Постанова № 56284946, 09.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/133/16-п Провадження №33/773/71/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:ст.471, ст. 472 МК України. Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О. з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України і на підставі ст.36 МК України накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 11454 гривень 19 копійок з конфіскацією в доход держави 1(одного) рулону тканини «206223/002 MURANO, 51001 fabric Dywan» вагою 30 кг та 2(двох) автомобільних ламп «V97 Head Lamp with motor LH» вагою 8,7 кг загальною вартістю 11454,19 гривень, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1783/20505/2015 від 01 грудня 2015 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 418(чотириста вісімнадцять) гривень витрат по справі на зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві(МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу «відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митного органу»).

Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 275 грн. 60 коп. судового збору.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 01.12.2015 року з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці автомобілем «Пежо», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 1 рулон тканини «206223/002 MURANO, 51001 fabric Dywan» вагою 30 кг та 2 автомобільні лампи «V97 Head Lamp with motor LH» вагою 8,7 кг загальною вартістю 11454,19 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказані товари, які за вагою і вартістю підлягали обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи своєї вини у вчиненні адмінправопорушення за ст. 471 МК України, вважає безпідставним визнання його винним за ст. 472 МК України, оскільки наміру недекларувати товар він немав. Просить постанову судді в частинні визнання його винним за ст. 472 МК України скасувати, а провадження по справі в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення та накласти на нього стягнення за ст.471 МК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, представника Волинської митниці ДФС, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Твердження апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є необґрунтованими.

Відповідно до частини шостої статті 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 Євро та/або вагою понад 50 кг (ст.374 МК України) громадяни зобовязані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 366, ч. 4 ст. 374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи, обсяг (вага) переміщуваних ОСОБА_1 товарів перевищувала дозволену норму, при якій потрібно було задекларувати товар, сплативши митні платежі, а тому працівником митниці його автомобіль було переведено на «червоний коридор».

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими судом.

Як видно з матеріалів справи, а саме з протоколу від 01 грудня 2015 року, ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, оскільки переміщував товар, що у відповідності до ч. 1 ст. 374 МК України перевищує неоподатковувану норму та не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обовязковому декларуванню, використавши всупереч вимог ст. 366 МК України «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дій.

Обєктивність цих доказів стверджується і поясненнями самого ОСОБА_1, який не заперечував, що порушує порядок проходження митного кордону України, оскільки для його проходження вибрав «зелений коридор», а не червоний, як того вимагають правила митного контролю.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинив недекларування товарів, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїв правопорушення, передбачені ст.ст. 471, 472 МК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не знав про вартість товарів, що підлягають обовязковому декларуванню, до уваги судом не приймається, і розцінюється як намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, вважаю, що суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення згідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП відповідно до санкції ст. 472 МК України, яке є безальтернативним і передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.530 МК України та ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2016 року щодо нього без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_5