Ухвала суду № 56279962, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/9991/47351/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, -

в с т а н о в и в :

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути з Долинської міжрайонної державної податкової інспекції на його користь частину недоотриманої заробітної плати, утриманої на: сплату профспілкових внесків у розмірі 1417,41 гривень за період з 3 квітня 2006 року по 1 червня 2010 року та у розмірі 344,21 гривень за період з 1 червня 2010 року по 12 квітня 2011 року; передплату періодичного видання у розмірі 182,29 гривень; сплату телекомунікаційних послуг у розмірі 13,83 гривень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Долинської міжрайонної державної податкової інспекції на користь позивача 540,33 гривень, утриманих із заробітної плати. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних

вимог на суму 1417,41 гривень і прийняти в цій частині нову постанову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, встановив, що позивач не надавав керівництву Долинської міжрайонної державної податкової інспекції письмову заяву на утримання профспілкових внесків до Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби, а тому утримання із заробітної плати ОСОБА_4 за період з 1 червня 2010 року по 12 квітня 2011 року коштів у розмірі 344,21 гривень до Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби є безпідставним. Оскільки зі змісту відомостей на утримання із заробітної плати вартості журналу «Вісник податкової служби України» не можна встановити дати їх складання, період та суми відрахувань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в частині стягнення коштів, утриманих з позивача на передплату періодичного видання у сумі 182,29 гривень. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення коштів у сумі 13,83 гривень, так як відповідачем у судовому засіданні не було доведено за перевищення яких саме лімітів здійснено утримання із заробітної плати ОСОБА_4

У задоволенні іншої частини позовних вимог судами попередніх інстанцій відмовлено, оскільки у матеріалах цієї справи міститься копія заяви позивача від 19 квітня 2006 року на ім'я начальника Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції, де він працював, про відрахування 1% заробітної плати до фонду профспілки працівників вказаної податкової інспекції, а тому відрахування у сумі 1417,41 гривень зроблені правомірно.

ОСОБА_4 не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови йому в задоволенні позовних вимог на суму 1417,41 гривень, вказуючи, що заяву про вступ до первинної профспілкової організації працівників Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції він не подавав і не являвся членом вказаної первинної профспілкової організації, а тому утримання із його заробітної плати профспілкових внесків є незаконним.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це підтверджується матеріалами справи, згідно протоколу № 1 від 7 квітня 2006 року прийнято в члени первинної профспілкової організації працівників Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції 34 чоловік, в тому числі і ОСОБА_4

Членство позивача у вказаній профспілковій організації також підтверджено заявою ОСОБА_4 від 19 квітня 2006 року про відрахування 1% заробітної плати до фонду профспілки працівників Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції.

Частиною 3 статті 249 Кодексу законів про працю України передбачено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.

На підставі вказаних документів та положень закону Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією і було утримано із заробітної плати позивача членські профспілкові внески до первинної профспілкової організації працівників Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції у сумі 1417,41 гривень.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Виходячи із встановлених судами обставин цієї справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо стягнення коштів у розмірі 1417,41 гривень відсутні.

Доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів у розмірі 1417,41 гривень, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.