Ухвала суду № 56286587, 03.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/1586/15-к Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 11-кп/780/85/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 39 03.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Костенко І.В.,

суддів Капічон О.М., Ященко І.Ю.

за участю прокурора Безсмертного М.П.

секретаря судового засідання Шовкопляса С.П.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12015110290000435 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області Стося С.П. на вирок Таращанського районного суду Київської області від 12 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 40-річчя Перемоги, 21, не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік та відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; пройти курс лікування від психічного захворювання.

Застосовано до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ МВС України судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2-30/423 від 19.10.15 р. - 307 грн. 20 коп.

Вирішене питання речових доказів.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він наприкінці серпня місяця 2015 року на території колишньої рибоводно-меліоративної станції, що розташована в м. Тараща Київської області по вул. Б.Хмельницького, 126, помітивши дикорослу рослину коноплі, вирішив придбати ії для власного споживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_3 підійшов та зірвав листя виявленої ним дикорослої рослини коноплі, чим здійснив незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу. В подальшому, зазначену рослину коноплі він приніс на горище гаражів, розташованих на території вказаної вище станції поклав її в поліетиленовий пакет та залишив там для висихання, чим здійснив незаконне виготовлення та зберігання особливо-небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

17.10.15 року обвинувачений повернувся до даної схованки та забрав з собою просохле листя рослини коноплі, яке поклав до кишені свого одягу, де цього ж дня о 17 год. під час відпрацювання в м. Таращі Київської області по вул. Б.Хмельницького, 126, працівники міліції виявили та вилучили в нього вказане вище листя рослини коноплі, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 9,33 г.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області Стось В.Б., не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України, просить вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону змінити та виключити з резолютивної частини вироку, покладений судом на ОСОБА_3 обов'язок пройти курс лікування від психіатричного захворювання.

Ухвалити на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Ухвалити стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта на суму 307 грн. 20 коп.

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки поклав на ОСОБА_3 обов'язок передбачений п.5 ч.1 ст.76 КК України - пройти курс лікування від психічного захворювання, що не міг бути застосований, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що хвороба обвинуваченого становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Також прокурор вказує, що судом було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що виразилось у помилковому стягненні з ОСОБА_3 процесуальних витрат на суму 307 грн. 20 коп. на користь НДЕКЦ МВС України, а не на користь держави як це передбачено законом.

Крім того, застосовуючи при призначенні покарання ОСОБА_3 ст..75 КК України та покладаючи на нього обов'язки передбачені ст..76 КК України, суд помилково зазначив як орган який здійснює контроль за поведінкою таких засуджених кримінально -виконавчу систему замість кримінально виконавчої інспекції.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника ОСОБА_2, який погодився з апеляційною скаргою в цілому, перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого у його вчиненні та кваліфікація його дій за ч.1 ст. 309 КК України , які не оспорюються учасниками судового розгляду і щодо яких судом першої інстанції у відповідності до ст. 349 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом відповідно до вимог ст.404 КПК України не перевіряються.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому посилання в апеляційній скарзі на дану обставину є слушними.

Так ч.1 ст. 76 КК України передбачає, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов'язки:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

3) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції;

5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Перелік обовязків передбачених ст..76 КК України, які можуть бути покладені на засудженого у разі звільнення від відбування покарання є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Слід зазначити, що однією з умов покладення на засудженого обовязків передбачених п.5 ч.1 ст. 76 КК України є медичний висновок про наявність у субєкта злочину хвороби, що становить небезпеку для здоровя інших осіб.

Проте як видно з висновку судово-психіатричної експертизи № 490 від 21.10.15 року ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому дій страждав і в даний час страждає на хронічне психічне захворювання шизофренію та потребує примусових заходів медичного характеру надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, однак жодних відомостей про те, що хвороба обвинуваченого становить небезпеку для здоровя інших осіб висновок експертизи не містить.

А тому, враховуючи наведене, покладення на ОСОБА_3 обовязку передбаченого п.5 ч.1 ст. 76 КК України є безпідставним.

Крім того ч.2 ст.76 КК України передбачено, що контроль за поведінкою засуджених на яких покладені обовязки передбачені ч.1 ст.76 КК України, здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого.

Тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в назві органу, який здійснює контроль за поведінкою засуджених було допущено помилку, де замість кримінально-виконавчої інспекції як це передбачено законом зазначено кримінально-виконавчу систему, визначення якої ст.. 76 КК України не містить.

Заслуговують на увагу і доводи прокурора про те, що судом було помилково стягнено судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2-30/423 від 19.10.15 р. на користь НДЕКЦ МВС України, а не на користь держави, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує документально підтверджені витрати на залучення експерта саме на користь держави.

З огляду на наведене апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а вирок суду змінити виключивши з вироку посилання про покладення на ОСОБА_3 обовязку, передбаченого п.5 ст.76 КК України - пройти курс лікування від психічного захворювання та здійснення контролю за поведінкою засудженого ОСОБА_3 органом кримінально-виконавчої системи.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 12 листопада 2015 року відносно ОСОБА_3 змінити.

Виключити з вироку посилання про покладення на ОСОБА_3 обовязку, передбаченого п.5 ст.76 КК України - пройти курс лікування від психічного захворювання та здійснення контролю за поведінкою засудженого ОСОБА_3 органом кримінально-виконавчої системи.

Контроль за виконанням обовязків передбачених п. 2, 3, 4 ст.76 КК України ОСОБА_3 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2-30/423 від 19.10.15 р. - 307 грн. 20 коп.

В решті вирок залишити без змін.

Судді: ____ _____ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5