Ухвала суду № 56284045, 02.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4159/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

02 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Чернецького Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області відносно відмови у виплаті позивачу вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, зобов'язати голову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області видати наказ про виплату позивачу вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою з врахуванням інфляційних процесів на день виплати, а територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою з врахуванням інфляційних процесів на день виплати.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстнції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Від представника відповідача - Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Третя особа в судове засідання свого повноважного представника не направила, причини неявки невідомі, хоча судом вживалися заходи щодо його належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 07.04.1990 року працював на посаді судді Могилів-Подільського міського суду та Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. Маючи необхідний для відставки судді стаж роботи, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", позивач 20.12.2013 року звернувся з заявами про відставку до Вищої ради юстиції та Верховної Ради України.

25.12.2014 року Верховною радою України прийнято Постанову №59-VIII "Про звільнення суддів", якою у зв'язку з поданням заяв про відставку звільнено з посад суддів, серед переліку яких і позивач.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що виплата вихідної допомоги у зв'язку з виходом позивача у відставку не передбачена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній на момент звільнення позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, згідно з ч.3 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада юстиції розглядає заяву судді про відставку, і протягом одного місяця з дня її надходження, вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.20 Закону України "Про регламент Верховної ради України", до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад, а також питання щодо здійснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України.

Суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених ч. 5 ст. 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

За змістом ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній станом на 20.12.2013 року, передбачено випадки звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин 20.12.2013 року, передбачала отримання вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. У разі, якщо суддя, відставка якого була припинена у зв'язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.

В силу п. 2 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Державного бюджету України.

У відповідності до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Законом України від 27 березня 2014 року №1166 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав законної сили з 01 квітня 2014 року виключено ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

В свою чергу, на час звернення позивача до Вищої ради юстиції в грудні 2013 року була чинною норма ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала право судді у разі виходу у відставку на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді, проте вона не розповсюджуються на дані правовідносини, а відтак, виплата вихідної допомоги у зв'язку з виходом позивача у відставку не передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , в редакції чинній на момент звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Слід зауважити, що моментом виникнення спірних правовідносин слід вважати не момент подачі позивачем заяви про відставку (20.12.2013 року), а застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (25 грудня 2014 року). Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутня бездіяльність з боку ТУ ДСА у Вінницькій області та Могилів-Подільського міськрайсуду щодо не видання наказу та невиплати позивачу вихідної допомоги.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 березня 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.