Постанова № 56278600, 29.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 лютого 2016 року № 826/13087/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаГоловного управління Держземагенства у Київській області, Відділу Держземагенства у Згурівському районі, Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції ОСОБА_2 прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держземагенства у Київській області, Відділу Держземагенства у Згурівському районі та Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, в якому просив:

- визнати незаконним наказ Держземагенства у Київській області про надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2;

- визнати незаконним наказ Держземагенства у Київській області про надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3;

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_2;

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_2;

- зобов'язати Реєстраційну службу Згурівського районного управління юстиції внести до державного земельного кадастру запис про скасування державної реєстрації земельних ділянок в межах Середівської сільської ради з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3;

- зобов'язати Реєстраційну службу Згурівського районного управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на підставі зареєстрованого договору оренди №101 від 29.12.2012 він орендує земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 69,9996 га, розташовану на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області. Земельна ділянка надана у користування позивачу на 10 років, право на яку оформлене згідно із законодавством, що діяло на момент вчинення вказаного правочину. Проте, не зважаючи на ці обставини, наказами Головного управління Держземагенства у Київській області ОСОБА_2 дозволено розробити документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства. На підставі виданих наказів відділом Держземагенства у Згурівському районі Київської області, без належного узгодження, підготовлено проект землеустрою, внаслідок чого земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4, що перебуває в оренді у позивача, розділена на дві частини та включена до складу земельної ділянки з номером НОМЕР_2 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3. Існування ж переданої в оренду позивачу земельної ділянки було припинено із внесенням до державного земельного кадастру відомостей про дві новостворені земельні ділянки. Надалі Головне управління Держземагенства у Київській області видало накази про надання в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2, а Відділом Держземагенства у Згурівському районі, від імені Головного управління Держземагенства у Київській області, укладено з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, а також складено відповідні акти прийому-передачі. В подальшому державним реєстратором майнових прав реєстраційної служби Згурівського районного управління Київської області, в порушення пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстровано права ОСОБА_2 на вищевказані земельні ділянки.

Таким чином, на думку позивача, в порушення частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, абзацу 1 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, частини шостої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», відповідачі порушили право позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_4, що змусило позивача звернутись до суду за його захистом із відповідним позовом.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову, зазначивши, що діяли відповідно до чинного законодавства. Зокрема, вказували на відсутність у державному реєстрі даних щодо належним чином зареєстрованого договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем.

Третя особа, ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечував також.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 провадження за даним позовом закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із неналежністю розгляду заяви в порядку адміністративного судочинства.

Однак, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2015 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 про закриття провадження у справі в частині щодо визнання незаконними наказів про надання ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, зобов'язання внести до Державного земельного кадастру запис про скасування державної реєстрації земельних ділянок в межах Середівської сільської ради з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 скасував, і в цій частині справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вирішуючи справу суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Законом України від 06.09.2012 №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесені зміни, зокрема, до статті 122 Земельного кодексу України, і відповідно до частини четвертої якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п.4.32 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164, Головне управління Держземагенства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Пунктом 7 Положення про Головне управління Держземагенства в області передбачено, що Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи Держземагенства України нижчого рівня та контролює їх діяльність.

Наказом Держземагенства України «Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб» від 28.02.2013 №72 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджені Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб та Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них.

Згідно з розділом 2 Методичних рекомендацій (Рекомендаційних механізм прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою), при надходженні до територіального органу Держземагенства у області клопотання від зацікавленої особи в одержанні безоплатно у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідному територіальному органу рекомендовано безпосередньо у момент звернення здійснити реєстрацію клопотання у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, а також рекомендується вносити відомості про реєстрацію клопотання до програмного забезпечення.

Після реєстрації клопотання щодо надання земельної ділянки у користування Головним управлінням Держземагенства у області у строк, що не перевищує двадцяти днів здійснюється перевірка інформації, визначеної пунктом 2.2 Методичних рекомендацій.

Якщо матеріали, додані до клопотання, відповідають вимогам чинного законодавства відповідний територіальний орган у строк, що не перевищує 5 днів, готує за допомогою програмного забезпечення проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

В своїх запереченнях проти позову Головне управління Держземагенства у Київській області зазначило, що здійснивши перевірку у відповідності з вимогами Методичних рекомендацій, Відділ Держземагенства у Згурівському районі надав управлінню інформацію, відповідно до якої земельна ділянка, що бажав отримати ОСОБА_2, не перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наданих матеріалів Головне управління Держземагенства у Київській області видало наказ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 10.01.2014№КИ/3221985500:03:001/00012059, яким надало дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району, з орієнтовним розміром 70,0000 га та цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності, та наказ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 10.01.2014№КИ/3221985500:03:004/00012060, яким надало дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району, з орієнтовним розміром 1,6200 га та цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

27 лютого 2014 року Головне управління Держземагенства у Київській області видало наказ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» №КИ/3221985500:03:001/00014793, згідно якого передало в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 69,9996 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства, строком на 21 рік, розташовану на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, а також наказ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» №КИ/3221985500:03:004/00014634, згідно якого передало в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 1,6200 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства, строком на 21 рік, розташовану на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Пунктом 4 вищенаведених наказів Головного управління Держземагенства у Київській області від 27.02.2014 зобов'язано начальника відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області, при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства, укласти договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держземагенства у Київській області та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно з пунктом 5 наказів приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації договору оренди у Державному реєстрі речових прав.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України таке право оформлюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріали справи містять витяги Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зокрема, Витяг з індексним номером 20362975, номер запису 5316818 від 10.04.2014 про державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 10.04.2014, видавник: Орендодавець: Головне управління Держземагенства у Київській області ( ідентифікаційний код юридичної особи 38760797); Орендар: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1); підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12355233 від 11.04.2014; та Витяг з індексним номером 20387380, номер запису 5323378 від 10.04.2014 про державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 10.04.2014, видавник: Орендодавець: Головне управління Держземагенства у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38760797); Орендар: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1); підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12368312 від 11.04.2014.

З наведеного слідує, що Головне управління Держземагенства у Київській області, Відділ Держземагенства у Згурівському районі та Реєстраційна служба Згурівського районного управління юстиції діяли у відповідності до вимог чинного законодавства. Проте, позивач вважає, що відповідачі порушили його право на користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_4, оскільки визначені статтею 141 Земельного кодексу України підстави припинення його права користування земельною ділянкою, на час прийняття оскаржуваних наказів та вчинення реєстраційних дій, не настали.

Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки вона суперечить вищевикладеним нормам законодавства та спростовується матеріалами справи.

Так, позивач на обґрунтування своїх вимог надав договір оренди землі для ведення фермерського господарства №101 від 29.12.2012, укладений між Згурівською районною державною адміністрацією Київської області, в особі голови ОСОБА_3 (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), згідно якого в оренду передавалась земельна ділянка державної власності загальною площею 69,9996 га для ведення фермерського господарства; кадастровий номер: НОМЕР_4. В договорі зазначено, що Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за №322190004003797.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до статті 1 Закону Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Листом від 12.09.2014 за вих. №1205 Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області повідомив, що 29.12.2012 під реєстраційним номером 322190004003797 в електронному реєстрі договорів оренди на земельні ділянки зареєстровано договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,0244 га між ОСОБА_4 (орендар) та Згурівською селищною радою (орендодавець) терміном на 5 років.

Оскільки виникало питання щодо допущення технічної помилки при визначенні номера, листом від 11.09.2014 за вих. №1202 Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області повідомив, що під реєстраційним номером 3221900040033797 в електронному реєстрі договорів оренди на земельні ділянки запис про реєстрацію договору оренди не обліковується.

В підтвердження користування позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_4 Голова асоціації фермерів Київської області ОСОБА_5 на адресу суду подав заяву (без дати та номера), в якій зокрема зазначив, що «…ОСОБА_1 за договором оренди від 29.12.2012 року була передана для ведення фермерського господарства земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4, розташована в межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області. Факт вчинення правочину засвідчується договором оренди земельної ділянки на якому знаходиться реєстраційний №322190004003797 від 29.12.2012 року та підпис начальника відділу Держкомзему в Згурівському районі (нині відділення Держземагенства) ОСОБА_7 та печатка зазначеної організації».

Однак, суд не бере до уваги вказану заяву, оскільки Голова асоціації фермерів Київської області не є тим суб'єктом у сфері земельних відносин, відомостям якого згідно чинного законодавства може бути наданий статус офіційних. Крім того, заява належним чином не засвідчена.

Щодо підпису в договорі оренди начальника відділу Держкомзему в Згурівському районі ОСОБА_7, то в матеріалах справи знаходиться належним чином засвідчений протокол допиту Слідчим СВ Згурівського РВ ГУМВС України в Київській області свідка ОСОБА_7 від 06.08.2014, в якому свідок зазначила, що у кінці березня, на початку квітня 2013 року, коли вона перебувала на посаді начальника відділу Держземагенства у Згурівському районі, її неодноразово на протязі тижня викликав до себе у робочий кабінет діючий на той час голова Згурівської РДА ОСОБА_3, який ставив їй вимогу підписати договір оренди землі для ведення фермерського господарства, укладений між Згурівською РДА як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем, предметом якого являється земельна ділянка площею 69,9996 га в адміністративно-територіальних межах Середівської сільської ради Київської області. При цьому він пояснював, що даний договір має бути підписаний задніми числами, а саме груднем 2012 року. ОСОБА_3 надав в одному екземплярі договір оренди землі з приводу вказаної земельної ділянки, в якому на той час стояли підписи сторін (орендодавця та орендаря) та печатка Згурівської РДА. В цей же день свідок власноручно поставила реєстраційний номер 322190004003797, який вона вигадала. Дату реєстрації поставила 29.12.2012, що не відповідає дійсності, оскільки вносила запис у 2013 році. Після цього скріпила свої записи власним підписом та відтиском мокрої печатки відділу Держкомзему у Згурівському районі. Реєстраційного номеру на момент так званої «реєстрації» договору в ньому не було.

Як уже було зазначено вище, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності передані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам. І, як зауважено Відділом Держземагенства у Згурівському районі у запереченнях проти позову, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, позивачу необхідно були привести наявну землевпорядну документацію та інші правовстановлюючі документи у відповідність вимогам чинного законодавства, що позивач, у свою чергу, не вчинив.

Таким чином, викладені обставини спростовують доводи позивача з приводу належного оформлення та реєстрації договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 №101, укладеного між ним та Згурівською РДА, з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 69,9996 в межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області.

В той же час, суд, оцінивши доводи та заперечення сторін, третьої особи, дослідивши надані докази, вважає, що дії відповідачів, як суб'єктів владних повноважень щодо надання ОСОБА_2 в оренду земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2 та кадастровим номером НОМЕР_3, відповідали вимогам чинного законодавства, а відтак підстав для задоволення позову ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі виконали покладений на них частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок.

Судові витрати, які підлягають стягненню згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур