Ухвала суду № 56283959, 01.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 876/454/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом Інституту мікропроцесорних систем керування об'єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2015 року Інститут мікропроцесорних систем керування об'єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України (далі - Інститут) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2015 №№0004722321 та 0004742321.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року провадження в справі №813/4550/15 зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №К/800/978/15.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила ДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Постановляючи оскаржуване судове рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки судом касаційної інстанції відкрито провадження у справі яка безпосередньо пов'язана із розглядуваним позовом, то для прийняття законного та обґрунтованого рішення провадження у справі слід зупинити.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Так, у ст.156 КАС міститься вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі.

Дана стаття спрямована на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених Кодексом. Водночас вичерпний перелік підстав, які суд може застосувати з власної ініціативи для зупинення провадження, сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.

За змістом положень п.3 ч.1 ст.156 КАС, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Таким чином, згідно наведених процесуальних приписів зупинення провадження в адміністративній справі є тимчасовим припиненням вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи та заявленого клопотання.

Апеляційний суд вважає, що в даному випадку відсутні будь-які, як обов'язкові так і факультативні підстави для зупинення провадження у справі. Посилання суду першої інстанції на п.3 ч.1 ст.156 КАС є помилковим, оскільки зупинення провадження у справі має бути обґрунтованим, а така обставина як відкриття провадження судом касаційної інстанції у справі, що пов'язана із розглядуваною не є в даному випадку підставою для її застосування.

Пункт 3 ч.1 ст.156 КАС не передбачає можливості зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням саме суду касаційної інстанції, оскільки основна його мета в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи є наявність по останній рішення суду, яке набрало законної сили, і таким у даному випадку є постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року (а.с.43-47), що виключає будь-які підстави для зупинення провадження у справі згідно вказаного положення КАС.

Так, згідно ч.5 ст.254 КАС, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст.255 КАС передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року набрала законної сили і є обов'язковою до виконання.

Згідно ч.1 ст.211 КАС, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує, зокрема письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі та питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються (пункти 3 та 5 ч.1 ст.215 КАС).

Доказів зупинення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року матеріали справи не містять. Більше того, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2015 року (а.с.100), у задоволенні клопотання Інституту про зупинення виконання вказаного судового рішення було відмовлено за безпідставністю такого.

Таким чином, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази та інші законні підстави для зупинення провадження у справі, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі помилковими та такими, що не узгоджуються з вищенаведеними нормами КАС.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

У відповідності до ч.2 ст.88 КАС судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1218грн та встановлено строк для цього до дня розгляду справи.

Відтак, враховуючи, що на день ухвалення судового рішення ДПІ не сплачено у встановлений строк судовий збір за подання апеляційної скарги, такий підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань апелянта за рішенням суду.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області 1218грн судового збору за подання апеляційної скарги на призначений для цього рахунок з наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 09 березня 2016 року.