санкції у сумі 250 грн.

Вважав дії банку ПАТ «Дельта банк» незаконними з огляду на неправомірно нараховані штрафні санкції. Просив суд визнати дії банку незаконними, і відновити становище яке існувало до порушення та зобов'язати банк виконати обов'язок в натурі по скасуванню штрафних санкцій, та відшкодувати заподіяну моральну шкоду.

21.10.2015 року позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 3780,68 грн. пені шляхом зарахування на його рахунок для подальшого погашення кредиту.

В ході розгляду справи, позивач позовні вимоги підтримав в частині визнання дій банку незаконними, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов'язання банку виконати обов'язок в натурі по скасуванню штрафних санкцій.

Позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди та пені просив залишити без розгляду, про що судом 22 грудня 2015 року постановлена відповідна ухвала.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року позов ОСОБА_7 задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням, представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих доказів. Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_7 29.01.2014 року уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №008-23080-290114 від 29.01.2014 р. про надання кредиту на купівлю товару. Погашення кредитної заборгованості зобов'язався здійснювати щомісячно, згідно з п. 4 частини 4 договору, не пізніше 29 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 122 грн. відповідно до графіку платежів.(а.с. 11-12)

05.08.2014 року ОСОБА_7 уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №001-23334-050814 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів розрахунку. При цьому, відповідно до умов договору, банк здійснює дистанційне розпорядження з переміщенням грошових коштів між рахунками. (а.с. 7)

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України)

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідач - ПАТ «Дельта банк» 03.03.2015 р. договірні зобов'язання не виконав і кошти у сумі 119 грн. до 27 лютого 2015 року на рахунок банку по договору №008-23080-290114 не перерахував. При цьому, відповідач застосував до позивача штрафні санкції на суму 250 грн. Хоча, відповідно до ч. З умов договору, ОСОБА_7 надав банку доручення в порядку договірного списання, списувати на користь банку з будь - якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що вникла на підставі цього договору, в порядку передбаченому у правилах. На підставі даної вимоги і для своєчасного погашення кредитних зобов'язань позивач відкрив поточний рахунок №26200703465645, уклавши договір №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. «Ощадна картка №1 Dеbіt», яка відповідно до вимог п.2.1. передбачає дію цього договору, а саме: до повного виконання зобов'язань сторонами. Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку платежу ОСОБА_7, уклав з ПАТ «Дельта банк» договір №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця по договору №008-23080-290114 у сумі 119 грн., а саме за допомогою послуги сервіс «Календар платежів» з функціоналом «Автоплатіж» в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА. У лютому 2015 року ПАТ «Дельта банк» не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до договору №001-23334-050814 від 05.08.2014 р. і кошти у сумі 119 грн. на рахунок 29096011026686 по договору №008-23080-290114 не перерахував, про причини не повідомив.

ОСОБА_7 04.03.2015 року звернувся зі скаргою до ПАТ "Дельта Банк", якою просив виконати договірні зобов'язання та погасити заборгованість по кредитному договору, шляхом перерахування коштів з його рахунку, на що 24.03.2015 року отримав відповідь вих.№ 05- 2920077, якою йому було повідомлено про те, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. (а.с. 13-14)

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 02.03.2015 №150 «Про внесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

З 05.10.2015 р. розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк».

Згідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд вірно виходив із того, що відповідно до договору №001-23334-0508 N від 05.08.2014 р. про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості по кредитному договору до 27 кожного місяця по договору №008-23080-290114 у сумі 119 грн. банк зобов'язався перераховувати кошти позивача на погашення кредитних зобов'язань, проте, 03.03.2015 р. не виконав свої обов'язки, чим порушив права ОСОБА_7 Отже, заборгованість по первісному кредитному договору виникла з вини банку, а не ОСОБА_7, тому нарахування штрафних санкцій з боку банку є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, та вважає, що суд розглянув справу за наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З огляду на вищевказане, викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 307; 308; 314; 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_6 відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :