Постанова № 56282307, 26.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 лютого 2016 року 09 год. 40 хв. № 826/19146/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" (далі - позивач, ТОВ "Тофі") до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" (далі - ПАТ "Єврогазбанк") Оберемка Романа Анатолійовича (далі - відповідач, уповноважена особа Фонду), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд та Національний банк України, про визнання незаконним та скасування рішення відповідача щодо визнання нікчемним договору оренди №16/12/11 від 16 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3265 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, чим порушено права та інтереси позивача як вкладника.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Тофі" до уповноваженої особи Фонду про визнання незаконним та скасування рішення, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Питання щодо залучення Фонду та Національного банку України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, постановлено розглянути та вирішити у судовому засіданні.

У подальшому, у відповідному судовому засіданні судом встановлено недоцільність залучення Фонду та Національного банку України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Відповідач (його представник) у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надійшли.

При цьому, до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджував позивач, що не заперечувалось відповідачем, 16 грудня 2011 року між позивачем, як орендарем, та ПАТ "Єврогазбанк", як орендодавцем, укладено договір оренди №16/12/11, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. та зареєстрований в реєстрі за №3265 (далі - договір), за яким орендодавець передав орендареві у строкове платне користування нежилі приміщення (в літері Л) за адресою м. Київ, пр-т Московський 16, загальною площею 1029,5 кв.м. з орендною платою у розмірі 25325,70 грн.; строк дії протягом одного року; якщо за один місяць до спливу строку оренди жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, він вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

Позивач також стверджував, що також не заперечувалось відповідачем, що протягом кількох років поспіль сторони належним чином виконували умови договору і вважали його оформленим належним чином та таким, що відповідає інтересам обох сторін.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" відкликано банківську ліцензію ПАТ "Європейський газовий банк".

18 листопад 2014 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №121 "Про початок процедури ліквідації АТ "Єврогазбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" з 18 листопада 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Ковальова Віктора Михайловича строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №150 від 18 грудня 2014 року призначено з 19 грудня 2014 року Оберемка Романа Анатолійовича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк".

Поряд з цим, відповідач листом від 13 лютого 2015 року №208-5-20 повідомив позивача про те, що договір підпадає під ознаки п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), а тому, керуючись ст. 38 Закону, повідомляє, що договір є нікчемним.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 34, ч.ч. 1, 4 ст. 36, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 37, ч.ч. 1, 2, п. 3 ч. 3, ч. 4 ст. 38, ч. 1 ст. 46, п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Таким чином, шляхом логічного аналізу зазначених вище норм суд приходить до висновку, що уповноважену особу Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації наділена повноваженнями повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 Закону, про нікчемність цих договорів.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З письмових заперечень проти позову, а також з оскаржуваного рішення, вбачається, що таке рішення прийнято на підставі п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону, тобто договір є нікчемним у зв'язку з тим, що банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

При цьому, суд звертає увагу, що в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав, визначених п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання договору нікчемним, у зв'язку з чим, суд вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" Оберемка Романа Анатолійовича, оформленого листом №208-5-20 від 13 лютого 2015 року, щодо визнання нікчемним договору оренди №16/12/11 від 16 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3265.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин