Постанова № 56278899, 03.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/4632/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пилипенка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новосанжарського відділення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2015 року ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новосанжарського відділення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2015 №0011361701, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 543 354,04 грн та №0011371701, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність та безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 щодо своєчасності подання декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік, визначення податкових зобов'язань із сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік, викладених у акті Полтавської ОДПІ від 22.10.2015 №142/17.2-1982716711, про порушення платником податку вимог пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України щодо неподання декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік і вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо не включення до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді додаткового блага - суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зазначав, що він не отримував жодних рішень чи повідомлень АТ "УкрСиббанк" про прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором від 20.05.2008 №11347687000. Звертав увагу на те, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16.09.2014 у справі №1601/13724/2012 (провадження №22-ц/786/2858/14) встановлено факт погашення ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором з АТ "УкрСиббанк".

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилався на те, що у період з 01.07.2014 по 30.09.2014 АТ "УкрСиббанк" анульовано борг ОСОБА_3 та включено суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (звіт 1ДФ) за підсумками ІІІ кварталу 2014 року (ознака доходу 126), а тому позивач зобов'язаний самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у податковій декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях Полтавської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У період з 12.10.2015 по 15.10.2015 Полтавською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо своєчасності подання декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік, визначення податкових зобов'язань із сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оскаржено.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2015 №142/17.2-1982716711, в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України щодо неподання декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік і вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо не включення до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді додаткового блага - суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності /а.с. 11-12/.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки Полтавською ОДПІ 06.11.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0011361701, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 543354,04 грн (у т.ч., за основним платежем - 434683,23 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 108670,81 грн) /а.с. 8/;

- №0011371701, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн /а.с. 9/.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Полтавської ОДПІ, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та гр. ОСОБА_3 20.05.2008 укладено договір про надання споживчого кредиту №11347687000, за умовами якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті, долар США (USD), в сумі 195000,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 984750,00 грн за курсом НБУ на день укладення договору, а Позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі /а.с. 105-111/.

Підставою для прийняття оспорюваних рішень є доводи контролюючого органу про отримання позивачем у 2014 році доходу у вигляді додаткового блага, а саме - прощеної (анульованої) кредитором /АТ "УкрСиббанк"/ суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 20.05.2008 №11347687000 /а.с. 53-56/ та, як наслідок, наявність у ОСОБА_3 обов'язку самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у податковій декларації про отримані доходи та майновий стан за 2014 рік.

Мотивуючи наведені твердження, відповідач посилався на те, що АТ "УкрСиббанк" включило суму анульованого (прощеного) боргу ОСОБА_3 у розмірі 2558393,12 грн до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (звіт 1ДФ) за підсумками ІІІ кварталу 2014 року (ознака доходу 126), що підтверджено листами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 09.11.2015 вих. №4239/7/28-09-43-16 та АТ "УкрСиббанк" від 24.04.2015 /а.с. 36-37/.

З урахуванням приписів частин четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі суд витребував від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відомості про підстави погашення зобов'язань ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту від 20.05.2008 №11347687000 у період з 01.07.2014 по 30.09.2014 та письмові пояснення відносно того, яким чином відбулось погашення боргу за вказаним кредитним договором.

На виконання вимог суду ПАТ "УкрСиббанк" надало пояснення, у яких зазначило, що заборгованість позивача за кредитним договором від 20.05.2008 №11347687000 у розмірі 2558393,12 грн анульовано банком у зв'язку з участю ОСОБА_3 у акції, спрямованій на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу /а.с. 101-102/.

На підтвердження наведених доводів ПАТ "УкрСиббанк" надано виписку за кредитним договором від 20.05.2008 №11347687000, копію виписки з протоколу засідання Правління АТ "УкрСиббанк" від 28.04.2014 №10/14 про затвердження Акції для клієнтів роздрібного бізнесу, спрямованої на погашення простроченої заборгованості, копію заяви ОСОБА_3 від 11.09.2014 про участь у Акції, копію заяви ОСОБА_3 від 11.09.2014 про ознайомлення з умовами Акції /а.с. 116-144, 146-147/.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За приписами підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платником податку є, зокрема, податковий агент.

У відповідності до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, сума боргу платника податку, анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є доходом такого платника та включається до загального річного оподатковуваного доходу, що є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що АТ "УкрСиббанк" 11.09.2014 вручено ОСОБА_3 під підпис повідомлення про анулювання боргу за кредитним договором від 20.05.2008 №11347687000 у розмірі 2558393,12 грн /а.с. 145/. При цьому позивача під підпис повідомлено, що анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, який необхідно відобразити у річній податковій декларації та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд відхиляє як необґрунтовані наведені у позовній заяві твердження позивача про те, що йому не вручено повідомлення про анулювання боргу.

Стосовно посилань позивача на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 16.09.2014 у справі №1601/13724/2012 /а.с. 76/, якою прийнято відмову ПАТ "УкрСиббанк" від апеляційної скарги на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.08.2013 у зв'язку з погашенням ОСОБА_3 боргу за кредитним договором від 20.05.2008 №11347687000 та закрито апеляційне провадження у вказаній справі, суд звертає увагу на те, що у ході розгляду даної справи встановлено факт погашення такого боргу саме шляхом його анулювання банком.

Суму анульованого ОСОБА_3 боргу АТ "УкрСиббанк" включило до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (звіт 1ДФ) за підсумками ІІІ кварталу 2014 року (ознака доходу 126), що підтверджено листами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 09.11.2015 вих. №4239/7/28-09-43-16 та АТ "УкрСиббанк" від 24.04.2015 /а.с. 36-37/.

Отже, банк виконав вимоги абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: надав особисто ОСОБА_3 під підпис повідомлення про анулювання боргу та включив суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано.

За таких обставин, у позивача, в силу вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункт 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, виник обов'язок до 01 травня 2015 року подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до Полтавської ОДПІ, відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 01 серпня 2015 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

Однак, позивач вимоги закону не виконав, податок не сплатив, річну податкову декларацію до контролюючого органу не подав.

Невиконання позивачем такого обов'язку обумовило самостійне донарахування контролюючим органом позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України та на підставі, встановленій пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Крім того, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

А відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, навів правомірні доводи та надав належні докази на підтвердження фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства, які стали підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.

Разом з цим, позивач не навів переконливих аргументів та не надав допустимих доказів, що свідчили б про правомірність та обґрунтованість його позовних вимог.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_3 правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 543 354,04 грн (у т.ч., 434683,23 грн - за основним платежем, 108670,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та нараховані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

А тому, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 повністю.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Новосанжарського відділення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 04 березня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько