Постанова № 56283206, 04.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 487/2076/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: БОБРОВА І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів:Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря: Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ОСОБА_3 (далі-позивач ) звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила скасувати постанову №52 від 12 березня 2015 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у сумі 6800 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що штрафні санкції застосовано через невиконання припису №318 від 30 вересня 2014 року, однак позивач не ухилялася від виконання припису та зверталася до державних органів для отримання необхідних дозвільних документів, але необхідні документи не виконані своєчасно не з вини позивача.

За наслідками розгляду зазначеної справи Заводським районним судом м. Миколаєва 29 квітня 2015 року прийнято постанову про часткове задоволення позову, скасовано постанову начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №52 від 12 березня 2015 року.

Також суд закрив провадження по зазначеній справі за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те що на момент винесення оскарженої постанови позивачем не усунуто правопорушення, а отже відповідач при винесенні постанови діяв у межах своїх повноважень та у спосіб. передбачений законом.

В запереченні на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що невиконання вимог припису стало наслідком дій державного органу, який виготовляє дозвільні документи, а тому факт вчинення адміністративного правопорушення відсутній.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої встановлено порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає у самовільному виконанні будівельних робіт з будівництва господарських будівель.

У зв'язку з виявленням фактів правопорушення містобудівного законодавства, відповідачем винесено припис №318 від 30.09.2014 року, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів для введення в експлуатацію господарської будівлі - боксу літ.3 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено термін виконання припису до 29.12.2014 року. Зазначений припис в судовому порядку не оскаржено.

На підставі перевірки виконання вимог припису від 30.09.2014 р. №318, відповідно до направлення № 198 від 25.02.2015р. , відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті: Будівництво боксу за адресою: АДРЕСА_1.

Станом на момент перевірки позивачем не оформлено відповідних документів дозвільного характеру які дають право експлуатувати збудований бокс літ. З за адресою: АДРЕСА_1, тобто не виконані вимоги припису №318 від 30.09.2014, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За результатами перевірки посадовою особою відповідача на підставі акту перевірки від 05.03.15 р., протоколу про адміністративне правопорушення від 05.03.15 р. та припису № 58 від 05.03.15 р. прийнято постанову №52 від 12.03.2015 року про визнання позивача винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміні 6800 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернулась до суду першої інстанції щодо її скасування.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За приписами ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач фактично визнала факт порушення норм містобудівного та земельного законодавства та не заперечує невиконання вимог припису від 11 березня 2015 року.

Відповідно до ст. 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Апеляційний суд встановив, що при проведенні первинної перевірки зафіксовано факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про їх усунення, а під час проведення повторної перевірки встановлено, що виявлені порушення не усунуті, на підставі зазначеного було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову.

Наведені позивачем доводи в обґрунтування вимог щодо скасування вказаних приписів та постанов є безпідставними, оскільки не спростовують факту проведення перевірки відповідачем та факту виявленого порушення щодо неправомірного здійснення будівельних робіт та невиконання припису №318 від 30.09.2014.

Враховуючи те, що на момент перевірки вимоги припису не виконані, не оформлено та не надано до відповідача відповідних документів дозвільного характеру, які дають право експлуатувати збудований бокс, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3, оскільки відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, винесено постанову №52 від 12 березня 2015 року про накладення штрафу відповідно до статті 188-42 КУпАП.

Статтею 22 КпАП встановлено, що при малозначності правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості звільнення від покарання і винесення усного зауваження, оскільки вказані процесуальні дії відносяться до прерогативи органу, який розглянув справу (в даному випадку управління державної архітектурно-будівельної інспекції). Враховуючи те, що питання щодо правомірності звільнення від покарання у зв'язку із малозначністю правопорушення не є предметом розгляду даної справи, суд першої інстанції в цьому випадку мав досліджувати лише питання законності постанови посадової особи у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо складання постанови № 52 від 12 березня 2015 року відповідають вимогам, встановленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, і є правомірними.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко