Постанова № 56283408, 11.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Справа № 811/1607/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів"

про стягнення коштів за податковим боргом.

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" (далі - відповідач) - коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 147 991,92 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відовідача податкового боргу з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень №10091500 від 08.11. 2012 р., № 1010/1500 від 08.11.2012 року, № 10171500 від 29.11.2012 р., №91500 від 14 січня 2013 року, № 0000761500 від 08.04.2013 року, а також податкових декларацій №13876 від 24.01.2013р.; №9014586186 від 20.03.2013р.; № 9022903634 від 22.04.2013р. на загальну суму 147991,92 грн. Податковий орган наголошує, що сума податкового зобов'язання відповідачем у встановлений законом строк добровільно не сплачена, а відтак - позивач просить стягнути її з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів."

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження за наявними матеріалами (а.с.69).

Відповідач в судове засідання не прибув; про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової кореспонденції (а.с.62). Разом з тим відповідачем подано заперечення на позовну заяву, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" позов не визнає у повному обсязі. Так, відповідач наголошує, податковий борг з податку на додану вартість у нього відсутній, оскільки ним сплачено 146042,21 грн в рахунок погашення податкового боргу, а також відкориговано податкову звітність за грудень 2012 року та за квітень 2013 року (а.с. 43-44).

За змістом частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" 28 січня 2005 року зареєстроване Виконавчим комітетом Світловодської міської ради як юридична особа (а.с.7-8).

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 147 991,92 грн.

Даний борг складається з: податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень: №10091500 від 08.11.2012 року; №1010/1500 від 08.11.2012р.; №10171500 від 29.11.2012р.; №91500 від 14.01.2013р; №0000761500 від 08.04.2013р. та згідно податкових декларацій: №13876 від 24.01.2013р.; №9014586186 від 20.03.2013р.; № 9022903634 від 22.04.2013р. на загальну суму 76365,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 64083,27 грн., пеня у сумі 7543,65 грн. (а.с.20,22-33);

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків та довідки про суму податкового боргу (а.с.10-19), податковий борг який рахується за відповідачем складає 147 991,92 грн.

Водночас, відповідач заперечує наявність у нього податкового боргу з податку на додану вартість, оскільки ним сплачено 146042,21 грн в рахунок погашення податкового боргу, а також відкориговано податкову звітність за грудень 2012 року та за квітень 2013 року.

Так, відповідно до реєстру платіжних документів 26 березня 2013 року, 27 березня 2013 року, 08 квітня 2013 року, 16 квітня 2013 року та 30 квітня 2013 року в рахунок погашення податкового боргу сплачено, відповідно 3396,00 грн, 5000,00 грн, 5000,00 грн 10000,00 грн та 122646,21 грн (загальна сума 146042,21 грн) (а.с.47).

Однак, як вбачається зі зворотнього боку облікової картки платника податків, вказані суми було зараховано в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (а.с. 17 на звороті, 18, 19 на звороті).

Разом з тим суд зауважує, що предметом розгляду в даній справі є стягнення коштів за податковим боргом, який виник у платника податків, зокрема, внаслідок самостійного визначення ним податкового зобов'язання з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Так, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації. Водночас, вказане законодавче положення дозволяє платникові податків самостійно визначити грошове зобов'язання в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. При цьому така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2013 року відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2012 року, яким суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за вказаний період з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду зменшено на 72968,00 грн (а.с. 51).

Водночас, необґрунтованим є твердження відповідача про відсутність у нього податкового боргу внаслідок коригування ним податкового зобов'язання за квітень 2013 року, оскільки податкове зобов'язання, нараховане податковим органом податковим повідомленням-рішенням, не може бути самостійно відкориговане платником податків.

Відтак, суд вважає, що податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - становить наразі 75023,92 грн (147 991,92 грн.- 72968,00 грн) (з податку на додану вартість).

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ю" №17 (а.с.9).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість на суму 75023,92 грн, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Захист прав інвалідів" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33357405) податковий борг у розмірі 75023,92 грн (сімдесят п'ять тисяч двадцять три гривні, дев'яносто дві копійки) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22217332).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук