Постанова № 56283245, 09.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 876/443/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від відповідача - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. та Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл., Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. та Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, спонукання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.07.2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданих під час розгляду справи заяв про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України /МВС/ в Тернопільській обл. № 258 від 24.05.2010р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Теребовлянського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області» за ст.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та наказ № 140 о/с від 01.06.2010р. в частині звільнення з органів внутрішніх справ; зобов'язати Управління МВС України в Тернопільській обл. поновити його на посаді старшого державтоінспектора Теребовлянського ВДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл., а Головне управління Національної поліції в Тернопільській обл. - призначити на рівнозначну посаду; зобов'язати Управління МВС України в Тернопільській обл. зарахувати йому вислугу років в органах внутрішніх справ з 24.05.2010р. і по день винесення судового рішення; стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції /ДАІ/ Управління МВС України в Тернопільській обл. на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2010р. і по день винесення судового рішення, із збереженням всіх передбачених надбавок та доплат (а.с.3-4, 101-102, 140-141, 161-162).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2015р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління МВС України в Тернопільській обл. № 258 від 24.05.2010р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Теребовлянського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області» в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст.66 (через дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; визнано протиправним і скасовано наказ начальника Управління МВС України в Тернопільській обл. № 140 о/с від 01.06.2010р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.66 (через дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого державтоінспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Теребовлянського району та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого УДАІ) МГБ, підпорядкованої УМВС; стягнуто з Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2010р. і по день винесення судового рішення, із збереженням всіх передбачених надбавок та доплат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; допущено негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді старшого державтоінспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Теребовлянського району та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого УДАІ) МГБ, підпорядкованої УМВС та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, із збереженням всіх передбачених надбавок та доплат (а.с.188-191).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржили відповідачі Управління МВС України в Тернопільській обл. та Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл.

В своїй апеляційній скарзі відповідач Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл., покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з цього апелянта грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2010р. і по день винесення судового рішення, із збереженням всіх передбачених надбавок і доплат, та прийняти нове рішення про сплату грошового забезпечення на користь позивача в межах одного року (а.с.197-200).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом невірно застосовано для вирішення розглядуваного спору приписи ч.1 ст.235 КЗпП України, оскільки такі відносини регулюються спеціальним законодавством, а саме: п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, яким виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу обмежена одним роком.

Також підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом є не постанова прокуратури про закриття кримінального провадження, а факт незаконного звільнення з органів внутрішніх справ.

Окрім цього, надані цим апелянтом пояснення та заперечення не знайшли свого відображення в судовому рішенні.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Управління МВС України в Тернопільській обл., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с.201-203).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно матеріалів справи позивач, будучи працівником правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третьої особи, зобов'язував власників транспортних засобів перераховувати кошти на його рахунок за перевірку технічного стану автомобілів. За наведених обставин позивач був звільнений з органів внутрішніх справ, а порушену кримінальну справу скеровано у вересні 2010 року до суду.

Разом з тим, винесення постанови про закриття кримінального провадження ґрунтується на нереабілітуючих обставинах, які не звільняють позивача від дисциплінарної відповідальності за скоєння проступку, що є несумісним з подальшим проходженням служби.

Звідси, звільнення позивача проведено у відповідності до вимог закону, підстави для скасування спірних наказів не убачаються.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої ним скарги, заперечення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління МВС України в Тернопільській обл. підлягає до задоволення в повному обсязі, а апеляційну скаргу Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. належить задоволити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, починаючи з 07.06.1994р., позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Згідно наказу Управління МВС України в Тернопільській обл. № 221 о/с від 05.10.2007р. «По особовому складу» капітана міліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого державтоінспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Теребовлянського району та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого УДАІ) МГБ, підпорядкованої УМВС (а.с.37).

21.07.2009р. заступником прокурора Тернопільської обл. винесено постанову про порушення кримінальної справи, згідно якої порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Теребовлянського відділення ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України (а.с.34).

Постановою начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської обл. від 17.11.2009р. та наказом Управління МВС України в Тернопільській обл. № 245 о/с від 20.11.2009р. відсторонено обвинуваченого ОСОБА_1 від посади старшого державтоінспектора Теребовлянського відділення ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. (а.с.38, 39).

Згідно висновку службової перевірки від 24.05.2010р. запропоновано звільнити позивача з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, що проявилося у допущенні порушень під час державних технічних оглядів та призвело до порушення кримінальної справи за ч.3 ст.364 КК України, тобто, в умисному, в інтересах третіх осіб, використанні влади та свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам (а.с.40-41).

24.05.2010р. наказом Управління МВС України в Тернопільській обл. № 258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ Теребовлянського району УДАІ УМВС» звільнено позивача з органів внутрішніх справ за дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ згідно п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.6-9).

Згідно наказу Управління МВС України в Тернопільській обл. № 140 о/с від 01.06.2010р. «По особовому складу» звільнено позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 01.06.2010р. (а.с.44).

16.03.2015р. начальником слідчого відділу прокуратури Тернопільської обл. винесено постанову про закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження № 42014210000000147 від 05.09.2014р. відносно старшого державтоінспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Теребовлянського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС в Тернопільській обл. ОСОБА_1 за фактами заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами власників транспортних засобів при проходженні технічного огляду на загальну суму 136016 грн. 06 коп., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, закрито (а.с.11-20).

Підставами для такого рішення слугували декриміналізація ст.364 КК України, смерть ОСОБА_5, без показів якого важко довести винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, а також сплив значного проміжку часу (7-8 років) з часу вчинення вказаного злочину, неможливість встановлення свідків та їх допит, зняття з реєстрації більшості підприємств, через що не має підстав для вручення підозри ОСОБА_1

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що кримінальне провадження стосовно позивача закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та декриміналізацію ст.364 КК України. Також факт порушення позивачем службової дисципліни відповідачами не доведено, через що законні підстави для звільнення позивача є відсутніми. За таких умов позивач підлягає поновленню на займаній до звільнення посаді з виплатою йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу на підставі ч.1 ст.235 КЗпП України.

Також до позивача без достатніх підстав застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з органів внутрішніх справ.

Між тим, приймаючи рішення по справі, судом першої інстанції допущено неповноту дослідження доказів по справі, неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення по справі.

При цьому, вирішуючи заявлені позовні вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

Матеріалами справи стверджується, що згідно висновку службового розслідування в І кварталі 2008 року службові особи Теребовлянського Відділення ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. (в тому числі й ОСОБА_1) всупереч вимогам Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затв. постановою КМ України № 141 від 26.02.1993р., Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою КМ України від 04.06.2007р., спільного наказу МВС України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 369/1105/336 від 05.10.2007р. «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння», відповідно до яких проведення перевірки технічного стану колісних транспортних засобів під час технічного огляду, надання платних послуг при його проведенні покладається виключно на органи внутрішніх справ, надіслали підприємствам, установам, організаціям Теребовлянського району листа, яким зобов'язували їх перераховувати кошти за надання послуг по перевірці транспортних засобів по системі АІПС, тонування скла, двигунів транспортних засобів на вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах тощо, приватному підприємцю ОСОБА_5

Упродовж 2007-2008 років на рахунки цього приватного підприємця, котрий не мав повноважень на проведення технічного огляду транспортних засобів та отримання плати за послуги, фізичні особи, підприємства та організації Теребовлянського району перераховували кошти, якими він розпоряджався на власний розсуд.

Таким чином, службові особи Теребовлянського Відділення ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. (в тому числі й ОСОБА_1), будучи працівниками правоохоронного органу, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третьої особи (приватного підприємця ОСОБА_5.), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, зобов'язували власників автотранспортних засобів перераховувати кошти на його рахунок у банківській установі за перевірку технічного стану транспортних засобів, чим заподіяли істотну шкоду інтересам держави.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються Законом України «Про міліцію» (надалі - Закон), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затв. Законом України № 3460-IV від 22.02.2006р. (надалі - Статут), та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. постановою КМ Української РСР № 114 від 29.07.1991р. (надалі - Положення).

Статтею 1 Статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом ст.7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в ст.12 Статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені п.п.63 - 65 Положення.

Окремо п.п.66, 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Із системного аналізу зазначених норм матеріально права слідує, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

За фактичних обставин справи дії позивача, які проявилися у допущенні суттєвих порушень під час проведення державних технічних оглядів і перевірок транспортних засобів, що призвело до порушення кримінальної справи за ч.3 ст.364 КК України, обрання запобіжного заходу, відсторонення його від виконання обов'язків на посаді, вірно кваліфіковані відповідачами як скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Також судом першої інстанції помилково розцінені вказані дії позивача як порушення службової дисципліни.

При цьому, факт закриття кримінального провадження із вищевикладених причин не спростовує вчинення позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Декриміналізація статті КК України є нереабілітуючою обставиною та не звільняє працівника органів внутрішніх справ від відповідальності за скоєння вчинку, який є несумісним із подальшим проходженням служби.

Таким чином, при звільненні позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України відповідачами були дотримані вимоги чинного законодавства, відтак доводи позивача є необґрунтованими і безпідставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. задоволити в повному обсязі, а апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. - частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2015р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській обл., Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. та Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській обл. про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, спонукання до вчинення певних дій, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

І.І.Запотічний