Ухвала суду № 56278307, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/11154/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якій просило суд:

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.09.2015 року ВП №32321610.

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 16.09.2015 року у розмірі 2040,00, у виконавчому провадженні №32321610

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Ухвалу суду першої інстанції, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

16.09.2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Данілевським О.М. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП № 32321610 при виконанні виконавчого листа № 2-а/2506/8110/11 виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 22.03.2012 року.

Відповідно до копії супровідного листа Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області від 16.09.2015 року копія постанови про стягнення виконавчого збору від 16.09.2015 року ВП № 32321610 була надіслана позивачу 16.09.2015 року (а.с. 6).

Також, на даній копії супровідного листа міститься відмітка управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про те, що копія постанови про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП № 32321610 була отримана 22.09.2015 року.

02.10.2015 року (у строки, встановлені законодавством для оскарження дій державного виконавця) управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.10.2015 року №750/10111/15-а позов залишено без руху та надано 3-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Вказану ухвалу було отримано 09.10.2015 року. Однак, надати документ про сплату судового збору у встановлені ухвалою строки управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові не мало можливості.

Зважаючи на відсутність коштів на сплату судового збору, 12.10.2015 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Однак, 13.10.2015 року Деснянський районний суд м. Чернігова повернув позовну заяву позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали від 06.10.2015 року про залишення позовної заяви без руху.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №1382 від 30.10.2015 року, яким підтверджується сплата судового збору за подачу адміністративного позову у розмірі 2436,00 грн.

З пояснень позивача випливає, що на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.10.2015 року про сплату судового збору Управлінням було подано заявку до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та замовлено кошти на сплату судового збору у даній справі. Однак, зважаючи на ряд об'єктивних обставин, фактичне отримання коштів, призначених для цієї мети було значно пізніше - 30.10.2015 року, а відтак і сплата судового збору була здійснена пізніше встановленого строку.

Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги вказані обставини, що призвело, на думку колегії суддів, до неправильного вирішення питання про визнання поважними причин пропуску строків на звернення до адміністративного суду. Суд першої інстанції не зважив те, що Управління не сплатило вчасно судовий збір з незалежних віл нього причин, а через такий порядок отримання коштів.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що Управлінням було своєчасно замовлено кошти на сплату судового збору у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке, в свою чергу, замовило ці кошти в Пенсійного фонду України.

Тому, зважаючи на те, що кошти на сплату судового збору Управлінням були перераховані, а також те, що повернення позову не позбавляє позивача права повторного звернення з даним позовом до суду, 11.11.2015 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові повторно було подано позов про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.09.2015 року ВП №32321610.

Однак, суд першої інстанції розцінив причини пропуску строку звернення з даним позов неповажними і залишив позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України, з огляду на те, що адміністративний позов подано 11.11.2015 року, однак про факт порушення своїх прав позивач мав дізнатися 22.09 2015 року.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та додатних до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 108 КАС України)

Колегія суддів зазначає, що при цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції, що набула чинності з 01.09.2015 року) передбачено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові в даному переліку відсутнє, а тому відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Тому, саме на виконання вище наведених приписів законодавства Позивачем і було зроблено заявку на замовлення коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано докази відсутності коштів на рахунку Управління, зокрема, майновий стан управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові підтверджується копією виписки станом на 12.10.2015 року, де зазначено залишок коштів на рахунку 18.44 грн., яку долучали до клопотання про поновлення строків на звернення до суду першої інстанції.

Крім того наразі існує позитивна практика відстрочення судоми сплати судового збору до винесення рішення по справі.

Зокрема, суд апеляційної інстанції у даній справі №750/11154/15-а відкрив провадження і відстрочив управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернігові сплату судового збору до винесення рішення судом апеляційної інстанції.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду: від 17.02.2015 у справі № 760/22510/15-а, від 04.02.2016 року у справі № 826/25204/15, від 01.02.2016 року у справі № 756/14474/15-а, в ухвалах Вищого адміністративного суду України: від 11.02.2015 у справі № К/800/3382/16, від 08.02.2016 року № К/800/53541/15, від 05.02.2016 року № К/800/49523/15.

Отже, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції від 13.10.2015 року була винесена передчасно.

Позивач, сплативши судовий збір за подання адміністративного позову, вірно вчинив звернувшись повторно до суду, невірними є твердження щодо того, що залишення і позову без руху і його повернення не є неповажними причинами пропуску встановленого строку, оскільки Управлінням були вчинені всі необхідні дії для відкриття провадження.

Відповідно до ч.3 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 195, 196, 199, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (адреса: пр.Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 37972192) за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.