Ухвала суду № 562783, 11.04.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" квітня 2007 р.

Справа № 2/19-2А.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомфорт», м. Ківерці

до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ківерці

про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2005 р.

Суддя Л. О. Черняк

При секретарі Андрусенко О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: -

від відповідача: -

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокомфорт» у позовній заяві просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 16.08.2005 р. № 0001311701/0.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на таке.

Податкове повідомлення рішення Ківерцівської МДПІ від 16.08.2006 р. № 0001311701/0 в сумі 115697,79 грн. є необгрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству України, з підстав невірного застосування податковим органом законодавства, що регулює відносини зі сплати податків з доходів фізичних осіб. Вважає, що воно прийняте тільки на припущеннях (домислах) працівників Ківерцівської МДПІ, без врахування фактичних обставин, є безпідставним, оскільки були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки та прийнятим з порушенням чинного законодавства.

Підстав для проведення Ківерцівською МДПІ позапланової перевірки в розумінні ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" не було і посилання Позивача в акті на п.З ч.б ст. 11-1 Закону є безпідставним та необгрунтованим.

Згідно п.З ч.б ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, основними ознаками, які мають бути присутні для проведення позапланової перевірки по п. З ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" є:

виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації; подача даної декларації платником податку;

письмовий запит органу державної податкової служби щодо пояснення факту недостовірності даних;

не надання пояснень органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.1.11 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

20.01.06 ТОВ «Автокомфорт» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість згідно якої ТОВ „Автокомфорт" мало перерахувати до бюджету суму у розмірі 2776 грн.

Працівниками Ківерцівської МДПІ не було виявлено жодних недостовірних даних, що містяться у податковій декларації, як наслідок і не було жодного письмового запиту щодо дачі пояснень по факту недостовірності даних будь-яких даних. Що фактично виключає, можливість проведення позапланової перевірки на підставі п. З ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні".

Крім того, згідно ч. 8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Однак, всупереч ч.8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та в порушення ст.ст. 6, 19 Конституції України працівниками Ківерцівської МДПІ безпідставно та необгрунтовано було проведено позапланову перевірку ТОВ „Автокомфорт". Характерним також є той факт, що в акті перевірки немає жодного слова про якісь виявлені невідповідності, які містились у податкових деклараціях, чи про нарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість.

Саме такі неправомірні дії податкової і призвели до того, що акт перевірки №000019 від 09.08.06 не був погоджений підписом директора ТОВ „Автокомфорт".

Враховуючи це акт перевірки №000019 від 09.08.06 є незаконним та безпідставним і не може бути доказом в розумінні ст. 69 КАС України, а також як наслідок незаконним та безпідставним є податкове повідомлення рішення Ківерцівської МДПІ № 0001311701/0 від 16.08.06.

23.11.05 Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТОВ „Автокомфорт" за період з 01.07.02 по 30.06.05 (той самий період, що перевірявся „повторно" Ківерцівською МДШ ). Згідно акту №01052 зафіксовано наступні результати перевірки, Луцькою ОДПІ було перевірено та встановлено:

1) правильність визначення суми єдиного податку за період з 01.07.02 по 30.06.05, яким ніяких порушень не встановлено;

2) правильність визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, яким не встановлено заниження (завищення) податку на додану вартість; також перевіркою не встановлено порушень в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість за період, що і іеревірявся;

3) правильність утримання, повноти і своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, яким встановлено, що за наслідками перевірки своєчасності надсилання до державних податкових інспекцій за місцем проживання громадян, які не є штатними працівниками підприємства, що перевіряється, відомостей про суми отриманого ними доходу і утриманого податку порушень не встановлено; за результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 55,21 грн.

Також перевіркою розглядався ряд інших питань, однак ніяких суттєвих порушень з боку ТОВ „Автокомфорт" не виявлено.

По-третє, відомо, що юридична відповідальність наступає за наявності складу правопорушення. В науці правопорушення прийнято в процесі теоретичного аналізу розмежовувати на складові елементи (елементи складу правопорушення), до яких належать:

а) протиправна поведінка;

б) настання шкоди;

в) причинний зв'язок між двома першими елементами;

г) вина завдавала шкоди.

Наявність перерахованих елементів є обов'язковою при застосування будь-якого виду юридичної відповідальності, оскільки для застосування відповідальності їх наявність вимагається в усіх випадках, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, податкові інспектори застосовуючи фінансові санкції у вигляді відповідальності за нібито виникле податкове правопорушення, то вони не довели наявність складу податкового правопорушення, не з'ясували, не вивчили всіх обставин, документів. Отож, стверджуємо, що юридичної підстави такої відповідальності, яку ніби-то має понести товариство немає, в зв'язку з тим, що немає фактичної підстави - складу правопорушення.

Зрозумілим є те, що при відсутності хоч б однієї умови, складової складу правопорушення (крім випадків безвинної відповідальності) застосування відповідальності є неправомірним актом державного органу, який зобов'язаний діяти у відповідності до ст.19 Конституції України.

Відсутня будь-яка протиправна поведінка з боку ТОВ „Автокомфорт", а також відсутній факт вини завдавана шкоди.

Це підтверджується наступним. ТОВ „Автокомфорт" є комісіонером, тобто здійснює комісійну торгівлю вживаними автомобілями на підставі договорів комісії. Згідно договорів комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та в присутності Комітента, яким є фізична особа, операцію з продажу транспортних засобів, за відповідною ціною. Комісіонер зобов'язується сплатити Комісіонерові комісійну плату за надання вищевказаних послуг. Продаж товару проводиться ТОВ „Автокомфорт" в присутності Комітента, складається договір купівлі-продажу та оформляється довідка-рахунок встановленого зразка. Договір складається в трьох екземплярах -для продавця, покупця та комітента. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або внесення готівки в касу продавця.

У відповідності до наказу МВС №286 від 22.04.98 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, і видачі бланків довідок-рахунків" ТОВ„Автокомфорт" поставлене на облік у Департаменті ДАІ МВС України за реєстраційним номером 4111, довідка №4/4198 від 13.08.03.

Безпідставним та таким, що не заслуговує на увагу суду є посилання Відповідача (стор. 5 абз. 2 акту №000019) на те, що „під час перевірки було виявлено ряд договорів купівлі-продажу автомобілів до яких не було надано актів експертної оцінки їх вартості." Оскільки, згідно п. 3.10 Наказу суб'єктом господарювання при прийманні транспортних засобів і номерних агрегатів на комісію має виписуватися акт технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегата (згідно додатку до п.3.10 Наказу), а не як вказує Позивач „акт експертної оцінки вартості".

Згідно ст. 4 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (надалі - Закон) практична діяльність з оцінки майна може здійснювання виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 Закону, яка вказує що одним із суб'єктів оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону.

Згідно ст.10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Однак, жоден з замовників (продавців) не замовляв у товариства оцінку транспортного засобу згідно договору, а використовували договірну ціну при продажі своїх транспортних засобів згідно п. 3.13 Наказу.

Оскільки п. 3.13 Наказу передбачає, що ціни на транспортні засоби і номерні агрегати, що здаються на комісію, а також розмір комісійної винагороди визначаються за погодженням сторін.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Тобто, при підписанні договору комісії на реалізацію транспортного засобу з фізичною особою, сторони, з урахуванням Конституції України та інших актів чинного законодавства України, погоджували ціну на продаж автомобіля, яка оформлялась в звіті комітента та згідно якого Комітент (Продавець) давав доручення Комісіонеру (ТОБ „Автокомфорт") на реалізацію свого транспортного засобу за визначеною ціною. Керуючись ст. 627 ЦК України, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, між продавцем та покупцем укладалися договори купівлі-продажу транспортного засобу з погодженою договірною ціною.

Відповідно до п. 3.14 Наказу відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів і номерів їх агрегатів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу і номерного агрегата) характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегата, після виконання комісіонером доручення комітента несе комітент згідно із законодавством.

Хочемо відмітити, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено чинним законодавством, тобто ТОБ „Автокомфорт" діючи згідно чинного законодавства України платило податок з доходів фізичних осіб з комісійної винагороди, яку отримувало при реалізації транспортного засобу за договірною ціною, яка заздалегідь самостійно визначалася продавцями автомобілів.

Вважаємо, що ніяких порушень вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" ТОВ „Автокомфорт" не було, що і було зафіксовано актом № 01052 про результати виїзної планової комшіексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТОВ „Автокомфорт" за період з 01.07.02 по 30.06.05 від 23.11.05 прийнятим Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією.

Відповідач – Ківерцівська МДПІ у запереченнях на позовну заяву зазначив наступне.

На адресу Луцького відділу податкової міліції УПМ ДПА у Волинській області було надіслано лист (вихідний № 29/3-6376 від 13.02.2005р.) від Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України, яким інформувалось , що „ ... ТзОВ „ Автокомфорт" порушує чинне податкове законодавство при здійсненні комісійної торгівлі автомобілями . Відомо ,що службові особи ТзОВ „ Автокомфорт" при оформленні довідки - рахунку , діючи умисно та за попереднім зговором занижують реальну вартість транспортного засобу, чим ухиляються від спати податку з доходів фізичних осіб у значних розмірах . В підтвердження того , що службові особи зазначеного підприємства занижують реальну вартість автомобілів може свідчити той факт , що при порівнянні актів експертної оцінки вартості транспортних засобів Луцького МРЕВ з документацією ТзОВ „Автокомфорт" виявляється значна розбіжність , що в свою чергу свідчить про заниження податкових зобов'язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб".

Посадовим особам товариства було надіслано лист (вих. №376/10/17-005 від 28.03.2006р.) із проханням надати пояснення щодо причин розходження даних обліку підприємства та податкових розрахунків сум доходу , нарахованого ( сплаченого )на користь платників податків , і сум отриманого з них податку за формою №1ДФ за вказані періоди . Лист було направлено з повідомленням про вручення на 2 адреси : юридичну - м. Ківерці, вул.. Щорса ,5 ( вручено 13.04.2006р.) та фактичну - м. Луцьк , вул.. Лідавська,30 ( вручено 26.04.06р.).Оскільки від ТзОВ „Автокомфорт" така інформація отримана не була ,наказом Ківерцівської МДПІ № 156 від 02.08.2006р. призначено позапланову виїзну перевірку на підставі п. З ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні".

На проведення зазначеної перевірки було видано направлення № 000036 від02.08.2006р., термін проведення перевірки з 03.08.2006р. по 09.08.2006р. Позапланова виїзна перевірка проведена згідно програми затвердженої начальником Ківецівської МДПІ.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 частини першої ст. 11-2 Закону України від 047.12.1990р. №;509-ХІІ „ Про державну податкову службу в Україні" ( зі змінами і доповненнями ) директору ТзОВ „Автокомфорт" Глазкову Ю. А. було надано під розписку направлення на перевірку та копія наказу керівника Ківерцівської МДПІ п проведення перевірки.

В ході перевірки було виявлено ряд випадків , коли у договорі купівлі-продажу зазначалась вартість автомобіля , яка не відповідала експертній оцінці його вартості ( додаток № 2 до акта перевірки ). Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України „Про податок доходів фізичних осіб" (зі змінами і доповненнями ) з метою оподаткування до доходів платника податку включається ... звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають праве такої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передач між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності".

У позовній заяві Відповідач стверджує , посилаючись на проведені у нього перевірки працівниками МРЕВ УДАІ УМВС України у Волинській області, що ним порушувались норми чинного законодавства при обліку та видачі довідок - рахунків . І акті перевірки від 09.08.2006р. цей факт не заперечується . Мова йдеться про порядок визначення об'єкта оподаткування , а не про порядок реалізації транспортних засобів умовах комісії. Відповідно до спільного листа ДПА України та Міністерства юстиції України і 18.01.2005р.№ 378/5/17-2126 ... оподаткування операцій з продажу або міни об'єктів рухомого майна здійснюється виходячи з ціни , зазначеної в договорі купівлі- продаж (міни), але не нижче оціночної вартості об'єкта рухомого майна , визначеної в порядку передбаченому Законом України „ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином , перевіркою було встановлено , що у 27 договорах купівлі -продажу зазначалась вартість автомобілів менша, ніж визначена в ході експертної оцінки та зафіксована у відповідному акті ( акт авто товарознавчого дослідження). Загальна сума доходу виплачена згідно договорів купівлі - продажу становила 8150 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1059,50 грн.

В ході перевірки було встановлено , що звичайна вартість автомобілів ( визнане на підставі актів експертної оцінки їх вартості) фактично становила 184174 грн. та повинна була бути оподаткована за ставкою податку , визначеною п. 7.1 ст.7 податковим агентом , який нараховує ( виплачує ) оподатковуваний дохід на користь такого платника податку відповідно до пп..8 .1.1 п.8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003р. № 889-УІ „ Про податок з доходів фізичних осіб". Отже із виплачених сум доходів необхідно було утримати 23942,62 грн. податку з доходів фізичних осіб , а фактично утримано лише 1059,50грн. Таким чином , за результатами перевірки було донараховано 22883,12 грн. податку з доходів фізичних осіб .

Крім того , в ході перевірки не було надано документів , які б свідчили про утримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу згідно окремих укладених договір купівлі-продажу автомобілів (додаток №3 до акту документальної перевірки ). Загальна сума виплаченого доходу згідно зазначених договорів склала 120637 грн. Відповідно пп..4.2.12 п.4.2 ст. 4 вказані вище виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу та повинні бути оподатковані за ставкою податку , визначеною п.7.1 ст.7 . податковим агентом , який нараховує ( виплачує ) оподатковуваний дохід на користь платника податку відповідно до пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб". Таким чином за результатами перевірки донараховано 15682 грн. 81 коп. податку з доходів фізичних осіб. В ході перевірки було встановлено, що в порушення вимог підпункту „б" пункту 19.2 статті 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 вересня 2003 року №451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за №960/8281, не було надано інформацію про виплати доходів громадянам за продані ними об'єкти рухомого майна (автомобілі). За наслідками перевірки було складено акт №00028/1701/13366323 від 09.08.2006 року. Оскільки, посадові особи ТзОВ „Автокомфорт", для ознайомлення і підписання акта документальної перевірки не з'явились, він був направлений, за юридичною адресою товариства, листом з повідомленням про вручення (вручено 12.08.2006 року). За результатами розгляду матеріалів перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001311701/0 від 16.08.2006 року (визначено до сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 115697,79 грн., в т.ч. основний платіж -38565,93 грн., штрафні санкції - 77131,86 грн.), яке було надіслано платникові листом з повідомленням про вручення ( вручено 22.08.2006 року). Від посадових осіб ТзОВ „Автокомфорт" заперечень до акту перевірки не надходило, оскарження податкового повідомлення-рішення №0001311701/0 від 16.08.2006 року не проводилось. Враховуючи вищезазначене, донарахована за результатами перевірки сума податку з доходів фізичних осіб (разом із штрафними санкціями) у розмірі 115697,79 грн., вважається узгодженою з 01.09.2006 року відповідно до рр.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". У позові відповідача зазначено наступне: „під час проведення планової перевірки працівниками Луцької ОДПІ в листопаді 2005 року використовувалися всі ті самі первинні документи, які були надані в повному обсязі і додаткових документів, що свідчили б про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється не було". Це твердження не відповідає дійсності, оскільки в акті виїзної планової комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТзОВ „Автокомфорт" №01052 від 23.11.2005р. на сторінці 6 зазначено, що „керівником підприємства не надані для перевірки журнали надходжень і реалізації транспортних засобів та номерних агрегатів, не надані акти технічного стану та оцінки транспортного засобу, не надані журнали реєстрації актів. Директору ТзОВ „Автокомфорт" був надісланий запит 07.11.2005 р. За №29341/10/23-103-5, про надання копій документів". Крім того, на сторінці 13 зазначеного акта перевірки зазначено, що „при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, керівником податкового органу будуть вжиті заходи, щодо проведення позапланової документальної перевірки відповідно до ст.П Закону України від 01.12.1990р. №50X11 „ Про державну податкову службу в Україні (зі змінами та доповненнями)".

Твердження позивача, що ТзОВ „Автокомфорт" не здійснювало оцінку об'єкта рухомого майна (транспортного засобу) згідно Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні „ взагалі , оскільки підстав передбачених ст.10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні " не було", не відповідає дійсності. В ході перевірки були використані саме акти автотоварознавчих досліджень автомобілів ( на які ТзОВ „Автокомфорт" було видано довідки - рахунки) проведених інженером-експертом ТзОВ „Автокомфорт" Галіком Володимиром Михайловичем. Відповідно до листа Фонду Державного майна України (вихідний №10-36-17045 від 27.11.2006 року) громадянин Галік В.М. отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за напрямком оцінки майна „Оцінка об'єктів в матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах напряму „Оцінка автотранспортних засобів".

У позові зазначено, що „законність видачі та зберігання довідок-рахунків ТзОВ „Автокомфорт" неодноразово перевірялись працівниками МРЕВ УДАІ УМВС України у Волинській області, про що складено відповідні акти перевірки та здійснено відмітки в журналі видачі і обліку довідок-рахунків згідно яких жодних порушень чинного законодавства не виявлено". Працівниками ЛВ ПМ УПМ ДПА у Волинській області було відібрано пояснення у державтоінспектора Луцького МВДАІ УМВС України у Волинській області Кондратьєва Валентина Григоровича (1965 р.н., житель м. Луцька, вул. Даньшина,2/15), який у 2004-2005 роках здійснював перевірки законності видачі довідок - рахунків ТзОВ „Автокомфорт". Згідно його пояснень, в ході перевірки перевірялась кількість отриманих бланків довідок-рахунків, їх залишок, дотримання вимог щодо зберігання бланків. Вартість автомобілів, що зазначались у договорах комісії та купівлі-продажу, ним не перевірялась. При вказанні про безпідставність посилання на спільний лист ДПА України та Міністерства юстиції України від 18.01.2005 року №378/5/27-2126: позивач вказує скорочену назву зазначеного документу, а саме „Щодо виконання нотаріусами обов'язків податкового агента," і вважає, що він стосується лише виконання нотаріусами обов'язків податкового агента. Фактично ж вказаним листом дано роз'яснення ст.12 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осі6», п.12.3 якої передбачено «якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи...., то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу".

Враховуючи те, що.

06.03.2007 р. господарським судом було надіслано запит до прокуратури Волинської області про надання відмовного матеріалу № 63 по факту порушення податкового законодавства суб’єктом підприємницької діяльності ТзОВ «Автокомфорт».

На запит суду прокуратурою повідомлено, що відмовний матеріал № 63 по факту порушення податкового законодавства суб’єктом підприємницької діяльності ТзОВ «Автокомфорт» скасовано та порушено кримінальну справу № 31-072-07 по факту підроблення договорів купівлі-продажу невстановленими особами, яку надіслано в Луцький МВ УМВС України у Волинській області для проведення досудового слідства.

У зв’язку з наведеним, суд вважає за необхідне звернутися із запитом в Луцький МВ УМВС України для з’ясування питання, які саме договори купівлі-продажу досліджуються в ході досудового слідства та чи співпадають вони з договорами, зазначеними в акті перевірки МДПІ.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.

Керуючись п. п. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Провадження у справі зупинити.

3. Звернутися із запитом в Луцький МВ УМВС України у Волинській області для з’ясування питання, які саме договори купівлі-продажу досліджуються в ході досудового слідства по кримінальній справі № 31-072-07 по факту підроблення договорів купівлі-продажу невстановленими особами та чи співпадають ці договори з договорами, зазначеними в акті перевірки МДПІ.

Суддя Л. О. Черняк

Суддя Черняк Л.О.