Справа № 703/4343/13-к р.
1-кп/703/17/16 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибало О.І.
суддів Гудзюка І.В., Сухомудренка В.В.
при секретарі Водяній А.М.
з участю прокурорів Кривенко Є.П., Демченко С.М.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження № 12013250230000419 по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_2 (зареєстрований в АДРЕСА_3), українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, -
- за ч. 1 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_6 13 лютого 2013 року близько 21 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі № АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_7, маючи умисел направлений на умисне вбивство, кухонним ножем наніс їй удар в область лівої підключичної ділянки тіла, спричинивши тілесні ушкодження в результаті яких вона померла.
Згідно з висновком експертизи № 48 від 11.07.2013 року причиною смерті ОСОБА_7 є сліпе проникаюче поранення грудей зліва з ушкодженням легені, судин основи серця та нисхідної частини дуги аорти, масивний крововилив у ліву грудну порожнину, крововиливи у м'які тканини по ходу раневого каналу.
Він же, 13 лютого 2013 року близько 21 год. 20 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після скоєння умисного вбивства ОСОБА_7, знаходячись на перехресті вулиць Косіора та Свердлова м. Сміла, Черкаської області, ліг на проїзну частину вул. Свердлова, а коли водій автомобіля «Таврія» ОСОБА_2, вважаючи, що ОСОБА_6 потребує допомоги, зупинився та запитав що сталося, то він, маючи умисел направлений на вбивство, висловлюючись нецензурною лайкою, з хуліганських мотивів, наявним у нього кухонним ножем через відчинене вікно намагався нанести ОСОБА_2 удар в область шиї. Проте, останній ухилився від удару і лезом ножа було пошкоджено лише його куртку в області лівого плеча.
Розуміючи, що було вчинено замах на його життя, ОСОБА_2 негайно привів автомобіль в рух і покинув місце події. Таким чином ОСОБА_6 свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Він же, 13 лютого 2013 року близько 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після скоєння умисного вбивства своєї співмешканки ОСОБА_7 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку № 46 по вул. Косіора в м. Сміла Черкаської області, маючи умисел направлений на умисне вбивство, з хуліганських мотивів завдав перехожому ОСОБА_1 три удари ножем в область черевної порожнини.
Згідно з висновком експертизи № 94 від 27.05.2013 року у ОСОБА_1 виявлено проникаюче поранення живота з ушкодженням паранефральної (навколо нирки) клітковини зліва з явищами гемоперитонеуму (кровотеча у черевну порожнину), які утворилися від дії травмуючого предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, рани лівої кисті та лівого передпліччя, які утворилися від дії травматичного предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Проте, свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивство ОСОБА_1, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки останньому була своєчасно надана кваліфікована медична допомога.
Обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що в ході сварки з ОСОБА_7 остання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, схопила кухонний ніж і намагалась вдарити його в груди. Проте, він перехопив її руку з ножем і різко відвів вправо від себе. При цьому ніж випадково попав ОСОБА_7 в ліву верхню частину грудей від чого і наступила її смерть. Коли ОСОБА_7 стала падати - то він підхопив її і поклав на підлогу. Ні крові, ні якихось тілесних ушкоджень на її тілі не бачив. Після цього, взявши з собою якийсь кухонний ніж, вийшов на вулицю та пішов на квартиру до свого роботодавця ОСОБА_8, яка проживає в багатоквартирному будинку № 116 в районі перехрестя вулиць Свердлова та Косіора з метою отримати заробітну плату. Проте, самої ОСОБА_8 вдома не було, а її син виплатити йому гроші відмовився. Після цього, з метою покінчити життя самогубством, ліг на проїзну частину вул. Свердлова на перехресті з вул. Косіора. Коли зупинився легковий автомобіль, то він, підійшовши до нього, лише посварився з водієм, але спроби вдарити його ножем не робив. Коли ОСОБА_2 поїхав - пішов до своїх батьків, які проживають по АДРЕСА_4. По дорозі нікого не чіпав і ножем тілесних ушкоджень не наносив. Прийшовши до батьків не зміг їм зрозуміло пояснити того, що з ним трапилось, та знову зробив спробу вийти на вулицю. При цьому батько намагався затримати його, але він вирвався і спустився на перший поверх, де при виході з під'їзду будинку і був затриманий працівниками міліції.
Проте, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим його винність в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_7, вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 та закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, належним чином дослідженими судом.
По епізоду умисного вбивства ОСОБА_7 винність обвинуваченого стверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3, (матері загиблої ОСОБА_7.) про те, що з 2010 року її донька ОСОБА_7 проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 в однокімнатній квартирі, яку вона для них винаймала на вул. Леніна в м. Сміла. Десь з 2012 року вони стали жити погано. ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями і ОСОБА_7 теж стала прилучатись до випивок. Останній, на грунті п'янства, неодноразово бив і ображав ОСОБА_7. Ввечері, 13 лютого 2013 року близько 19 години ОСОБА_7 зателефонувала їй і повідомила, що ОСОБА_6 прийшов додому п'яний і поводиться дуже агресивно. Вона запропонувала дочці прийти до неї і перечекати поки він протверезиться та заспокоїться, але та відмовилась. Після цього вона задрімала, оскільки почувала себе недобре, а близько 22 години до неї прийшли працівники міліції та повідомили, що ОСОБА_7 вбита;
- показаннями свідка ОСОБА_9, (працівника міліції), який суду пояснив, що ввечері 13.02.2013 року він знаходився в приміщенні Смілянського міськрайвідділу міліції, коли поступило повідомлення про ножове поранення пішохода на вул. Косіора в м. Сміла. Були також отримані прикмети зловмисника: це був чоловік високого зросту в легкому одязі. Після цього він вийшов в центр міста і навпроти Будинку культури побачив молодого високого чоловіка з вказаними прикметами, який з пляшкою, схоже пива, в руках переходив вулицю Свердлова і направлявся в бік будинку АДРЕСА_4 (нині бульвар Бобринського). На середині вулиці Свердлова він зупинився і, розставивши руки в сторони, постояв якийсь час, а потім пішов далі. Було видно, що цей чоловік перебуває в нетверезому стані. Він зателефонував черговому і повідомив про побачене, а сам прослідкував за ним і помітив, що той зайшов в перший під'їзд будинку АДРЕСА_4. Після цього заблокував двері вказаного під'їзду і знову повідомив про це чергового по райвідділу. Через кілька хвилин під'їхали інші працівники міліції і коли підозрюваний зробив спробу вийти з під'їзду на вулицю, то вони його затримали. Затриманим виявився ОСОБА_6, у якого був поранений палець на руці з якого текла кров. Біля ОСОБА_6 на підлозі в під'їзді було також виявлено кухонний ніж. Після цього вони доставили його у відділ міліції. ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе вкрай агресивно;
- показаннями свідка ОСОБА_10, (оперуповноваженого СКР Смілянського МВ), який суду пояснив, що 13 лютого 2013 року він був в складі слідчо-оперативної групи. Ввечері в чергову частину надійшло повідомлення про поранення чоловіка в районі перехресті вулиць Свердлова та Косіора в м. Сміла. На місці пригоди потерпілий дав короткий опис підозрюваного, після чого його забрав автомобіль швидкої допомоги. Через деякий час в чергову частину райвідділу надійшло телефонне повідомлення від колеги ОСОБА_9 про те, що в центрі міста він виявив чоловіка, який за прикметами схожий на злочинця і який зайшов в під'їзд будинку на вулиці Тельмана, 3. Разом зі своїми колегами він виїхав за вказаною адресою і в під'їзді будинку вони затримали ОСОБА_6, який там же викинув ніж. ОСОБА_6 був дуже збуджений, поводив себе вкрай агресивно, знаходився в стані алкогольного сп'яніння. У нього був порізаний палець, з якого текла кров. В райвідділі в ході бесіди він зізнався в нанесенні ножового поранення перехожому, який виявився ОСОБА_1, а також сказав, що у нього вдома був серйозний конфлікт з дружиною. Виїхавши за місцем проживання ОСОБА_6 вони виявили в квартирі труп молодої жінки з ножовим пораненням грудей. Вона лежала чи то на ліжку, чи на дивані. Під трупом була кров;
- показаннями свідка ОСОБА_11 який пояснив, що обвинувачений працює у його матері вантажником. Ввечері 13 лютого 2013 року він був вдома сам, коли близько 21 години пролунав дзвінок в квартиру. Відкривши двері - побачив ОСОБА_6, який був одягнутий не по зимовому, лише в якомусь светрі, без головного убору. ОСОБА_6 попросив видати йому заробітну плату за поточний тиждень, оскільки йому дуже потрібні гроші. Він відповів, що згідно встановленого порядку заробітна плата виплачується в кінці тижня, на що ОСОБА_6 відповів, що в кінці тижня прийти не зможе, бо він вбив свою дружину і йому гроші потрібні зараз. При цьому ОСОБА_6 стояв невпевнено, тримався однією рукою за поручень. В іншій руці він тримав великого кухонного ножа сірого кольору. Він спочатку не повірив, що ОСОБА_6 говорить правду за свою дружину та по зовнішньому вигляду останнього зрозумів, що той п'яний. Після відмови у виплаті грошей ОСОБА_6 обурився та сказав: «За це тобі воздасться» і пішов вниз по східцях щось голосно викрикуючи. Йдучи по подвір'ю ОСОБА_6 також щось голосно викрикував, але що саме - він не розібрав;
- показаннями свідка ОСОБА_12 (батька обвинуваченого), який пояснив, що його син ОСОБА_6 кілька років проживав з ОСОБА_7 на квартирі, яку їм винаймала мати останньої. Останнім часом син скаржився на те, що ОСОБА_7 зловживає спиртними напоями і він має намір припинити спільне проживання. 13 лютого 2013 року ОСОБА_6 прийшов до них в квартиру спочатку близько 18 години. Потім пішов до своєї бабусі, яка проживає по АДРЕСА_5. Близько 21 години ОСОБА_6 зателефонував, але щось пробурмотів незрозуміле. А через деякий час прийшов знову. Був дуже схвильований, трусився, плакав. На запитання що сталося лише відповідав: «Я таке наробив, таке наробив». Але толком нічого говорити не хотів. Одягнутий він був лише в якусь кофту, без верхнього одягу і без головного убору. Дружина побігла в аптеку купити щось заспокійливого. ОСОБА_13 сказав, що піде на вулицю покурити та вийшов з квартири. Він хотів його затримати, але на сходовій площадці 4 поверху той вирвався і пішов вниз. При цьому, коли взяв ОСОБА_6 за праву кисть, то об щось порізав собі руку, хоча і не зрозумів об що саме. Після цього знову зайшов в свою квартиру, а потім повернулась дружина, яка сказала, що ОСОБА_6 повідомив їй, що вбив свою сожительку. Потім прийшли працівники міліції, які сказали, що ОСОБА_6 заарештований за те, що ножем поранив якогось чоловіка та попросили для нього інший одяг, оскільки той що на ОСОБА_32 в крові;
- показаннями свідка ОСОБА_14, (матері обвинуваченого), яка дала аналогічні показання та пояснила, що коли ОСОБА_6 ввечері 13 лютого 2013 року прийшов до них додому, то на її запитання що сталося відповів, що він вбив свою сожительку;
- показаннями свідка ОСОБА_15 (слідчої Смілянського МВ), яка пояснила, що вона в складі слідчо-оперативної групи в ніч на 14.02.2013 року виїжджала на огляд місця події в зв'язку з виявленням трупа ОСОБА_7 Труп знаходився в однокімнатній квартирі в одному з багатоквартирних будинків по вул. Леніна в м. Сміла та лежав поперек ліжка на спині. В лівій верхній частині грудей було видно рану нанесену, вірогідно, ножем. Біля ліжка на підлозі було виявлено і вилучено кухонний ніж з чорною ручкою, на лезі якого виднілись сліди схожі на кров. Під трупом, в області шиї та голови, була кров. На підлозі слідів крові не було. Будь-які ознаки переміщення трупа були відсутні. Судячи з положення трупа та обстановки в квартирі вважає, що в моменту отримання удару потерпіла знаходилась на ліжку;
- показаннями свідка ОСОБА_16 (працівника міліції) про те, що ввечері 13.02.2013 року він виїжджав до будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла для надання допомоги своїм колегам в затриманні обвинуваченого. Проте, коли він прибув за вказаною адресою, то його колеги якраз вивели ОСОБА_6 з під'їзду будинку і посадили в службовий автомобіль. Оскільки він був знайомий з ОСОБА_6, то запитав його за що його затримали і що він накоїв. ОСОБА_6 відповів, що підрізав незнайомого чоловіка та зарізав чи підрізав свою сожительку. Вияснивши місце проживання обвинуваченого, квартира якого знаходиться в одному з будинків по вул. Леніна в центрі м. Сміла, він з кимось зі своїх колег прибули до вказаної квартири. Вхідні двері були причинені, але не замкнені. Оскільки на дзвінок ніхто не відгукнувся, то він відчинив вхідні двері, зайшов в квартиру і на ліжку в кімнаті побачив молоду жінку, яка була мертва. В зв'язку з цим він викликав швидку медичну допомогу і оперативну групу міліції, до прибуття якої знаходився біля вхідних дверей квартири і охороняв місце події. Оглянувши фототаблиці додані до протоколу місця події, підтвердив, що загибла лежала саме в такому положенні, в якому він її тоді виявив;
- показаннями свідка ОСОБА_17 (на той час слідчого Смілянського МВ) про те, що в лютому 2013 року він виїжджав на огляд місця затримання ОСОБА_6 та оглядав під'їзд багатоквартирного будинку по вул. Тельмана в м. Сміла. При вході в під'їзд на підлозі було виявлено і вилучено великий кухонний ніж з білого металу зі слідами бурого кольору на ньому схожими на кров. На підлозі під'їзду також були численні плями схожі на кров. Самого ОСОБА_6 перед початком огляду його колеги вивели з під'їзду і доставили у відділ міліції, де він його того ж вечора затримав в порядку ст. 208 КПК України за підозрою в нанесенні ножових поранень незнайомому чоловіку. В ході затримання ОСОБА_6 повідомив йому, що дійсно наніс ножові поранення випадковому перехожому на вулиці Косіора в м. Сміла. Повідомив також, що у нього вдома був серйозний конфлікт з дружиною. Проте, що він вбив свою дружину - не сказав. ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп'яніння і поводив себе вкрай агресивно. Оскільки у нього був поріз чи то пальця чи то кисті руки - то йому була надана необхідна медична допомога. Ні фізичного, ні психічного насилля щодо ОСОБА_6 ніхто з працівників міліції не вчиняв;
- показаннями допитаного за ініціативи сторони захисту свідка ОСОБА_18, який суду пояснив, що ввечері 13.02.2013 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 вирішили провідати спільну знайому, яка проживає в районі вулиці Косіора в м. Сміла. Йшли по вулиці Свердлова. В районі дитячої бібліотеки вони розійшлися, бо ОСОБА_1 хотів зайти ще кудись, та домовились зустрітись на вулиці Косіора. Коли він дворами вийшов на вулицю Косіора в районі їдальні військторгу то побачив, що ОСОБА_1 лежить на дорозі, а від нього відбігає якийсь хлопець, який добіг до перехрестя вулиць Косіора і Свердлова, а потім повернув направо в сторону центра міста і зник. Роздивитись прикмети цього хлопця він не зміг, але помітив, що він був одягнутий не по зимовому, а саме був лише в якійсь легкій одежі світлого кольору. Підбігши до ОСОБА_1 - побачив, що той був в крові. При цьому ОСОБА_1 сказав, що його щойно підрізав якийсь хлопець. Тоді він зупинив проїжджаючий мимо автомобіль і попросив водія викликати швидку медичну допомогу, що той і зробив. Після цього на місце події приїхали лікарі і забрали ОСОБА_1 в лікарню;
- показаннями свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що брала участь при проведенні слідчого експерименту 3 липня 2015 року з участю обвинуваченого в якості статиста та за вказівкою слідчої імітувала удар макетом ножа. В ході вказаної слідчої дії обвинувачений не зміг відтворити траєкторію удару посилаючись на те, що її рука напружена і міцно стискає макет ножа. Лише на його вимогу, коли вона геть розслабила як передпліччя, так і кисть своєї руки, він зміг показати за якою траєкторією було нанесено удар потерпілій. Вважає, що розслабленою рукою, зокрема розслабленою кистю, вона не змогла б нанести удар ножем за обставин вказаних обвинуваченим, оскільки він просто випав би з її руки;
- даними протоколу огляду місця події з фототаблицями від 14.02.2013 року, згідно якого в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_7 з раною в лівій верхній частині грудей. В квартирі було також виявлено і вилучено кухонний ніж з полімерною ручкою чорного кольору на лезі якого мали місце плями бурого кольору схожі на кров;
а.с. 42-52, т. 1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 048 від 11.07.2013 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 є проникаюче поранення грудей зліва з ушкодженням легені, судин основи серця та нисхідної частини дуги аорти, масивного крововиливу в ліву грудну порожнину, крововилив у м'які тканини по ходу ранового каналу. Дані ушкодження виникли від дії травматичного предмета, що має ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, мають ознаки прижиттєвості, спричинені незадовго до смерті, несуть в собі ознаку, примінюючи яку до живих людей, тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_7 стоїть в прямому причинному зв'язку з даними ушкодженнями. На момент смерті загибла знаходилась в стані алкогольного сп'яніння тяжкого ступеня;
а.с. 54, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 79 від 11.06.2013 року з якого вбачається, що на ручці та на клинку ножа, виявленого в ході огляду місця виявлення трупа ОСОБА_7, виявлено кров людини, що належить особі жіночої генетичної статі, а на клинку ножа також виявлено скупчення клітин жирової тканини походження яких та слідів крові від потерпілої ОСОБА_7 не виключається;
а.с. 66, т.1
- даними висновку судово-трасологічної експертизи № 82 від 6.03.2013 року, згідно якого сліди низу взуття розмірами 80х60 мм та 60х43 мм, які були виявлені і вилучені при огляді місця події в квартирі АДРЕСА_1 14.02.2013 року, співпадають з рельєфним малюнком низу підошви черевиків вилучених у ОСОБА_6;
а.с. 74, т.1
- даними висновку судово-трасологічної експертизи № 79 від 7.03.2013 року, згідно якого сліди пальців рук розмірами 9х35мм, 15х35мм, 10х25мм, 12х13мм, 14х22мм, 14х11мм, 25х27 мм, які були виявлені і вилучені при огляді місця події в квартирі АДРЕСА_1 14.02.2013 року, залишені ОСОБА_6, а сліди пальців рук розмірами 10х20 мм залишені ОСОБА_7;
а.с. 80, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 125 від 7.05.2013 року де вказано, що на кросівках, кофті та на спортивних штанях ОСОБА_6 виявлено кров людини, походження якої від загиблої ОСОБА_7 не виключається;
а.с. 88, т.1
- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 03-01/48/1 від 25.01.2016 року про те, що не виключається можливість перебування тіла ОСОБА_7 у вертикальному або наближеному до нього положенні (можливо сидячи) під час заподіяння їй тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного ушкодження грудної клітки та послідуючим падінням спиною на ліжко, яке це вказано в протоколі огляду місця події від 14.02.2013 року.
а.с. 70 т.3
По епізоду закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 винність обвинуваченого підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ввечері 13 лютого 2013 року він з дружиною та малолітньою дитиною їхав по вул. Свердлова в м. Сміла на легковому автомобілі «Таврія» з центру міста в напрямку радіоприладного заводу. Проїжджаючи перехрестя з вул. Косіора побачив лежачого впоперек дорожнього полотна на смузі зустрічного руху чоловіка. Вважаючи, що останній потребує допомоги він зупинився і запитав що трапилось. Проте, чоловік піднявся з проїзної частини і голосно лаючись нецензурними словами підійшов до водійських дверцят та діставши з-під кофти великого ножа, зробив спробу через відкрите вікно вдарити його в шию. Проте, він зміг ухились і лезо ножа лише зачепило та пошкодило куртку в області лівого плеча. Усвідомлюючи небезпеку для себе, він негайно привів автомобіль в рух і покинув місце події та по телефону повідомив про те, що сталося в міліцію. Обвинувачений ОСОБА_6 і є тим чоловіком, який скоїв напад на нього. Раніше він з ним знайомий не був. Удар ножем був націлений йому в шию;
- аналогічними показаннями допитаної в якості свідка його дружини ОСОБА_20;
- показаннями свідка ОСОБА_11 який пояснив, що він проживає в будинку, який знаходиться біля перехрестя вулиць Свердлова та Косіора в м. Сміла. ОСОБА_6 у них працював вантажником. Ввечері 13 лютого 2013 року він був вдома сам, коли близько 21 години пролунав дзвінок в квартиру. Відкривши двері - побачив ОСОБА_6, який був одягнутий не по зимовому, лише в якомусь светрі, без головного убору. ОСОБА_6 попросив видати йому заробітну плату за поточний тиждень, оскільки йому дуже потрібні гроші. Він відповів, що згідно встановленого порядку заробітна плата виплачується в кінці тижня, на що ОСОБА_6 відповів, що в кінці тижня прийти не зможе, бо він вбив свою дружину. При цьому ОСОБА_6 стояв невпевнено, тримався однією рукою за поручень. В іншій руці він тримав великого кухонного ножа сірого кольору. Він спочатку не повірив, що ОСОБА_6 говорить правду за свою дружину, оскільки по його вигляду зрозумів, що той п'яний. Після відмови у виплаті грошей ОСОБА_6 обурився та сказав: «За це тобі воздасться» і пішов вниз по східцях щось голосно викрикуючи. Йдучи по подвір'ю ОСОБА_6 також щось голосно викрикував, але що саме - він не розібрав;
- даними протоколу впізнання особи від 12.06.2013 року про те, що потерпілий ОСОБА_2 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав ОСОБА_6 як особу, яка намагалась вдарити його ножем; а.с. 142, т.1
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 20.03.2013 року в ході якого потерпілий ОСОБА_2 на місці події показав як саме ОСОБА_6 здійснив напад на нього та намагався заподіяти удар ножем в шию; а.с. 145, т.1
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 3.07.2015 року про те, що ОСОБА_20 добровільно видала куртку сірого кольору належну її чоловіку ОСОБА_2 в яку останній був одягнений ввечері 13.02.2013 року; а.с. 4, т.2
- даними протоколу огляду вказаної куртки в якості речового доказу, в ході якого встановлено, що у верхній частині лівого рукава має місце пошкодження тканини;
а.с. 7, т.2
- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 72 МК від 14.08.2015 року про те, що на наданій для експертного дослідження куртці ОСОБА_2 виявлено пошкодження в ділянці лівого плеча, яке має наскрізний характер, за механізмом виникнення є колото-різаним і виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух завтовшки близько 1.5-2.0 мм з добре вираженими ребрами. Ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини є близько 22 мм. Можливість виникнення вищевказаного пошкодження від дії клинка ножа наданого на експертизу, за обставин вказаних потерпілим ОСОБА_2 під час слідчого експерименту з ним 20.03.2013 року, не виключається; а.с. 18, т.2
По епізоду закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 винність обвинуваченого стверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що ввечері 13 лютого 2013 року близько 21 години 30 хвилин він йшов по вулиці Косіора в м. Сміла в напрямку перехрестя з вулицею Свердлова. Не доходячи метрів 50 до вказаного перехрестя в районі їдальні військторгу побачив, що назустріч йому йде чоловік високого зросту без верхнього одягу одягнутий чи то в светр, чи в куртку в світлу клітинку. Детальніше роздивитись його він не зміг, бо на вулиці було темно. Коли цей хлопець проходив мимо -то відчув сильний біль в області живота. Йому відразу стало погано і він, вийшовши на проїзну частину дороги, - впав. Як саме і чим йому було нанесено тілесні ушкодження - не помітив. В цей час мимо проїжджав легковий автомобіль, що зупинився і водій якого викликав швидку допомогу, яка швидко приїхала і забрала його в лікарню. Обвинувачений ОСОБА_6 як зростом так і тілобудовою дуже схожий на чоловіка, який спричинив йому тілесні ушкодження;
- показаннями свідка ОСОБА_9, (працівника міліції), який суду пояснив, що ввечері 13.02.2013 року він знаходився в приміщенні Смілянського відділу міліції, коли поступило повідомлення про ножове поранення пішохода на вул. Косіора в м. Сміла. Були також отримані прикмети підозрюваного, що це був чоловік високого зросту в легкому одязі. Після цього він вийшов в центр міста і навпроти Будинку культури побачив молодого високого чоловіка з вказаними прикметами, який з пляшкою, схоже пива, в руках переходив вулицю Свердлова і направлявся в бік будинку АДРЕСА_4 (нині бульвар Бобринського). На середині вулиці Свердлова він зупинився і, розставивши руки в сторони, постояв якийсь час, а потім пішов далі. Було видно, що цей чоловік перебуває в нетверезому стані. Він зателефонував черговому і повідомив про побачене, а сам прослідкував за ним і помітив, що той зайшов в перший під'їзд будинку АДРЕСА_4. Після цього заблокував двері під'їзду і знову поінформував чергового по райвідділу. Через кілька хвилин під'їхали інші працівники міліції і коли підозрюваний спустився вниз то вони його затримали. Затриманим виявився ОСОБА_6, у якого був поранений палець. Біля ОСОБА_6 на підлозі було також виявлено кухонний ніж. Після цього вони доставили його у відділ міліції. ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
- показаннями свідка ОСОБА_10, (співробітника міліції), який суду пояснив, що 13 лютого 2013 року він був в складі слідчо-оперативної групи. Ввечері в чергову частину надійшло повідомлення про ножове поранення чоловіка в районі перехресті вулиць Свердлова та Косіора в м. Сміла. На місці пригоди потерпілий дав короткий опис підозрюваного. Через деякий час в чергову частину райвідділу надійшло телефонне повідомлення від колеги ОСОБА_9 про те, що в центрі міста він виявив чоловіка, який за прикметами схожий на злочинця і який зайшов в під'їзд будинку АДРЕСА_4. Разом зі своїми колегами він виїхав за вказаною адресою і в під'їзді будинку затримали ОСОБА_6, який там же викинув ніж. ОСОБА_6 був дуже збуджений, вів себе агресивно, знаходився в стані алкогольного сп'яніння. У нього був порізаний палець на руці. В райвідділі в ході бесіди ОСОБА_6 зізнався в нанесенні ножового поранення перехожому, який виявився ОСОБА_1, а також сказав, що у нього вдома був серйозний конфлікт з дружиною;
- показаннями свідка ОСОБА_16 (працівника міліції) про те, що ввечері 13.02.2013 року він виїжджав до будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла для надання допомоги своїм колегам в затриманні обвинуваченого. Проте, коли він прибув за вказаною адресою, то ОСОБА_6 працівники міліції якраз вивели з під'їзду будинку і посадили в службовий автомобіль. Оскільки він був знайомий з ОСОБА_6, то запитав за що його затримали, та що він накоїв, на що ОСОБА_6 відповів, що підрізав незнайомого чоловіка та зарізав чи то підрізав свою сожительку;
- показаннями свідка ОСОБА_11 який пояснив, що обвинувачений працював у них вантажником. Ввечері 13 лютого 2013 року він був вдома сам, коли близько 21 години пролунав дзвінок в квартиру. Відкривши двері - побачив ОСОБА_6, який був одягнутий не по зимовому, лише в якомусь светрі, без головного убору. ОСОБА_6 попросив видати йому заробітну плату за поточний тиждень, оскільки йому дуже потрібні гроші. Він відповів, що згідно встановленого порядку заробітна плата виплачується в кінці тижня, на що той сказав, що в кінці тижня прийти не зможе, бо він вбив свою дружину. При цьому ОСОБА_6 стояв невпевнено, тримався однією рукою за поручень. В іншій руці він тримав великого кухонного ножа сірого кольору. Він спочатку не повірив, що ОСОБА_6 говорить правду за свою дружину, оскільки по його вигляду зрозумів, що той п'яний. Після відмови у виплаті грошей ОСОБА_6 обурився та сказав: «За це тобі воздасться» і пішов вниз по східцях щось голосно викрикуючи. Йдучи по подвір'ю ОСОБА_6 також щось голосно викрикував, але що саме - він не розібрав;
- показаннями свідка ОСОБА_12 (батька обвинуваченого), який пояснив, що його син ОСОБА_13 кілька років проживав з ОСОБА_7 на квартирі, яку їм винаймала мати останньої. Останнім часом син скаржився на те, що ОСОБА_7 зловживала спиртними напоями і він має намір припинити спільне проживання з нею. 13 лютого 2013 року ОСОБА_6 прийшов до них в квартиру близько 18 години. Потім пішов до своєї бабусі, яка проживає по АДРЕСА_6. Близько 21 години ОСОБА_6 зателефонував, але щось пробурмотів незрозуміле. А через деякий час прийшов, дуже схвильований, трусився, плакав. На запитання що сталося лише відповідав: «Я таке наробив, таке наробив», але толком нічого говорити не хотів. Одягнутий був лише в якісь кофті, без верхнього одягу і без головного убору. Дружина побігла в аптеку купити щось заспокійливого. ОСОБА_13 сказав що піде на вулицю покурити та вийшов з квартири. Він хотів його затримати, але на сходовій площадці 4 поверху той вирвався і пішов вниз. При цьому, коли взяв ОСОБА_6 за праву кисть, то об щось порізав собі руку, хоча і не зрозумів об що саме. Після цього повернувся в свою квартиру, а потім прийшла дружина і сказала, що ОСОБА_6 сказав їй, що вбив свою сожительку. Потім прийшли працівники міліції, які повідомили, що ОСОБА_6 заарештований за те, що ножем поранив якогось чоловіка та попросили для нього інший одяг, оскільки одяг ОСОБА_6 в крові;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_14, (матері обвинуваченого), яка дала аналогічні показання та пояснила, що після цих подій вона з'ясувала особу потерпілого ОСОБА_1, якого зі слів працівників міліції ножем поранив її син, та відшкодувала йому матеріальні збитки;
- показаннями свідка ОСОБА_21 (слідчої Смілянського МВ), про те, що ввечері 13.02.2013 року вона в складі оперативно-слідчої групи виїжджала на огляд місця нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1. Подія мала місце на вулиці Косіора навпроти будинку № 46 метрах в 50-60 від перехрестя з вулицею Свердлова. Місце скоєння злочину вона встановила по виявлених там слідах крові та наявності розсипаних дрібних монет;
Наявність у нього в кишені дрібних монет того вечора підтвердив в судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_1
- показаннями допитаного за ініціативи сторони захисту свідка ОСОБА_18, який суду пояснив, що ввечері 13.02.2013 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 вирішили провідати спільну знайому, яка проживає в районі вулиці Косіора в м. Сміла. Йшли по вулиці Свердлова. В районі дитячої бібліотеки вони розійшлися бо ОСОБА_1 хотів зайти ще кудись, та домовились зустрітись на вулиці Косіора. Коли він дворами вийшов на вулицю Косіора в районі їдальні військторгу - то побачив, що ОСОБА_1 лежить на дорозі, а від нього відбігає якийсь хлопець, який добіг до перехрестя вулиць Косіора і Свердлова, а потім повернув в сторону центра міста і зник. Роздивитись прикмети цього хлопця він не зміг, але звернув увагу на те, що він був одягнутий не по зимовому, а саме був лише в якісь легкій одежі світлого кольору. Підбігши до ОСОБА_1 - побачив, що той був у крові. При цьому ОСОБА_1 сказав, що його щойно підрізав якийсь хлопець. Тоді він зупинив проїжджаючий мимо автомобіль і попросив водія викликати швидку медичну допомогу, що той і зробив. Після цього на місце події приїхали лікарі і забрали ОСОБА_1 в лікарню;
- показаннями свідка ОСОБА_17, (слідчого Смілянського МВ) який пояснив, що в лютому 2013 року він проводив процесуальне затримання ОСОБА_6 і той визнавав, що того вечора дійсно на вулиці Косіора в м. Сміла кухонним ножем вдарив випадкового перехожого;
- даними протоколу огляду місця події від 13 лютого 2013 року з фототаблицями до нього, про те, що місцем події, в результаті якої постраждав ОСОБА_1, є вулиця Косіора біля будинку № 46 в м. Сміла неподалік перехрестя з вулицею Свердлова, де виявлені плями бурого кольору схожі на кров та кілька дрібних монет; а.с. 99, т.1
- даними протоколу огляду місця події від 13.02.2013 року з фототаблицями про те, що в тамбурі першого під'їзду п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла на першому поверсі на підлозі виявлено кухонний ніж з металу світлого кольору на якому виднілись множинні сліди схожі на кров; а.с. 102, т.1
- даними протоколу огляду місця події від 13.02.2013 року в ході якого син потерпілого ОСОБА_1 видав працівникам міліції належний його батькові одяг - куртку, 2 светри та футболку в якому потерпілий був одягнений ввечері 13.02.2013 року. На вказаному одязі мають місце сліди бурого кольору схожі на кров та механічні пошкодження у вигляді розрізів; а.с. 105, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 094 від 27 травня 2013 року про те, що ОСОБА_1 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: А) проникаючого поранення живота з ушкодженням паранефральної (навколо нирки) клітковини зліва із явищами гемоперитонеуму (кровотеча у черевну порожнину); Б) рани лівої кисті та лівого передпліччя, які лікарем діагностовано як різані. Дані ушкодження виникли від неодноразової дії травмуючого предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, могли бути спричиненні за механізмом, який потерпілий повідомив в обставинах випадку, за давністю спричинення можуть відповідати часу події і за ознакою - ушкодження пункту «А» - небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких; - ушкодження пункту «Б» - короткотривалого розладу здоров'я відносяться до категорії легких, спричинивши короткотривалий розлад здоров'я; а.с. 108, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 77 від 07 червня 2013 року з якого вбачається, що група крові потерпілого ОСОБА_1 АВ(ІV) ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі змивів з ножа виявлено кров людини. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові потерпілого, можна прийти до висновку, що антигени А і В виявлені в слідах крові на ножі можуть походити від особи (осіб) з групою крові АВ (ІV) ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб з групами А(ІІ) та В(ІІІ). Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається; а.с. 110, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 35 МК від 03 липня 2013 року про те, що пошкодження на куртці, светрі та футболці є колото-різаними і виникли від дії знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух завтовшки близько 1,5-2 мм з добре вираженими ребрами, ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини є близько 27 мм. Можливість спричинення пошкоджень на куртці, светрі та футболці потерпілого ОСОБА_1 клинком ножа, наданого на експертизу не виключається; а.с. 113, т.1
- даними протоколу огляду речових доказів, в тому числі кухонного ножа, вилученого в під'їзді будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла, який має гостре лезо довжиною 155 мм, шириною 30 мм та товщиною обуха 1.5-2 мм з добре вираженими ребрами (а.с.59, 120, т. 1);
- даними висновку молекулярно-генетичної експертизи № 154 мб від 14.03.2014 року з якого вбачається, що генетичні ознаки крові людини на змиві з ручки ножа (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками встановленими у зразку крові обвинуваченого ОСОБА_6 Походження крові людини на змиві з ручки вказаного ножа від потерпілого ОСОБА_1 виключається. Генетичні ознаки крові людини на змиві з клинка даного ножа (об'єкт № 2) збігаються з генетичними ознаками встановленими в зразку крові потерпілого ОСОБА_1 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_1 та в об'єкті № 2 складає 1.15х10-22. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше ніж у 1 з 8.70х10-21 осіб. Походження крові людини в змиві з клинка ножа (об'єкт № 2) від обвинуваченого ОСОБА_6 виключається; а.с. 132, т.1
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 80 від 27.02.2013 року ОСОБА_6 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому діянь, а виявляє розлади особистості емоційно-нестійкого типу в стані компенсації, що при відсутності психотичних симптомів, збереження процесів мислення, пам'яті, інтелекту, вольового контролю, критичних і прогностичних функцій, свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_6 інкримінованих йому діянь, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, у нього відмічалася психопатоподібна (не психотична) форма алкогольного сп'яніння, що також не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації, що при відсутності психотичних симптомів, проявів декомпенсації, збереженні процесів мислення, пам'яті, інтелекту свідчить про здатність підекспертного усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і в судовому процесі. За своїм психічним станом ОСОБА_6 на теперішній час примусових заходів медичного характеру передбачених ст. 94 КК України не потребує;
а.с. 150, т.1
Виходячи з наведеного показанням обвинуваченого щодо обставин умисного вбивства ОСОБА_7 суд вважає недостовірними. Зокрема, недостовірними є його показання про те, що потерпіла, стоячи навпроти нього, намагалась вдарити його ножем, а коли він перехопив руку ОСОБА_7 та відвів її вправо, то вона не змогла погасити силу удару і сама нанесла собі смертельне поранення в груди, після чого він підхопив її і поклав на підлогу на спину, ногами до ліжка.
Ці його показання спростовуються зібраними в справі доказами, зокрема даними протоколу огляду місця події від 14.02.2013 року з фототаблицями, з яких вбачається, що труп ОСОБА_7 знаходиться не на підлозі, як про це вказує обвинувачений, а на ліжку. Самостійно переміститись з підлоги на ліжко ОСОБА_7 після отримання смертельного удару ножем не могла, оскільки була вже мертва. Ці обставини підтверджуються як показаннями самого обвинуваченого про те, що після того як він поклав поранену ОСОБА_7 на підлогу, то вона вже не подавала ознак життя, так і даними протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього, на яких відсутні будь-які сліди переміщення трупа з підлоги на ліжко. Також відсутні і сліди крові в тому місці де, зі слів обвинуваченого, ОСОБА_7 лежала на підлозі. Вказані обставини підтвердили допитані судом свідки, зокрема слідча ОСОБА_15, яка проводила огляд місця події і яка пояснила, що сліди крові з рани загиблої знаходились під трупом на ліжку в районі шиї, а на підлозі жодних слідів крові не було. Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_16, який першим виявив труп ОСОБА_7
Аналізуючи обставини даного злочину, суд також звертає увагу на положення трупа загиблої, зокрема на положення її лівої ноги зафіксоване в протоколі огляду місця події від 14.02.2013 року наступним чином: «Ліве стегно випрямлене, згин в колінному суглобі максимальний, внутрішня поверхня ступні впираючись лежить на подушці» (а.с. 43 зв., т.1) та на фото (а.с. 51, т.1, а.с. 54, т.3). Таке положення вказаної кінцівки свідчить про те, що в момент отримання удару ножем ОСОБА_7 сиділа на краю ліжка підібгавши під себе ліву ногу і після удару відразу впала на спину впоперек ліжка з видимим поворотом нижньої частини тіла вправо саме через таке розташування її лівої ноги. В такому положенні її труп і було виявлено оперативною групою Смілянського міськрайвідділу міліції та зафіксовано в протоколі огляду місця події (а.с. 42, т.1).
Зазначені обставини підтверджуються і висновком додаткової судово-медичної експертизи № 03-01-48/1 від 25.01.2016 року про те, що можливість перебування ОСОБА_7 у вертикальному або наближеному до нього положенні (можливо сидячи) під час заподіяння їй тілесних ушкоджень та послідуючим падінням спиною на ліжко, як це вказано в протоколі огляду місця події від 14.02.2013 року не виключається (а.с. 70 т. 3).
Крім цього, згідно висновку судово-медичної експертизи № 048 від 11.07.2013 року (а.с. 54, т.1) основна маса крові з рани зібралась всередині грудної клітки загиблої, (понад 1000 мл). Тому в разі спроби ОСОБА_7 самостійно переміститись з підлоги на ліжко вона мала б перевернутись зі спини обличчям вниз, що неодмінно б спричинило витік вказаної крові з грудної клітини назовні. Проте, сліди крові як на підлозі, так і на ліжку відсутні, що свідчить про те, що загибла, в момент отримання удару ножем, сиділа на краю ліжка та після удару відразу впала впоперек нього на спину і в такому положенні наступила її смерть. При цьому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 048 від 11.07.2013 року, раневий канал направлений, враховуючи вертикальне або близьке до цього положення тулубу, зверху вниз і дещо спереду назад та практично паралельно повздовжній вісі тулуба (а.с. 54, т.1). Вказані обставини повністю узгоджуються з висновком додаткової судово-медичної експертизи № 03-01-48/1 від 25.01.2016 року проведеної Черкаським обласним бюро судово-медичної експертизи на підставі ухвали суду від 12.11.2015 року (а.с.70 т.3).
Виходячи з наведеного суд вважає, що ніякого нападу з боку потерпілої ОСОБА_7 на обвинуваченого не було. Ця версія ним була висунута з метою уникнення відповідальності за скоєне та захисту від пред'явленого йому обвинувачення. Тому враховуючи вкрай агресивну та неадекватну поведінку обвинуваченого як по відношенню до ОСОБА_7, так і по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_6, проявляючи безпричинну агресію, кухонним ножем наніс ОСОБА_7 умисний удар в груди від якого наступила її смерть. Про таку агресивну, загрозливу поведінку обвинуваченого, яка передувала зазначеним злочинам, підтвердила суду і потерпіла ОСОБА_3, якій ввечері 13 лютого 2013 року зателефонувала її дочка ОСОБА_7 та повідомила про те, що ОСОБА_6 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і погрожує їй.
Враховуючи положення тіла ОСОБА_7 під час огляду місця події суд приходить до висновку, що удар ножем в груди їй було нанесено в той момент, коли вона сиділа на ліжку, а тому на обвинуваченого не нападала і ніякої загрози для нього не представляла. Суд також приймає до уваги і ту обставину, що обвинувачений - молодий чоловік міцної статури, добре розвинений фізично, а тому мав значну фізичну перевагу над потерпілою, яка була невисокого зросту, худорлявої тілобудови і, як він сам про це стверджує і це об'єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи трупа, того вечора перебувала в стані важкого алкогольного сп'яніння, а тому була обмежена в можливості вчиняти активні фізичні дії і серйозної загрози для нього створити не могла.
Сам ОСОБА_6 в ході судового розгляду давав суперечливі і нелогічні показання, заперечував очевидні факти. Спочатку він стверджував, що лише відбив руку ОСОБА_7 з ножем вправо від себе внаслідок чого вона себе поранила. Потім став стверджувати, що перехопив її руку своєю лівою рукою та скерував її вправо вниз. Проте, куди саме попало лезо ножа в тіло ОСОБА_7 і куди потім дівся ніж - він не бачив. Хоча, як вбачається з протоколу огляду місця події та наявних фототаблиць, вказаний ніж лежав на підлозі біля ліжка, на якому знаходився труп ОСОБА_7. При цьому обвинувачений так і не зміг пояснити суду яким чином ніж, яким ОСОБА_7 ніби то намагалась його вдарити, попав в тіло останньої та хто його витягнув з рани. Не зміг обвинувачений пояснити і причину того чому він, переконавшись в тому що ОСОБА_7 отримала серйозне поранення, не викликав швидку медичну допомогу та міліцію, а відразу ж покинув квартиру.
Крім цього, наявність у обвинуваченого особистої неприязні до потерпілої підтверджують і показання допитаних судом свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які пояснили, що обвинувачений та загибла зловживали спиртними напоями і на цьому грунті конфліктували та сварились.
Враховуючи сукупність зібраних доказів суд критично оцінює показання обвинуваченого, які він давав як в судовому засіданні, так і під час слідчих експериментів з його участю проведених 9.07.2013 року та 3.07.2015 року (а.с. 93, т.1; а.с. 22 т.2) про те, що ОСОБА_7, намагаючись вдарити його ножем, сама заподіяла собі удар в груди. Тому і наявні в справі висновки судово-медичних експертиз № 241 від 16.07.2013 року (а.с. 97, т.1) та № 48/4 від 11.08.2015 року (а.с. 28, т.2), з яких вбачається можливість спричинення ОСОБА_7 смертельного поранення за обставин вказаних обвинуваченим, та результати яких є похідними від результатів вказаних слідчих експериментів, суд оцінює критично, оскільки вони ґрунтуються на недостовірних вихідних даних, а тому не можуть бути об'єктивними та достовірними доказами.
Крім цього, висновок судово-медичної експертизи № 48/4 від 11.08.2015 року (а.с. 28, т.2) суд визнає недопустимими доказом, оскільки він не лише жодним чином не мотивований, а навіть не завірений печаткою експертної установи, працівники якої проводили вказану експертизу. Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які проводили вказану експертизу, хоча формально і підтвердили вказаний висновок, проте логічно обґрунтувати його відповідними аргументами не змогли. При цьому ОСОБА_24 пояснив, що при складанні даного висновку він керувався лише аналогічним висновком № 241 від 16.07.2013 року складеним судово-медичним експертом Смілянського бюро СМЕ ОСОБА_26, тобто без врахуванням конкретних обставин слідчого експерименту проведеного з його участю, зокрема зауважень зроблених статистом ОСОБА_19. З відеозапису даного слідчого експерименту проведеного 3.07.2015 року (а.с. 22, т.2) вбачається, що обвинувачений не зміг відтворити удар, який за його вказівками виконувала статист за умови, коли її ударна рука була напружена і міцно тримала макет ножа. Тоді ОСОБА_6 визнав, що не знає, як відбулась дана подія. І лише після того як на його вимогу статист повністю розслабила руку, він здійснив імітацію траєкторії руху руки статиста ОСОБА_19, яка, як під час проведення даної процесуальної дії, так і в суді стверджувала, що розслабленою рукою реальний удар вона нанести не змогла б, оскільки макет ножа випав би з її руки. При цьому експерти не змогли навести жодних аргументів на спростування цих показань свідка ОСОБА_19 Зокрема, експерти ухилились від відповіді на запитання суду щодо можливості нанесення реального удару ножем за умови, що рука статиста, зокрема його кисть, в якій він тримає ножа, буде як розслабленою, так і такою, що міцно утримує ніж, пояснивши, що для відповіді на це запитання необхідно проведення додаткового слідчого експерименту. При цьому обидва експерти все ж визнали, що заподіяти ефективний удар, тримаючи ніж розслабленою рукою, малоймовірно. Разом з тим, на пропозицію суду обвинувачений від проведення такого слідчого експерименту відмовився, пояснивши це можливим негативним емоційним навантаженням на нього.
Тому виходячи з наведеного та враховуючи сукупність зібраних в справі доказів суд вважає, що вина ОСОБА_6 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_7 доведена і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною.
Знайшла своє підтвердження і вина обвинуваченого у скоєнні закінченого замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2, яка підтверджується показаннями як самого потерпілого, так і показаннями його дружини ОСОБА_20 про те, що саме ОСОБА_6 ввечері 13.02.2013 року в районі перехрестя вулиць Свердлова та Косіора намагався вдарити ОСОБА_2 ножем в шию і лише завдяки його миттєвій реакції лезо ножа розрізало тканину його куртки в області лівого плеча. В ході огляду в судовому засіданні речових доказів, зокрема куртки потерпілого, виявлено пошкодження тканини, яке могло бути спричинено ножем вилученим у обвинуваченого. Про те, що дане пошкодження куртки могло бути спричинено саме ножем обвинуваченого підтверджується висновком медико-криміналістичної експертизи № 72 МК від 14.08.2015 року (а.с. 18, т. 2). Виходячи з наведених обставин нанесення удару ножем в шию ОСОБА_2, як в життєво важливий орган людини, суд розцінює як закінчений замах на умисне вбивство.
Суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на необхідність визнання недопустимим доказом вилученої у ОСОБА_2 на підставі ухвали суду куртки з ушкодженнями, які медико-криміналістичною експертизою № 72 МК, визнані такими, що могли бути заподіяні ножем, вилученим у обвинуваченого, оскільки вказаний речовий доказ вилучений відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Тому зазначена куртка з наявними на ній пошкодженнями є належним і допустимим доказом вини обвинуваченого в скоєнні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_2 Вказані докази також були належним чином відкриті стороні захисту у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства (а.с. 31-32, т.2).
Доведеною є і вина обвинуваченого в скоєнні замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 Його винність в скоєнні даного злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що за зростом, тілобудовою та одягом (светром чи кофтою в світлу клітинку) ОСОБА_6 дуже схожий на чоловіка, який ввечері 13.02.2013 року спричинив йому ножові поранення. Характер тілесних ушкоджень та порізи виявлені на одязі ОСОБА_1 вказують на те, що поранення могли бути спричинені ножем вилученим у обвинуваченого. А дані висновку молекулярно-генетичної експертизи № 154 мб від 14.03.2014 року підтверджують наявність на лезі вказаного ножа саме крові потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 132, т.1).
Суд також вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_6 по епізоду замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 є правильною, оскільки він наніс потерпілому в область живота три удари ножем довжиною леза 15 см та шириною 3.5 см, тобто небезпечним знаряддям, спричинивши потерпілому проникаючі поранення живота з пошкодженням внутрішніх органів, а саме тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіювання. І лише внаслідок надання своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги життя ОСОБА_1 було врятовано. Тому такі дії обвинуваченого об'єктивно свідчать про наявність у нього умислу на позбавлення життя потерпілого, а сукупність зібраних доказів беззаперечно доводять його вину в скоєному.
Посилання сторони захисту на фальсифікацію протоколу огляду місця події від 13.02.2013 року, а саме огляду під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла, в ході проведення якого було виявлено і вилучено кухонний ніж зі слідами бурого кольору, оскільки вказана процесуальна дія ніби то була проведена без участі понятих, а підписи останніх є підробленими, суд вважає надуманими і безпідставними, оскільки допитаний в якості свідка понятий ОСОБА_27 суду пояснив, що вказаний протокол було складено з його участю та участю його дружини як понятих. Він бачив як працівники міліції в ході огляду під'їзду будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла, в якому він тоді тимчасово проживав, виявили і вилучили великий кухонний ніж. Аналогічні показання дала і його дружина ОСОБА_28 Деякі ж прогалини в показаннях останньої пояснюються наявністю у неї важкого захворювання - розсіяного склерозу, який негативно впливає на пам'ять людини. Про наявність у ОСОБА_28 вказаного захворювання свідчить і довідка зі Смілянської районної лікарні ім. С. Бобринської (а.с. 103 т. 3).
Крім цього, допитаний судом в якості свідка слідчий Смілянського відділу поліції ОСОБА_17, який проводив огляд під'їзду будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла, пояснив, що зазначена слідча дія була проведена з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства за участю понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 В ході її проведення на першому поверсі в під'їзді будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла він виявив і вилучив кухонний ніж про що склав протокол, який і підписали поняті.
Невизнання ж обвинуваченим своєї провини в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_7 та закінчених замахів на умисне вбивство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд розцінює як захисну реакцію від пред'явленого йому обвинувачення, та як спробу уникнути відповідальності за скоєне.
Його ж посилання на застосування до нього насилля з боку працівників міліції є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Так, вказані посилання були предметом відповідної перевірки, яка проводилась як судом, так і Смілянською міжрайонною прокуратурою в ході якої жодних даних про застосування незаконних методів впливу на ОСОБА_6 під час досудового розслідування не встановлено. Наявний у нього поріз пальця на руці він спричинив собі сам, коли чинив опір своєму батькові ОСОБА_12 в під'їзді будинку АДРЕСА_4 в м. Сміла ще до приїзду працівників міліції. При цьому наявним у нього ножем наніс поранення і йому.
Тому постановою слідчого Смілянської міжрайонної прокуратури ОСОБА_29 від 30.05.2013 року кримінальне провадження щодо працівників Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_30, ОСОБА_9 та ОСОБА_31 закрите за відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (а.с. 161, т.1). Зазначена постанова ОСОБА_6 оскаржена не була.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та за ч. 2 ст. 15, п.п.7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчені замахи на умисне вбивство з хуліганських мотивів, вчинені особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів та особу ОСОБА_6, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
Пом'якшуючих покарання обставин суд не вбачає.
В якості обтяжуючої покарання обставини суд враховує скоєння інкримінованих йому злочинів в стані алкогольного сп'яніння, перебування в якому підтверджується не лише показаннями допитаних свідків, а і даними висновку судово-психіатричної експертизи № 80 від 27.02.2013 року про те, що поведінка обвинуваченого, яку він продемонстрував ввечері 13.02.2013 року, характерна для особи, яка перебуває в психопатичному стані як формі алкогольного сп'яніння.
Суд не враховує в якості пом'якшуючої покарання обставини часткового відшкодування заподіяних збитків потерпілій ОСОБА_3 та повного відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_1, оскільки зазначені збитки вказаним особам були відшкодовані родичами обвинуваченого ОСОБА_6 з власної ініціативи. Проте, сам обвинувачений своєї провини і причетності до цих злочинів не визнав.
Оскільки ОСОБА_6 скоїв три особливо тяжкі насильницькі злочини, то суд вважає, що він представляє підвищену небезпеку для суспільства, а тому покарання повинен відбувати в місцях позбавлення волі.
Разом з тим, оскільки обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, тяжких наслідків від злочинів скоєних щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не наступило, тому суд не вбачає підстав для призначення йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі та вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає до повного задоволення виходячи з того, що вона, як мати загиблої, пережила важкі душевні страждання та нервові потрясіння в зв'язку зі смертю дочки, а тому відшкодування моральної шкоди в зазначеному розмірі є адекватним перенесеним нею стражданням.
Підлягає до повного задоволення і цивільний позов прокурора в інтересах Смілянської міської лікарні в сумі 2528 грн., оскільки на лікування потерпілого ОСОБА_1 вказаним медичним закладом було витрачено зазначену суму коштів.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, п.п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК України - 12 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 15, п.п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання ОСОБА_6 - 13 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 13 лютого 2013 року.
Цивільні позови потерпілої ОСОБА_3 та прокурора задовольнити повністю. Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_3 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2528 грн. на користь Смілянської міської лікарні.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3374 грн. 10 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази: мікронакладення з рук, зрізи нігтів рук та зразки волосся з голови трупа ОСОБА_7, 2 сліди низу взуття, 3 кухонні ножі, 10 слідів пальців рук, які зберігаються в Смілянському МВ - знищити. Мобільні телефони «Нокіа» та «Самсунг» повернути засудженому ОСОБА_6, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 - залишити потерпілій ОСОБА_3, звільнивши її від зобов'язань по його зберіганню.
Куртку, пачку з-під цигарок, 2 светри, футболку та монети номіналом 2 по 50 коп., 3 по 5 коп. 1 - 25 коп., які зберігаються в Смілянському МВ - повернути потерпілому ОСОБА_1
Куртку з ножовим пошкодженням в області лівого плеча - повернути потерпілому ОСОБА_2
Апеляція на вирок може бути подана сторонами до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії вироку в той же строк.
Головуючий: Гибало О.І.
Судді
Судове рішення № 56288340, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 09.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 703/4343/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: