Постанова № 56283292, 23.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 876/11031/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулось до суду з позовом до ТзОВ «Проммонтаж СУ-27», яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-березень 2013 року в сумі 12073,09 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ТзОВ «Проммонтаж СУ-27» на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 6289,64 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що підприємство не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплати і доставку пільгових пенсій особам пропорційні стажу, набутому на до 01.01.1992 року, отже, позивач не вправі вимагати відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період трудового стажу, набутого до 01.01.1992 року. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з ТзОВ «Проммонтаж СУ-27» не підлягають до відшкодування витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали та набули частину пільгового стажу на даному підприємстві до 01.01.1992 року, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Водночас, на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які працювали та набули частину пільгового стажу на ТзОВ «Проммонтаж СУ-27» після 01.01.1992 року підлягають до задоволення, оскільки розмір таких витрат визначений позивачем у пропорційній відповідності до стажу роботи цих працівників у відповідача після 01.01.1992 року і становить 6289,64 грн.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підприємства та організації, під час роботи на яких особа набула пільговий стаж, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду в повному обсязі понесені ним фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Водночас пропорційне відшкодування таких витрат може мати місце лише у випадку, коли особи набули стаж, що дає право на призначення пільгових пенсій, на декількох підприємствах. Також позивач зазначає, що жоден з колишніх працівників ТзОВ «Проммонтаж СУ-27», по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій яким подано даний позов, не набув повністю стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, до 01.01.1992 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТзОВ «Проммонтаж СУ-27» відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. «б»-«з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розроблену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області у встановленому законодавством порядку та у визначені строки направляло ПАТ «Львівський інструментальний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, за січень-березень 2013 року, та повідомлення форми «Ю» про сплату зазначених витрат, а факт їх отримання відповідачем підтверджується підписами посадових осіб ТзОВ «Проммонтаж СУ-27» на корінцях цих повідомлень.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 12073,09 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме зазначеними вище розрахунками і повідомленнями, а також витягом з картки особового рахунку підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

В свою чергу будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав, а також не заперечив факту існування у нього обов'язку відшкодовувати зазначені витрати, однак вважає, що зобов'язаний відшкодування фактичні витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених лише тим пенсіонера, які набули пільговий стаж на їхньому підприємстві після 01.01.1992 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з такими доводами відповідача та зазначив, що підприємство не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплати і доставку пільгових пенсій особам пропорційно стажу, набутому до 01.01.1992 року, оскільки законодавством, яке діяло до 01.01.1992 року, не було передбачено порядку відшкодування цих витрат, тому обґрунтованим є їх пропорційне відшкодування, з врахуванням трудового стажу, набутого до та після набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки відповідно до змісту наведених вище положень законодавства витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями і обов'язок цих підприємств з відшкодування цих витрат не пов'язаний із датою призначення пенсії на пільгових умовах чи часом набуття особою необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року у справах № 21-251а12 і № 21-293, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції в обґрунтування своїх висновків на положення п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яким передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи, оскільки даною нормою встановлено пропорційне покриття витрат на пільгову пенсію у випадку набуття пенсіонером пільгового стажу на кількох підприємствах, а не в певні періоди часу роботи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 813/3663/13-а - скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» (місцезнаходження: 81650, Львівська область, Миколаївський район, смт Розділ, вул. Галицька, будинок 10, код ЄДРПОУ 01415683) на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 12073 (дванадцять тисяч сімдесят три) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л. Я. Гудим

В. В. Святецький

Постанова складена в повному обсязі 25.02.2016 року