Постанова № 56282320, 01.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 березня 2016 року 12 год. 45 хв. № 826/2236/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 26 січня 2015 року №26 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" (далі - оскаржуваний наказ).

В обґрунтування позову зазначено, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулося за відсутності правових підстав, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

У відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про залучення прокуратури міста Києва до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - третя особа), а також, прийнято ухвалу про витребування у третьої особи усіх, без винятку, засвідчених копій документів, оформлених за результатами вивчення стану додержання позивачем вимог містобудівного законодавства при проведенні робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт будівництва).

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача та третьої особи не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

За результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів під час розгляду справи у порядку письмового провадження, в суду виникла необхідність у вирішенні питання щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим відповідною ухвалою судом прийнято рішення про вихід із письмового провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні.

У подальшому, відповідною ухвалою суду призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим іншою ухвалою суду провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

Разом з тим, до суду через канцелярію від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист, у якому зазначено, що попередня оплата за проведення експертизи не здійснена, у зв'язку з чим ухвала суду про призначення у справі судової експертизи залишається без виконання.

Враховуючи вище вказане, відповідною ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2014 року за №КС 083140980776 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація №КС 083140980776) щодо об'єкту будівництва, замовником якого є позивач.

Поряд з цим, 26 січня 2015 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - інспекція) прийнято оскаржуваний наказ, яким скасовано реєстрацію декларації №КС 083140980776.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення), відповідно до п.п. 1-3 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Згідно із пп.3 та пп.4 п.4, пп.15 п.5 Положення, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку скасовувати рішення, прийняті її територіальними органами з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Поряд з цим, згідно із ч.ч. 1, 2 ст.39-1 Закону, у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами інспекції на підставі вимоги третьої особи №07/1/5-1363 вих-14 від 20 серпня 2014 року у присутності позивача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва, за результатами якої 13 січня 2015 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - акт перевірки).

Відповідно до вказаного акту перевірки, замовником будівництва (позивачем) не забезпечено проведення експертизи проекту "Житлового будинку по АДРЕСА_1" в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, яка є обов'язковою для проектів будівництва об'єктів, які споруджуються із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, чим порушено п. 2 ч. 4 ст. 31 Закону, та те, що проект "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1" затверджений неналежним чином, оскільки не проведена його експертиза відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Крім того, за результатами перевірки встановлено, що будівництво вищезазначеного об'єкта будівництва не розпочато, земельна ділянка вільна від забудови.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно із п.п. 9-11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою, згідно з додатком 2 Порядку. Замовник, згідно із законом, відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації та реєструє її.

У разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Судом встановлено, що позивачем подано до інспекції два примірники заповненої декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1". Перевіривши повноту даних, що зазначені в поданій декларації та виходячи з того, що підстав для повернення декларації не було, інспекція зареєструвала її.

Згідно висновку "Звіту про інженерно-геологічні вишукування по площадці будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1", виконаного ПАТ "Гіпроцивільпромбуд", вищезазначена територія згідно додатка Ж ДБН А.2.1-1-2008 відноситься до територій із складними інженерно-геологічними умовами II (середньої) категорії складності.

У ході судового розгляду справи представник відповідача в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного наказу посилалась, зокрема, на те, що позивачем, як замовником будівництва, не забезпечено проведення експертизи проекту "Житлового будинку по АДРЕСА_1" в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, яка є обов'язковою для проектів будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, чим порушено п. 2 ч. 4 ст. 31 Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 31 Закону, обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які, зокрема, споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.

Крім того, згідно абз. 2 п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11 травня 2011 року, обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що зокрема споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності.

Таким чином, обов'язковій експертизі щодо міцності, надійності та довговічності підлягає проектна документація на будівництво об'єктів І-Ш категорії складності, що споруджується на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (ІІ-ІІІ категорії складності).

Разом з тим, згідно висновку "Звіту про інженерно-геологічні вишукування по площадці будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1", виконаного ПАТ "Гіпроцивільпромбуд", вищезазначена територія згідно додатка Ж ДБН А.2.1-1-2008 відноситься до територій із складними інженерно-геологічними умовами II (середньої) категорії складності, однак, не має ознак складних техногенних умов.

Тобто, замовник містобудування має обов'язково організувати проведення експертизи в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд лише якщо територія, на якій вони будуть створюватись, має такі сукупні умови: складні інженерно-геологічні умови та складні техногенні умови. Наявність на території будівництва однієї з наведених умов не зобов'язує замовника забезпечувати проведення такої експертизи.

Крім того, відповідач зазначає, що замовник будівництва протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не проінформував місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 36 Закону.

Поряд з цим, як зазначено в акті перевірки, будівництво вищезазначеного об'єкта будівництва не розпочато, земельна ділянка вільна від забудови.

Так, згідно п.14 Порядку №466, у разі виявлення інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню інспекцією.

Системний аналіз положень, закріплених в ст. 39-1 Закону дає підстави для твердження, що вказана норма передбачає чіткі підстави для скасування реєстрації декларації:

1) будівництво об'єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

2) будівництво об'єкту без належно затвердженого проекту.

При цьому, такі підстави повинні давати можливість зробити висновок про те, що об'єкт, який збудовано є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що підстав для прийняття оскаржуваного наказу у інспекції не було, оскільки будівництво об'єкту будівництва здійснювалось на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, та з відповідним документом, який дає право виконувати такі будівельні роботи; будівництво об'єкту здійснювалось на підставі затвердженого проекту, а тому об'єкт будівництва споруджувався законно відповідно до порядку визначеного законодавчими та нормативно-правовими актами у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Таким чином, проектна документація, на підставі якої забудовується ділянка, обов'язковій експертизі не повинна підлягати, оскільки позивач є замовником об'єкта будівництва, що відноситься до ІІІ категорії складності, проектувався він на земельній ділянці, яка відноситься до території із складними інженерно-геологічними умовами II (середньої) категорії складності (однак не має ознак складних техногенних умов) та споруджуватиметься за приватні кошти позивача, що не є суб'єктом публічного права.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на усе вище викладене, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнято протиправно, а тому, як наслідок, він підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 26 січня 2015 року №26 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) здійснений ним судовий збір у загальному розмірі 73,00 грн. (сімдесят три гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда