Постанова № 56278788, 04.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2016 року письмове провадження № 826/20133/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2до1. Шевченківської районної в м. Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної в м. Києві ради 2. Шевченківської районної у м. Києві державної адміністраціїтреті особи1. Департамент комунальної власності м. Києва 2. Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3. орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська» 4. громадська організація «Кияни, об'єднуємось» 5. акціонерне товариство відкритого типу компанія «Д.І.Б.» 6. Київська міська рада 7. товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській»про визнання недійсними розпоряджень

Заступник голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму, депутат Київської міської ради ОСОБА_3, секретар постійної комісії Київради з питань культури та туризму, депутата Київської міської ради ОСОБА_1, депутат Київської міської ради ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Шевченківської районної в м. Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної в м. Києві ради, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департаменту комунальної власності м. Києва; Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «"Квартал Пушкінська-Червоноармійська»; громадської організації «Кияни, об'єднуємось»; акціонерного товариства відкритого типу компанії «Д.І.Б.»; Київської міської ради; товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просять суд:

- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Старокиївської районної в м. Києві ради № 202 від 4 лютого 1998 р. про передачу у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській;

- визнати протиправним з моменту прийняття розпорядження Старокиївської районної державної адміністрації № 476 від 02.09.1998 р. про видачу свідоцтва про власність на зазначені будинки;

- визнати протиправними та скасувати свідоцтва про власність АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на зазначені будинки, які були видані на підставі рішення Старокиївської районної в м. Києві ради № 202 від 4 лютого 1998 р., з моменту видачі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 23.02.2015 позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.15 скасовано Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 у справі № 826/20133/14 про залишення позову без розгляду, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 21 травня 2015 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання 23 липня 2015 року, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.02.2016 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяви про відвід, що надійшли у порушення вимог ч. 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України судом не розглядалися.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення № 202 від 04.02.1998 про відчуження вказаних чотирьох будинків на користь АТВТ «Компанії Д.І.Б.» на пленарному засіданні ради насправді не приймалося, тоді як свідоцтва про право власності АТВТ «Компанії Д.І.Б.» на будинки № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській були видані на підставі саме цього Рішення 202 від 4 лютого 1998.

Представник відповідачів посилаючись на раніше подану заяву заявив про визнання позовних вимог. Заявив про самостійне виявлення факту порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням встановленого раніше факту, що рішення зі справи може впливати на інтереси третіх осіб, зокрема на права акціонерного товариства відкритого типу компанія «Д.І.Б.» та товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», судом прийнято рішення про повне дослідження всіх матеріалів справи. Крім того судом встановлено, що відповідачі - суб'єкти владних повноважень Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація та Шевченківська районна в м. Києві рада представника ОСОБА_5 не наділили повноваженнями на участь у справі починаючи з 01.01.2016 р. Довіреності, що містяться у матеріалах справи (т.1 а.с. 138-139) дійсні до 31.12.2015 р.

Третя особа ТОВ «Дім на Пушкінській» проти задоволення позову заперечувала. Посилалася на непідсудність справи адміністративним судам, пропуск строку звернення, щодо права власності встановленого Господарським судом.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

4 лютого 1998 Старокиївська районна в м. Києві рада, користуючись делегованими повноваженнями Київської міської ради, прийняла оскаржуване рішення № 202 про передачу у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській у м. Києві.

Як вбачається зі змісту рішення № 202, воно прийнято відповідно до рішення Старокиївської районної м. Києві ради № 171 від 11 вересня 1997 р. про передачу на баланс АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків №№ 35-А, 35-Б, 37-Б по вул. Пушкінській в м. Києві.

В подальшому, Розпорядженням Старокиївської районної держаної адміністрації міста Києва № 476 від 31.08.1998 «Про видачу свідоцтва на право власності АТВТ «Компанії Д.І.Б.» на будинки № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м. Києві», згідно з рішенням Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва № 202 від 04.02.1998, АТВТ «Компанії Д.І.Б.» передано у власність будинки № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м. Києві. Доручено Управлінню майном Старокиївської райдержадміністрації видати АТВТ «Компанії Д.І.Б.» свідоцтва на право власності будинків № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м. Києві, а також висловлено прохання Київському міському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію наведених будинків як таких, що належать на праві власності АТВТ «Компанії Д.І.Б.».

На підставі розпорядження Старокиївської районної держаної адміністрації міста Києва № 476 від 31.08.1998, АТВТ «Компанія Д.І.Б.» видано:

- Свідоцтво від 02.09.1998 про право власності на 4-поверховий будинок, площею 2 675,2 кв.м., який розташований у м.Києві по вул.. Пушкінській № 35-А, який належить АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на праві колективної власності;

- Свідоцтво від 02.09.1998 про право власності на 4-поверховий будинок, площею 2 521,6 кв.м., який розташований у м.Києві по вул.. Пушкінській № 37-А, який належить АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на праві колективної власності;

- Свідоцтво від 02.09.1998 про право власності на 4-поверховий будинок, площею 2 164,2 кв.м., який розташований у м.Києві по вул.. Пушкінській № 37-Б, який належить АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на праві колективної власності;

- Свідоцтво від 02.09.1998 про право власності на 4-поверховий будинок, площею 2 328,6 кв.м., який розташований у м.Києві по вул.. Пушкінській № 35-Б, який належить АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на праві колективної власності.

Не погоджуючись з правомірністю рішення № 202 від 04.02.1998 та розпорядження № 476 від 02.09.1998, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, комунальна власність Старокиївського району міста Києва була сформована рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 «Про формування комунального майна міста та районів», згідно якого до комунальної власності району передано житловий фонд району, у складі якого були будинки № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м. Києві.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 № 1625 «Про утворення районних у м. Києві державних адміністрацій», прийнятого на виконання рішень Київської міської ради від 30.01.2001 № 162/1139 «Про адміністративно - територіальний устрій м. Києва», від 27.04.2001 № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно - територіальної реформи», на базі Старокиївської районної у м. Києві ради утворено Шевченківську районну у м. Києві раду.

До Шевченківської районної у м. Києві ради перейшли повноваження розпорядження майном територіальної громади Шевченківського району міста Києва та розпорядження комунальним майном на території цього району, оскільки згідно рішень Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», від 06.09.2001 № 3/1437 «Про районні в м. Києві ради» та від 08.11.2001 № 71/1505 «Про хід адміністративно - територіальної реформи», стала правонаступником Старокиївської районної ради.

В подальшому, рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», з 31.10.2010 припинено шляхом ліквідації районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи.

Згідно вимог ст. 4 Закону України «Про власність» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про власність» та п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (частини 5, 6 вказаної норми).

Статтею 26 зазначеного Закону визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення ю об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого з установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ га організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно ст. 59 зазначеного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених ним Законом.

Відповідно до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», комунальна власність є спільною власністю відповідних громад, сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених вище норм права, підставою набуття права власності на комунальне майно може бути лише відповідне рішення органу місцевого самоврядування, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, волевиявлення органу місцевого самоврядування оформлюється саме у вигляді відповідного рішення.

Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Приписами ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.4 ст. 70 КАС України).

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що згідно з протоколом ХV сесії Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва ХХІІ скликання, до порядку денного було включено питання № 4.11 Про передачу у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській».

Згідно з стенограмою ХV сесії Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва від 04.02.1998, виступів депутатів під час сесії, копія якої наявна в матеріалах справи, депутати Старокиївської районної у м. Києві ради прийняли порядок денний в цілому без зауважень.

Однак, згідно наявної в матеріалах справи копії Стенограми ХV сесії Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва від 04.02.1998, питання про передачу у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м. Києві, які підлягають реконструкції - стенограма в собі не містить. Не містить також стенограма і даних щодо прийняття рішення з цього питання.

Частиною 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до питань, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних рад.

Як вже зазначалось, повний текст стенограми свідчить, що рішення про відчуження вказаних чотирьох будинків на користь АТВТ «Компанії Д.І.Б.» на цьому засіданні не приймалося, тоді як свідоцтва про право власності АТВТ «Компанії Д.І.Б.» на будинки № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській були видані на підставі саме Рішення 202.

За таких обставин, оскільки рішення № 202 від 04.02.1998, прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, то суд приходить до висновку про його неправомірність, внаслідок чого таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним з моменту прийняття розпорядження Старокиївської районної державної адміністрації № 476 від 02.09.1998, суд зазначає, що оскільки Розпорядження Старокиївської районної держаної адміністрації міста Києва № 476 від 31.08.1998 прийнято на підставі рішенням Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва № 202 від 04.02.1998, а останнє визнано судом протиправним та скасовано, то розпорядження № 476 від 02.09.1998 підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що прийнято на підставі незаконного нормативного документу.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині визнання протиправними та скасування свідоцтв про власність АТВТ «Компанія Д.І.Б.» на зазначені будинки, які були видані на підставі рішення Старокиївської районної в м. Києві ради № 202 від 4 лютого 1998 р., з моменту видачі, суд зазначає наступне.

Можливість розпорядження нерухомим майном чинним цивільним законодавством пов'язується не з наявністю певного документу, зокрема, свідоцтва про право власності, а з загальними підставами виникнення права власності, зокрема, отримання державного та комунального майна в порядку приватизації (ст. 345 ЦК України)

Свідоцтво про право власності не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень, до яких можуть бути застосовані наслідки у вигляді визнання нечинним чи скасування. Зазначений документ є офіційним підтвердженням існування певних прав, при цьому існування таких прав, на дати видачі свідоцтв, сторонами не спростовується.

Правовідносини щодо права власності регулюються нормами цивільного законодавства та є цивільно-правовими, а тому і спір стосовно свідоцтв про власність є цивільно-правовим, згідно ч.1 ст. 15 ЦПК України, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права в цій частині позовних вимог, з огляду на що, в задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються свідоцтв права власності, слід відмовити.

Доводи ТОВ «Дім на Пушкінській» з приводу не підсудності даного спору адміністративним судам, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Відповідно п.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: - «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності».

Позивачі є фізичними особами, одночасно з цим, Відповідачі є органом місцевого самоврядування та органом виконавчої влади. У відповідності до п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 17 КАС України надається перелік публічно-правових справ на які компетенція адміністративних судів не поширюється:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Зазначений перелік є вичерпним, отже усі інші публічно-правові спори, у тому числі і даний спір, відносяться до компетенції адміністративних судів.

Доводи ТОВ «Дім на Пушкінській» з приводу пропуску строку звернення судом відхиляються, адже питання дотримання позивача строку звернення до адміністративного суду вже вирішено Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 23.04.2015.

Посилання ТОВ «Дім на Пушкінській» щодо права власності встановленого судом, Окружним адміністративним судом міста Києва відхиляються, адже встановлення обставин правомірності набуття права власності не є предметом доказування в даній справі.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Старокиївської районної в м. Києві ради № 202 від 4 лютого 1998 р. про передачу у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській у м. Києві.

3. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати розпорядження Старокиївської районної державної адміністрації № 476 від 02.09.1998 про видачу свідоцтва про власність на будинки № 35-а, 35-6, 37-а, 37-6 по вул. Пушкінській у м. Києві.

4. В решті позову - відмовити.

5. Судові витрати в розмірі 8 (вісім) грн. 12 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Шевченківської районної в м. Києві ради за рахунок бюджетних асигнувань.

6. Судові витрати в розмірі 8 (вісім) грн. 12 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 з Шевченківської районної в м. Києві ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Арсірій