Постанова № 56284354, 02.03.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/18/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретаріГнидюк І.А. за участі:представників сторін та третіх осіброзглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" , відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства (далі - ПП) "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

індексний номер 23400214 від 04.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_1, площею 1,5750 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_3 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 19688736 від 27.02.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,1877 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 07.02.2015 року між ОСОБА_4 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 22438015 від 27.06.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_3 площею 1,5750 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_5 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 23496496 від 07.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_4, площею 1,8926 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_6 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 22582778 від 03.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_5, площею 1,8853 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_7 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 23256520 від 29.07.2015 року щодо державної І реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_6, площею 1,4167 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_8 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 22502127 від 01.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_7, площею 8,1871 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_9 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ";

індексний номер 23512456 від 08.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_8, площею 4,7610 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 28.07.2015 року між ОСОБА_10 та ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ".

В обґрунтовування позовних вимог позивач вказує, що у вересні 2015 року товариству з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" стало відомо що державним реєстратором Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції прийняті зазначені вище рішення державну реєстрацію за приватним підприємством "Білогірський край" права оренди земельних ділянок. Однак, зазначені земельні ділянки вже перебувають в користуванні позивача на підставі укладених з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих відділом Держкомзему у Білогірському районі у 2010-2012 роках відповідно до діючого на той час законодавства України.

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" суперечать вимогам ст.ст.2, 3, 9, 15, 19 і 126 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), тому, просить суд визнати ці рішення незаконними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказує, що рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області про державну реєстрацію за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" права оренди земельних ділянок, які на лежать вищезазначеним фізичним особам прийняті на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених у відповідності до законодавства, та є законними. Позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, оскільки для реєстрації права оренди заявник подав всі документи, передбачені Законом №1952-IV, а відділ Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області на запит державного реєстратора повідомив про відсутність відомостей щодо перебування земельних ділянок в оренді. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Належним чином повідомлені про дату розгляду справи треті особи на стороні позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які залучені до участі у справі ухвалою суду від 21.01.2016 року, в судове засідання не з'явились.

ОСОБА_10 надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі.

Оскільки явка третіх осіб не визнавалась судом обов'язковою, то з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд розглянув справу без їх участі.

Представник третьої особи на стороні відповідача - ПП "Білогірський край" в судовому засіданні проти позову також заперечив, зазначає, що оскаржувані позивачем рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок є законними, прийняті відповідно до вимог Закону №1952-IV, а тому підстав для їх скасування немає.

Заслухавши представників сторін і третіх осіб та свідків, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що в червні-серпні 2015 року представник ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" подав до реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області заяви про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, які перебувають в приватній власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. До кожної заяви ПП "Білогірський край" додало виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договір оренди землі, укладений між фізичною особою-власником земельної ділянки і ПП "Білогірський край", акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки кадастровий план, план меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку, копію паспорта власника земельної ділянки, копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номера та квитанцію про сплату реєстраційного збору.

Після отримання зазначених документів, на підставі п.8-1 ч.2 ст.9 Закону №1952-IV, державний реєстратор надіслав до відділу Держземагентства у Білогірському районі запити, в яких просив надати інформацію щодо наявності державної реєстрації в книгах реєстрації договорів оренди та в Національній кадастровій системі (далі - НКС) договорів оренди зазначених земельних ділянок. На запити державного реєстратора, відділ Держземагентства у Білогірському районі листами, копії яких наявні в матеріалах справи, повідомив, що в НКС відсутня інформація про перебування вказаних у запитах земельних ділянок в оренді.

Розглянувши подані документи та відповідь відділу Держземагентства у Білогірському районі, державний реєстратором реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області прийняті оскаржувані позивачем рішення.

На підставі зазначених рішень про державну реєстрації, державний реєстратор вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про реєстрацію права оренди.

Дізнавшись про наявність у Державному реєстрі прав зазначених вище рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", позивач оскаржив їх до суду.

У відповідності до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон N 1952-IV.

За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

За змістом п.36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі - Порядок №868) для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Порядок дій державного реєстратора після надходження заяви про державну реєстрацію прав встановлений ст.9 Закону №1952-IV. Так, відповідно до ч. 2 цієї статті державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями(п.1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2); під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки (п.8-1); здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (п.9).

В силу ч.2 ст.28-1 Закону №1952-IV орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Виконавши вимоги п.8-1 ч.2 ст.9 Закону №1952-IV державний реєстратор надіслав до відділу Держземагентства у Білогірському районі запити щодо наявності державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, зазначених у поданих ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" заявах про реєстрацію та, отримавши відповіді про відсутність у Національній кадастровій системі інформації про перебування цих земельних ділянок в оренді, прийняв рішення про реєстрацію права оренди спірних земельних ділянок за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ".

Підстави для відмови у державній реєстрації визначені статтею 24 Закону N 1952-IV.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В силу ч.4 ст.24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Суд вважає, що правовстановлюючі документи, подані ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" для реєстрації права оренди земельних ділянок, розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, які перебувають в приватній власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідають вимогам ч.1 ст. 19 Закону N 1952-IV.

В свою чергу, відповідач вчинив всі, визначені Законом №1952-IV дії, необхідні для державної реєстрації права оренди земельної ділянки, в тому числі звернувся до відділу Держземагентства у Білогірському районі з відповідним запитом щодо наявності зареєстрованого права оренди земельних ділянок у НКС, на який отримав негативну відповідь, та перевірив наявність зареєстрованого речового права на ці ділянки у Державному реєстрі прав.

Встановивши, що подані ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" правовстановлюючі документи відповідають вимогам, встановленим цим Законом, та дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, отримавши інформацію про відсутність зареєстрованого права оренди земельних ділянок як у Національній кадастровій системі, так і в Державному реєстрі прав, відповідач правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, які перебувають в приватній власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Суд відхиляє, як безпідставні, доводи представника позивача щодо відсутності підстав для реєстрації за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" права оренди спірних земельних ділянок, мотивовані тим, що зазначені земельні ділянки на момент прийняття відповідачем спірних рішень про державну реєстрацію права оренди вже перебували в оренді позивача відповідно до договорів оренди, укладених у 2010, 2012 році та зареєстрованих у березні-квітні 2012 року відділом Держкомзему у Білогірському районі в поземельній книзі, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу ч. 1 ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI), державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера

За змістом ч.2 ст.15 Закону №3613-VI, відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно до ч. 1 ст.18 Закону №3613-VI, документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, зокрема, поземельні книги.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №3613-VI, поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площа; місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; дата державної реєстрації земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інші відомості.

Станом на 06 квітня 2012 року, зазначене як дата реєстрації договорів оренди між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди, здійснювалась у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 "Про затвердження порядків ведення поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2011 року №258, органами Держземагентства.

За змістом п.6 Порядку ведення поземельної книги, поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами-структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Дата відкриття поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки (п. 9 Порядку ведення поземельної книги).

Пунктом 10 Порядку ведення поземельної книги передбачено, що відомості із зазначенням дати вносяться до розділів поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя. Записи до розділів Поземельної книги вносяться державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору. На підтвердження кожного запису в поземельній книзі формується з використанням автоматизованої системи аркуш поземельної книги, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

У відповідності до Порядку ведення Поземельної книги одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

На вимогу Хмельницького окружного адміністративного суду, відділ Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, який є правонаступником відділу Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області, надав лише три копії Поземельних книг, відкритих на земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які не містять ані підписів державного реєстратора, ані печатки відділу Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області.

У відповідності до п.10 Порядку ведення Поземельної книги не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

Водночас, копії Поземельних книг, відкритих на земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_11, взагалі не надані у зв'язку з їх відсутністю.

Книга реєстрації договорів оренди землі за 2012 рік у відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області також відсутня, що підтверджується відповіддю відділу від 15.02.2016 року №28-28-99.1-340/15-16.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12, який у 2012 році виконував функції державного реєстратора прав на землю, пояснив суду, що поземельні книги не складав та не вносив дані про їх відкриття до автоматизованої системи. В даний час у відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області є лише окремі з витребовуваних судом поземельних книг, які не містять печатки органу реєстрації та підпису реєстратора. Крім того, ОСОБА_12 пояснив, що підпис, яким засвідчена державна реєстрація поданих позивачем договорів оренди, йому не належить; хто автор зазначеного підпису йому невідомо; повноваження щодо реєстрації договорів нікому не передавав.

Свідок ОСОБА_13, який за дорученням позивача у 2012 році подавав документи для реєстрації договорів оренди, підтвердив, що ОСОБА_12 відмовився отримати договори оренди для реєстрації; хто здійснював реєстрацію договорів оренди, які містять підпис ОСОБА_12, йому невідомо. При цьому пояснив, що подавав документи на реєстрацію всіх договорів оренди.

При цьому, суд враховує, що на час їх реєстрації (березень-квітень 2012 року) відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, повноваження щодо державної реєстрації прав на землю мали ОСОБА_12 та ОСОБА_14, яка з 20.02.2012 року по 31.05.2015 року на роботі відсутня у зв'язку з перебуванням у відпустках різних видів.

Таким чином, позивачем не надано та судом не встановлено належних та допустимих доказів, які підтверджують державну реєстрацію договорів оренди, укладених між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та зареєстрованих у встановленому законодавством порядку.

Надані позивачем копії додаткових угод до договорів оренди, підписаних позивачем з третіми особами , окрім ОСОБА_4, у березні 2015 року, задовго до прийняття відповідачем спірних рішень про реєстрацію права оренди за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", не можуть слугувати доказами державної реєстрації, а відповідно і чинності, укладених у 2010 році договорів оренди між позивачем та цими особами, оскільки також не зареєстровані у порядку, встановленому діючим законодавством.

Частиною 4 ст.3 Закону №1952-IV встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

На час розгляду справи відсутні докази того, що реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за позивачем проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Суд також враховує, що фактично єдиною підставою позову позивача є протиправність реєстрації права оренди земельної ділянки, після того як таке ж право зареєстроване за ним.

За загальним правилом спір, який стосується конкуренції прав декількох осіб на один і той же майновий об'єкт має приватний характер. Тому адміністративний суд не має повноважень втручаючись у сам приватний спір.

Відповідь відділу Держгеокадастру про відсутність реєстрації прав третіх осіб на запитувані ділянки, та належне оформлення інших документів не давали державному реєстратору підстав для відмови в здійсненні реєстрації.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Аналіз наведених положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 дає підстави для висновку, що вимоги про скасування державної реєстрації речового прав позивач може заявляти тільки після вирішення спору про право цивільне.

Відтак, позивач не позбавлений права на звернення до суду в порядку господарського судочинства, в рамках якого можливий захист порушеного права в приватних правовідносинах.

Аналогічну позицію неодноразово висловлював Вищий адміністративний суд Ураїни, зокрема у ухвалах від 15" липня 2014 року у справі №К/800/21628/14 і від 26 листопада 2015 року у справі №К/800/23526/14.

Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідачем доведена правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги про їх скасування не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери : 23400214 від 04.08.2015 року, 23496496 від 07.08.2015 року, 22582778 від 03.07.2015 року, 23256520 від 29.07.2015 року, 22502127 від 01.07.2015 року, 23512456 від 08.08.2015 року - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2016 року 14:55

Суддя/підпис/О.П. Шевчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук