Ухвала суду № 56285715, 04.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/4514/15-к Головуючий у 1-й інст. Дубцов О. В.

Категорія ч.1 ст.121 КК України Доповідач Городиський С. С. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання Воробей Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №274/4514/15-к за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4, на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2015 року:

за участю:

прокурора Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

не погоджуючись з вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2015 року, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить даний вирок змінити, призначити покарання не повязане з позбавленням волі, застосувавши ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2015 року є незаконним та таким, що підлягає зміні. Звертає увагу на те, що судом не було враховано всіх помякшуючих обставин, зокрема активне сприяння розкриттю злочину.

Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_4, будучи раніше судимим, вчинив новий злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України. Оцінюючи належним чином докази, суд звернув увагу на те, що показання обвинуваченого є непослідовними та суперечать іншим дослідженим в судовому засіданні доказам. Також суд звернув увагу, що впродовж проведення досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений змінював свої показання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу в частині помякшення покарання, доповнивши, що повністю визнає себе винним за ч.1 ст. 121 КК України, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, 02 серпня 2015 року близько 07-ї години 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, кишки, малого та великого сальника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Кваліфікація дій обвинуваченого під час розгляду провадження в апеляційному суді ніким не оспорюється.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції керувався загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч.1 ст. 121 КК України, є тяжким злочином. Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується не вперше, скоїв новий злочин, маючи пять непогашених судимостей за попередніми вироками, свою вину визнав частково, в апеляційному суді визнав повністю свою винність, проживає у цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується дільничним інспектором як особа, яка веде антигромадський спосіб життя та порушує громадський порядок, до затримання працював та за місцем роботи характеризувався позитивно.

Викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 доводи про те, що йому призначено надмірно суворе та явно несправедливе покарання не можна визнати обґрунтованими.

Вирішуючи питання призначення покарання, суд першої інстанції виходив з вимог ст.65 КК України, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням всіх обставин провадження.

Суд першої інстанції у вироку в повній мірі врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність та тяжкість, обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Викладені в апеляційній скарзі доводи на помякшення покарання, а так само і докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, щодо особи обвинуваченого, зокрема те що має постійне місце проживання, раніше неодноразово судимий, вину визнав частково, достатньо були враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченомупокарання.

Вище наведені обставини в своїй сукупності виключають застосування при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання положень ст. 75 КК України.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни з мотивів викладених в апеляційній скарзі,- відсутні.

Керуючись ст. ст. 376 ч.2, 404, 405, 407КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2015 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України в час відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 02.08.2016 року по 04.03.2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

Судді: