Справа № 296/13170/15-а
2-а/296/46/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2016 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання дій незаконними, скасування припису та постанови ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання дій посадової особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України незаконними, скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.12.2015 року № 165-ф та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18.11.2015 року № 43/15-к.
Позов обґрунтовано тим, що головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_6 було складено припис №43/15-к, яким зобов'язано позивача усунути порушення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та допустити до проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва до 17.12.2015р. Однак, позивач вказує, що будь-яких перешкод у доступі до об'єкта будівництва не чинилося, перевірка проводилася за її відсутністю. Крім того, перевірка проводилася відносно об'єкта, який здано в експлуатацію, що суперечить чинному законодавству. Акт та протокол про адміністративне правопорушення складався у відсутність позивача. Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 165-ф від 02.12.2015 року була прийнята також за відсутністю позивача, зміст постанови не відповідає дійсності, а тому є незаконною та такою, що підлягає скасуванню разом із приписом.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у позові, письмових поясненнях до позову (а.с. 48-50) та в письмових поясненнях від 22.02.2016р. (а.с. 86-90). Вказали, що ОСОБА_5 не чинила перешкод, під час здійснення перевірки, а разом з донькою йшла до лікаря, що було відомо посадовій особі відповідача.
Відповідач вважає позов безпідставним. В письмових запереченнях на адміністративний позов від 11.01.2016 року відповідач вказав, що позапланова перевірка за адресою: м. Житомир, І-й пров. Кармелюка, 32 проводилася на підставі звернення ОСОБА_7 від 05.10.2015 року та згідно направлення на здійснення позапланової перевірки № 129/15-к від 17.11.2015 року, посадовою особою Управління. Позивача, відповідно до п.7 абзацу 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, особисто було ознайомлено з направленням на проведення позапланової перевірки 18.11.2015 року. Однак, ОСОБА_5 не допустила посадову особу Управління до об'єкту будівництва для проведення перевірки, тому був складений відповідний акт про недопущення посадових осіб управління Державної архітектурно-будівельної інспекції на обєкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил. Відповідач вказує, що із даними документами позивач була ознайомлена, однак від підпису та отримання зазначених документів відмовилась про що зроблено відповідний запис, тому документи були відправлені їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вона отримала 30.11.2015 року.
ОСОБА_5 була завчасно повідомлена про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак клопотання про відкладення розгляду справи позивачем до Управління не подавались у звязку з чим інспектором Бардашем М.В. винесена постанова № 165-ф від 02.12.2015 року про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_5 у розмірі 5100 грн., яка була направлення позивачу за адресою проживання. Відповідач вказує, що дана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, а тому є законною (а.с. 35-37).
В запереченнях на письмові пояснення від 23.02.2016 року відповідач також вказав, що при здійсненні державного архітектурно- будівельного контролю посадові особи мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи, оскільки таке право передбачено ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП (а.с. 93-94).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, вказала, що оскаржувана постанова та припис винесені з дотриманням норм чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, покази свідків, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
05.10.2015 року громадянка ОСОБА_7 звернулась до Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції із заявою про проведення перевірки відповідності вимогам чинного законодавства виконання будівельних робіт (будівництво фундаменту) її сусідкою громадянкою ОСОБА_5 (а.с. 38).
На підставі даного звернення та згідно направлення № 129/15-к від 17.11.2015 року виданого в.о. начальника Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції в Житомирській області головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_6 було здійснено вихід за адресою знаходження об'єкта будівництва: м. Житомир, пров. І-й Кармелюка, 32 з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва (а.с. 39).
Прибувши 18.11.2015 року на об'єкт будівництва головний інспектор Бардаш М.В. не зміг провести перевірку та склав акт про те, що ОСОБА_5 не допустила посадових осіб управління Державної архітектурно- будівельної інспекції в Житомирській області на обєкт будівництва для виконання покладених на них функцій (а.с. 40). У вказаному акті зазначено, що він складений у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_7, однак ОСОБА_5 від підпису акту та його отримання відмовилась.
Також, 18.11.2015 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 8) та припис № 43/15-к про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, а саме зобов'язано допустити до проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва до 17.12.2015р. (а.с. 7).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 ознайомлена з направленням № 129/15-к від 17.11.2015 року на здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на обєкті будівництва в присутності головного інспектора Управління Бардаша М.В. та скаржника ОСОБА_7 не допустила посадових осіб управління до проведення перевірки на обєкті будівництва за адресою: м. Житомир, пров. І-й Кармелюка, 32, що є порушенням вимог п. 1 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1 п. 11, п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року. В протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 02 грудня 2015 року, однак ОСОБА_5 від підпису та отримання протоколу відмовилась.
02.12.2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_6 винесено постанову № 165-Ф по справі про адміністративне правопорушення. Громадянку ОСОБА_5 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 188-42 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с. 10).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 вказала, що є донькою ОСОБА_5, проживає разом з нею за адресою м.Житомир, пров. Семена Палія, 10. Зранку до неї прийшли троє осіб один з яких приставився працівником ДАБІ та вказав, що має намір здійснити перевірку дотримання будівельних норм ОСОБА_5 по пров. І-й Кармелюка, 32. Свідок повідомила, що матір хворіє та не може вийти. Перешкод щодо огляду об'єкту будівництва матір не створювала, оскільки була в лікарні, у зв'язку з високим тиском. На фотографії, яка долучена до матеріалів справи свідок впізнала себе та свою матір ОСОБА_5, однак коли ця фотографія булла зроблена не змогла пояснити. В 30 числах листопада свідок отримала акт, протокол та припис, однак ОСОБА_5 про дані документи не повідомила, оскільки хвилювалась за стан її здоровя.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що 18.11.2015 року перебувала у спільному дворі, почула крики та побачила ОСОБА_5, її доньку та інспекторів. Позивач з донькою перешкоджали інспектору у проведенні перевірки, ОСОБА_5 стояла біля воріт та не пускала його. В день перевірки акт не підписувався. Свідок також зазначила, що інспектори показували свої посвідчення, однак перевірки не здійснювали.
Відповідно до ч.2 ст. 188-42 КУпАП передбачена відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю і тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування обєктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Згідно п.17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері
містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Пунктом 18 Порядку визначено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається у органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно п.19 Порядку припис підписується посадовою особою органу державного
архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого
здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль,
підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу
державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого
здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від
отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим
листом з повідомленням (пункт 21 Порядку).
Судом встановлено, що акт від 18.11.2015 року був підписаний головним інспектором Бардашем М.В., скаржником ОСОБА_7 та був надісланий ОСОБА_5 разом з приписом та протоколом рекомендованим листом з повідомленням від 20.11.2015р., які остання отримала 30.11.2015р. (а.с. 42). При цьому, свідок ОСОБА_7 вказала, що акт вона підписувала після 18.11.2015р., під час проведення перевірки акт не складався, а свідок ОСОБА_8 взагалі заперечила складання будь-яких документів. За таких обставин, суд вважає недоведеними факт пред'явлення акта на підпис ОСОБА_5 та відмову від його отримання, про що вказується в акті.
Однак, зважаючи на відсутність в Порядку №553 вимоги про фіксування не допуску посадових осіб державної архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва іншими документами, окрім як складання інспектором одноособово акта, а також на закінчення на момент розгляду справи визначеного в приписі строку усунення порушення, суд не вбачає підстав для визнання дій головного інспектора щодо складання припису неправомірними та для його скасування.
Разом з тим, суд вважає, що піддаючи ОСОБА_5 заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, позивачем не було дотримано в повній мірі встановленого порядку, який регулює притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги до протоколу. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема така особа має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката,іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У ст. 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2015р. вбачається, що він складався в присутності ОСОБА_5 та скаржника ОСОБА_9, при цьому в ньому зроблено запис про відмову ОСОБА_5 від підпису та отримання протоколу. Проте, такі записи не відповідають дійсним обставинам справи. Встановлено, що протокол складався у відсутність позивача, відповідач не повідомлялася про необхідність його підписання, надання своїх пояснень. Протокол складено без роз'яснення прав позивачу (зміст прав та обов'язків викладено лише в протоколі), що на думку суду позбавило можливості позивача належним чином захищати свої права, своєчасно надати пояснення щодо обставин справи, вказати свої доводи в спростування вини.
Відповідачем не було доведено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбувався із всебічним та повним дослідженням усіх обставин справи, з урахуванням надісланого на адресу відповідача листа від 01.12.2015р. (а.с. 11), інших доводів позивача, зокрема про незадовільний стан здоров'я про що свідчать записи в медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_5 за 17.11.2015 року та за 18.11.2015 року, тобто не було виявлено причини та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення. Не є зрозумілим статус ОСОБА_7 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, підстави її зазначення у протоколі як скаржника, що не передбачено КУпАП, а також, яким чином були встановлені документи, що посвідчують особу ОСОБА_10, її фактичне місце проживання, яке відрізняється від місця розташування об'єкта забудови.
Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на допущені порушення щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності, недотримання в повній мірі вимог КУпАП при розгляді справи, суд вважає, що такі дії посадової особи відповідача є протиправними, прийнята постанова незаконною, а тому позовна заява ОСОБА_5 підлягає задоволенню в частині скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірки Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_6 №165-ф від 02.12.2015р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за порушення ч.2 ст. 188-42 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн.
В іншій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 8-11, 70, 71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії протиправними та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірки Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_6 №165-ф від 02.12.2015р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за порушення ч.2 ст. 188-42 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати у розмірі 487,20грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. Й. Адамович
Судове рішення № 56285145, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 29.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/13170/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: