Ухвала суду № 56284227, 03.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3970/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М. П.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

03 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, в якому просив зобов'язати Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 за №2826, вчиненого 20.10.1976 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначивши в графі «національність» матері - «болгарка».

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

У відповідності з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_3 за довіреністю 19.11.2015 року звернувся до відділу ДРАЦС Вінницького МУЮ у Вінницькій області із заявою про внесення змін до актового запису про народження № 2826 від 20.10.1976 року, складеного на ОСОБА_3 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме в графі "відомості про матір" виправити національність з "українка" на "болгарка".

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, відділом ДРАЦС Вінницького МУЮ у Вінницькій області прийнято висновок від 21.11.2015 року, яким в заяві позивача відмовлено, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, а саме, згідно відомостей актового запису про народження матері позивача зазначено національність батька - "українець", національність матері - "росіянка", відповідно до актового запису про шлюб батьків позивача в графі "відомості про наречену" зазначено національність - "українка".

Не погоджуючись з даним висновком відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Згідно із п. 2.5 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, зокрема особою, щодо якої складено актовий запис.

Пунктом 2.6 Правил визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (п. 2.7 Правил).

На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2 (п.2.12 Правил).

Таким чином, підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та копії відповідних актових записів.

Так, в копії паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданого 10.08.1998 року Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, не зазначено національності позивача та його матері.

В копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2, виданого Палацом щастя м. Дніпродзержинська у Дніпропетровській області зазначено національність батька "українець", національність матері "українка".

Тоді, як в копії повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області національностей батьків не зазначено.

Відповідно до копії свідоцтва про народження матері позивача ОСОБА_4 серії НОМЕР_4, виданого 19.02.2001 року Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області національність її батька - "українець", а національність матері - "українка",

Так, з копії посвідчень Болгарської культурно-просвітньої співдружності м. Одеса вбачається, що позивач та його матір є членами цієї співдружності та є особами Болгарського походження, однак останні жодним чином не засвідчують того, що мати позивача та позивач є болгарами за національністю, оскільки видані вони на території України без належного оформлення та без відповідних документів про підтвердження болгарського походження позивача та його матері.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з наданих довідок позивача на отримання постійного місця проживання неможливо встановити, що його матір за національністю є болгаркою.

Крім того, рішення про надання дозволу на проживання в Болгарії та посвідчення, видане матері ОСОБА_3 діють тимчасово, а саме: матері позивача дозволено проживати в Болгарії лише до 30.04.2016 року.

Дана обставина також спростовує доводи позивача про те, що його матір за національністю є болгаркою.

Крім того, свідоцтва про хрещення матері позивача та позивача жодним чином не свідчать про те, що вони є за національністю болгарами, оскільки видані храмами на території України та не можуть бути доказами для визначення національності громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його матір за національністю є болгаркою та таких доказів ним не надано до відділу реєстрації актів цивільного стану, натомість надані копії відповідних актових записів свідчать про те, що матір позивача за національністю є українкою.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 березня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.