Ухвала суду № 56282400, 02.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 658/3405/15-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Терещенко О.Є.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Каланчацької районної державної адміністрації та Каланчацької районної ради на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Каланчацької районної державної адміністрації та Каланчацької районної ради про визнання протиправними рішень про звільнення, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Каховського міськрайонного суду Херсонської області з позовом до Каланчацької районної державної адміністрації та Каланчацької районної ради, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення XLIV сесії Каланчацької районної ради шостого скликання №588 від 26.12.2014 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні»; визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації №209-щс від 26.12.2014 року «Про звільнення ОСОБА_4.»; поновити ОСОБА_4 на посаді головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні Херсонської області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути Каланчацької районної державної адміністрації 8745,75 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовані рішення XLIVсесії Каланчацької районної ради шостого скликання №588 від 26.12.2014 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні», розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації №209-щс від 26.12.2014 року «Про звільнення ОСОБА_4.»; поновлено ОСОБА_4 на посаді головного лікаря комунального закладу «Каланчацька центральна районна лікарня»; стягнуто з Каланчацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 871142,44 грн.; стягнуто Каланчацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 2500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Каланчацька районна державна адміністрація та Каланчацька районна рада подали спільну апеляційну скаргу, в який просять постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що 02.04.2012 року між Каланчацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 укладено контракт відповідно до рішення Каланчацької районної ради «Про призначення головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні» від 29.03.2012 року №201.

Рішенням Каланчацької районної ради від 26.12.2014 року №588 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні» позивача з 26.12.2014 року звільнено з посади головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні на підставі п.8 ст.36 КЗпП України.

На підставі цього рішення голова Каланчацької районної державної адміністрації прийняв Розпорядженням від 26.12.20014 року №209-щс від «Про звільнення ОСОБА_4.», яким було розірвано укладений із позивачем контракт від 02.04.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності спірних рішень відповідачів про звільнення позивача.

Проте колегія суддів вказує на таке.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом частини 2 вказаної статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, п.1 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Приписи ж п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із трудових відносин, у порядку цивільного судочинства.

Як вже вказувалось в цій ухвалі та вбачається з матеріалів справи, даний спір стосується питань звільнення з посади головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні, яка є комунальним лікувальним закладом і згідно свого статуту, затвердженого рішенням ХХХІІІ районного ради шостого скликання, заснована на основі комунальної власності Каланчацької районної ради Херсонської області і підпорядкована Каланчацькій районній раді, Каланчацькій районній державній адміністрації та Департаменту охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації по професійній діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши дану справу по суті як адміністративну та задовольнивши позов, не врахував юридичної природи спору, що виник між сторонами, та не звернув увагу на те, що даний спір не пов'язаний з питаннями прийняття на публічну службу, її проходженням та звільненням з неї, а стосується трудових відносин й отже не належить до категорії спорів, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч.1 ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення в апеляційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каланчацької районної державної адміністрації та Каланчацької районної ради - задовольнити частково.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський