Постанова № 56284287, 01.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Житомир справа № 806/87/16

категорія 6.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації", Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Овруцького районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації", Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Овруцького районного управління юстиції, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 19625947 за адресою, 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, Житомирської області, здійснену 21 грудня 2007 року Комунальним підприємством Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації".

- зобов"язати відділ державної реєстрації речових прав Овруцького районного управління юстиції розглянути заяву та прийняти рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Овруцького районного суду у справі №2-1641/07 від 05.11.2007 року за нею було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, її квартира була зареєстрована в реєстрі 21.12.2007 року за №19625947. Проте, при реєстрації відбулась помилка, у зв"язку з чим право власності було зареєстровано як на 1/2 частину вказаної квартири №2. На звернення до відповідачів з проханням виправити помилку, позивачу було відмовлено, оскільки у зв"язку зі змінами в законодавстві вони не мають можливості внести виправлення в реєстр, який вівся до 2013 року. Таким чином просить скасувати таку реєстрацію.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з"явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, згідно яких просять позов задовольнити.

Представник Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи вчасно та належним чином. Надіслав до суду заяву, згідно якої при винесенні рішення покладається на розсуд суду та просить справу розглянути без його участі.

Представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Овруцького районного управління юстиції в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе справу розглянути у письмовому провадженні, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що рішенням Овруцького районного суду у справі №2-1641/07 від 05.11.2007 року за позивачем визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1

На підставі зазначеного рішення суду, позивач звернулася до Комунального підприємства Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" для державної реєстрації права власності на квартиру.

21.12.2007 року Комунальним підприємством Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру на підставі рішення суду від 05.11.2007, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності за реєстраційним номером № 19625947 від 21.12.2007. (а.с.12)

Разом з тим, відповідно до вказаного витягу, за позивачем було зареєстровано право власності лише на 1/2 частини квартири.

Даний факт став відомий позивачу, коли вона звернулася до відділу державної реєстрації речових прав Овруцького РУЮ для отримання нового витягу, де їй вказали на розбіжності.

На звернення до Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" з вказаного питання, позивачу, листом від 17.12.2015 за №934 було повідомлено, що виправити помилку неможливо, так як БТІ не має доступу до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно з 01.01.2013 року. (а.с.8)

На звернення до відділу державної реєстрації речових прав Овруцького РУЮ, позивачу листом від 25.12.2015 №Ч-37-4/1, було надано відповідь про те, що відділ не має повноважень та технічної можливості внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вважаються дійсними.

Оскільки допущена помилка під час реєстрації права власності за позивачем стала причиною порушення прав на вільне розпорядження своєю власністю, позивач звернулася до суду про скасування державної реєстрації права власності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ далі -Тимчасове положення), це Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Відповідно до приписів пункту 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

При цьому, пунктом 3.5 Тимчасового положення передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Таким чином, оскільки рішенням Овруцького районного суду від 05.11.2007 року, підтверджується факт визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд приходить до висновку про допущення КП "Коростенським міжміським БТІ" технічної помилки під час реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, факт допущення помилки відповідачами не заперечується.

Разом з тим, з 01.01.2013 року реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Україні проводиться Державною реєстраційною службою України та її територіальними органами, натомість бюро технічної інвентаризації повноважень щодо реєстрації об'єктів нерухомості та ведення відповідних реєстрів не мають.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Між тим, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право здійснювати реєстрацію та вчиняти дії щодо її скасування належать виключно державному реєстратору.

Систему органів державної реєстрації прав, як вказано у частині 1статті 6 Закону № 1952-IV становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Отже, на даний час уповноваженим органом на прийняття та вирішення питання щодо реєстрації права власності на майно особи, у даному випадку є відділ державної реєстрації речових прав Овруцького районного управління юстиції Житомирського обласного управління юстиції

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.158-160 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 19625947 за адресою, 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, Житомирської області, здійснену 21 грудня 2007 року Комунальним підприємством Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Зобов"язати відділ державної реєстрації речових прав Овруцького районного управління юстиції розглянути заяву та прийняти рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос