Ухвала суду № 56284157, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/91/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В. про зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В. про зобов'язання відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою від 15.06.2015, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1.ч.1. ст.109 КАС України з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, посилаючись на її незаконність, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін з огляду на таке.

Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) в рамках виконання ними владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, за своїм змістом позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються оскарження процесуальних рішень, дій та бездіяльності судді, пов'язаних із здійсненням ним правосуддя.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України), виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.09 року N 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів та суддів» роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом (абзац другий пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади»).

Отже, з огляду на викладене до суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність у сфері управлінської діяльності будь-якого органу державної влади чи місцевого самоврядування, за винятком актів, перевірку конституційності яких віднесено до повноважень Конституційного Суду України або щодо яких передбачено інший порядок судового оскарження. Під останнім слід розуміти порядок, спеціально встановлений відповідними законами. Стосовно рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів судової влади, то до суду можуть бути оскаржені лише ті з них, які належать до сфери управлінської діяльності.

Рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Аналогічна правова позиція щодо недопустимості оскарження у будь-який спосіб діяльності суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі висвітлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015 р. по справах № К/800/38925/15 та № К/9991/2208/12.

Таким чином, спір, який виник між позивачем і відповідачем, не є публічно-правовим спором у розумінні пункту 1 частини першої статті 3, частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, оскільки правовідносини між сторонами виникли не при здійсненні владних управлінських функцій відповідача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року на законодавчому рівні встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 1378,00 грн.

Так, на час подання позивачем апеляційної скарги, він в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1378,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2016 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 09.03.2016 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.