КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5458/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
03 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» до Київської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України, в якому просило:
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості за № 125000011/2015/000149/1 від 22.05.2015 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості за № 125130005/2015/610045/1 від 22.05.2015 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130005/2015/00080.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130005/2015/00081.
Зобов'язати Київську митницю ДФС визначити митну вартість товару, упаковки для яйця, зазначеного в рішенні про коригування № 125000011/2015/000149/1 від 22.05.2015 р. за основним методом, ціною договору.
Зобов'язати Київську митницю ДФС визначити митну вартість товару, упаковки для яйця, зазначеного в рішенні про коригування № 125130005/2015/610045/1 від 22.05.2015 р. за основним методом, ціною договору.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень та карток відмови.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 1 квітня 2013 року між ТОВ «Ясенсвіт» та Brodrene Hartmann A/S, Данія, укладено контракт №13 на постачання тари для упаковки яєць, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити (передати право власності) покупцеві товар, а покупець - оплатити товар: паперові упаковки для яєць. Детальний опис товарів наведений у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 2.1 Контракту постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар на умовах СРТ у відповідності до Інкотермс-2010.
Пункт 3.1. Контракту передбачає оплату протягом 60 календарних днів з моменту оформлення митної декларації.
Згідно із додатковими угодами до вказаного контракту від 18.05.2015 №41 та від 18.05.2015 №43 умови поставки - FCA Tonder, Denmark (Інкотермс-2010), автомобільним транспортом (Данія). В описі товару вказано: 30-місні паперові бугорчаті упаковки для яєць. Артикул T142044 124*80*63 CM/EUP EGGTEC-L. Також ними обумовлено, що вартість тари та упаковки включається до вартості товару.
На підставі вказаного контракту ТОВ «Ясенсвіт» імпортовано: упаковки паперові бугорчаті для яєць: 30-місні, сірого кольору, артикул Т142044 124x80x263 CM/EUP EGGTEC-L, виробник - Brodrene Hartmann A/S, країна виробництва DK (Данія), торгівельна марка Hartmann.
З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов вказаного контракту, позивачем до митниці подані електронні митні декларації від 21.05.2015 №125130005/2015/543955 та від 22.05.2015 №125130005/2015/544008.
На підтвердження митної вартості товару, разом із вказаними електронними митними деклараціями, до митного органу по кожній із поставок подано наступні документи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Із митною декларацією від 21.05.2015 №125130005/2015/543955 подані:
картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №125/2012/0001344 від 16.04.2015; міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 15.05.2015;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару №52 від 21.05.2015; прайс-лист виробника товару б/н від 01.04.2015;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-250 від 21.05.2015;
розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 01.04.2015;
рахунок-фактура (інвойс) №400200/1 від 18.05.2015;
пакувальний лист №2975050 від 15.05.2015;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №41 від 18.05.2015;
зовнішньоекономічний договір (контракт) №13 від 01.04.2013;
договір про перевезення №270 від 24.10.2014;
інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 15.05.2015;
інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 15.05.2015;
декларація про походження товару №400200/1 від 18.05.2015;
лист №ЯС-21/05/15-652 від 21.05.2015;
прибуткова накладна №1414 від 21.04.2015; рахунок №102 від 21.05.2015;
копія митної декларації країни відправлення №5604-2015213939211 від 18.05.2015.
Разом із митною декларацією від 22.05.2015 №125130005/2015/544008 надані такі документи:
картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №125/2012/0001344 від 16.04.2015;
міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 18.05.2015;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару №51 від 21.05.2015;
прайс-лист виробника товару б/н від 01.04.2015;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-250 від 21.05.2015;
розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 01.04.2015;
рахунок-фактура (інвойс) №400198/1 від 18.05.2015;
пакувальний лист №2973123 від 18.05.2015;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №43 від 18.05.2015;
зовнішньоекономічний договір (контракт) №13 від 01.04.2013;
договір про перевезення №270 від 24.10.2014; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 18.05.2015;
інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 18.05.2015;
декларація про походження товару №400198/1 від 18.05.2015;
лист №ЯС-21/05/15-652 від 21.05.2015; прибуткова накладна №1414 від 21.04.2015;
рахунок №101 від 21.05.2015;
копія митної декларації країни відправлення №5604-2015213939249 від 18.05.2015.За результатами митного оформлення Державною митною службою України Київською
митницею ДФС (надалі - Відповідач) було здійснено коригування митної вартості.
Позивач скористався правом на випуск товарів у вільний обіг стосовно всіх партій товару, сплативши митні платежі за заявленою ним митною вартістю та одночасно надав гарантії щодо сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Позивачем та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, у відповідності до умов розділу X Митного кодекс України (надалі - МКУ).
Таким чином, при митному оформленні товарів Позивач, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначив митну вартість за основним методом - за ціною Контракту з додаванням транспортних витрат.
Розглянувши митні декларації, подані в електронному вигляді, Відповідач ухвалив рішення щодо коригування митної вартості товарів та застосував інші методи визначення вартості товару, ніж основний, та прийняв картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме:
1. Рішення про коригування митної вартості за №125000011/2015/000149/1 від 22.05.2015 p., Картка відмови в прийнятті митної декларації № 125130005/2015/00080 (ГТД № 125130005/2015/544007, Додаткова угода №41 від 18.05.2015 p.);
2. Рішення про коригування митної вартості за №125130005/2015/610045/1 від 22.05.2015 p., Картка відмови в прийнятті митної декларації № 125130005/2015/00081 (ГТД № 125130005/2015/544013, Додаткова угода №43 від 18.05.2015 p.).
У рішеннях про коригування митної вартості Відповідач зазначає такі підстави відмови визнати митну вартість:
У документах, наданих декларантом містяться розбіжності (не підтвердження спали ПДВ з суми експедиційних послуг, зазначених в рахунку-фактурі; не відповідність опису товару в наданих документах);
Не подано всі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (страхові документи).
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1-3 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України у справі № 21-148а14 (постанова від 17 червня 2014 року), згідно з якою митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, додаткових документів позивачем не було надано, оскільки, на думку, Позивача і первинно поданих документів було достатньо.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як вбачається із пункту 33 Рішення про коригування митної вартості №125000011/2015/000149/1 від 22.05.2015 та Рішення про коригування митної вартості №125130005/2015/610045/1 від 22.05.2015 року, у них відповідно зазначено, що методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст..59-60 МК України, методи згідно ст..ст.62, 63 МК України не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі, щодо раніше визначеної митної вартості за МД від 19.05.2015 №125130005/2015/543865 та за МД від 12.05.2015 №125130005/2014/543628, відповідно.
Під час розгляду поданих ТОВ «Ясенсвіт» документів для митного оформлення товару, Київською митницею ДФС виявлено такі порушення:
- порушення умов поставки, що призвело до неможливості підтвердження транспортних витрат, які мали б включатися в ціну товару;
- відсутність витрат на страхування;
- неповна інформація щодо ціни товару;
- різні умови оплати товару;
- прибуткова накладна складена в той час, коли не існувало додаткової угоди (в ній зазначено товар з іншою назвою);
- прайс-лист має суб'єктивну спрямованість;
- висновок Київської ТПП від 21.05.2015 №Ц-250 не містить достовірної та об'єктивної інформації щодо заявленої вартості товару;
- митні декларації країни-відправлення від 18.05.2015 №№5604-2015213939211, 5604-20153939249 надані без перекладу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Контракту №13 постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар на умовах СРТ у відповідності до Інкотермс-2010 (п.2.1).
Разом з тим, фактичними умовами поставки, які визначені Додатковими угодами від 18.05.2015 №41, №43 до цього контракту, є FCA м. Tonder (Данія).
Умовами поставки FCA згідно Інкотермс-2010 передбачено, що обов'язок щодо укладання договору перевезення та всі витрати на таке перевезення покладаються на Покупця товару, тобто на ТОВ «Ясенсвіт».
Керуючись п.6 4.2 ст. 53 МК України декларант зобов'язаний для підтвердження транспортних витрат надавати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість транспортування.
При цьому, керуючись Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296), а саме гр..20, до таких документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З метою виконання цих вимог законодавства, декларантом Позивача подано до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 21.05.2015 №№51,52 та рахунки від 21.05.2015 №№101, 102, складені ФОП «ОСОБА_1».
Разом з тим, відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме CMR від 15.05.2015 та 18.05.2015 фактичними перевізниками спірних партій товару визначено P.P. Rivers-Trans та ФОП ОСОБА_2 відповідно.
З умовами договору про перевезення від 24.10.2014 №270 ФОП «ОСОБА_1» є лише експедитором, який має право відповідно до п.п. 2.2.9 укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов'язань за цим договором.
Керуючись ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування або органами влади.
Отже, чинним законодавством встановлено, що належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників.
Крім того, за наданим рахунком відсутнє підтвердження нарахування/сплата суми ПДВ, не дає можливості впевнитись, що суми, які зазначені у графах транспортування від м. Ягодин до с. Крушинка та експедиційна винагорода понесені саме на території України.
Ця обставина є важливою, оскільки вимогами митного кодексу України передбачено включення до митної вартості всіх витрат, які фактично понесені на транспортування поза митною територією України.
Таким чином, у спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати, що вірно зазначив суд першої інстанції.
Колегія суддів наголошує, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов'язковою при її обчисленні (у даному випадку транспортні витрати) унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору, про що вказано у ч.2 ст. 58 МК України.
Окрім транспортних витрат відповідно до умов поставки FСА згідно Інкотермс- 2010 Покупець має нести витрати на страхування товару у разі його здійснення, тобто сплата страхових внесків ставиться у залежність від бажання Покупця.
З матеріалів справи вбачається, що страхування товару не здійснювалося, відомості про дану процедуру відсутні і в Контракті №13, і в транспортних (перевізних) документах.
Також, відповідно до Умов поставки CPT (Інкотермс-2010) - на покупця покладається страхування всіх ризиків, що пов'язані з перевезенням.
Однак, зважаючи на той факт, що страхові витрати є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до п.7 ч.10 ст. 58 МК України, митниця повинна була впевнитись у відсутності страхування у спірному випадку.
Варто вказати, що відсутність інформації щодо страхування саме від Позивача, як особи, яка такі витрати несе, було підставою для витребування додаткових документів.
Митний орган, також, вказує на те, що Позивачем неповну інформацію про митну вартість, зокрема щодо ціни товару.
Так, Керуючись п. 7 контракту від 01.04.2013 №13 та п. 3 додаткових угод від 18.05.2015 №№41, 43 продавцем має бути здійснено пакування та маркування товару, вартість якого має включатися до ціни товару.
Крім того, п. А.9 спірних умов поставки FСА вказує на зобов'язання Продавця рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування., тобто всі ці витрати мають бути включені до ціни товару.
Однак, досліджуючи відомості калькуляції виробника товару від 01.04.2015 б/н, які було надано до ЕМД від 21.05.2015 №125130005/2015/543955 та від 22.05.2015 .№125130005/2015/544008, митний орган дійшов до висновку, що пакування та маркування товару до його ціни не включені.
Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. В такому документі мали бути відображені всі складові вартості товару.
Аналогічна правова позиція висловлена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 №К/800/26249/15.
Тобто, саме по собі передбачення включення пакування та маркування товару до вартості товару у Контракті, не підтверджує те, що включення цих складових до ціни товару відбулося.
В той же час, відсутність документального підтвердження використаних декларантом або уповноваженою ним особою відомостей, не визначеність їх кількісно і достовірні, а також відсутність обов'язкових складових митної вартості є підставами, що унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, норма якої має імперативний характер.
В усіх наданих до митного оформлення документах містяться різні умови оплати вартості товару. Так, п.3.1 контракту від 01.04.2013 №13 передбачає оплату протягом 60 банківських днів з моменту оформлення митної декларації, інвойси від 18.05.2015 №№400198/1, 400200/1 - 60 днів з моменту отримання товару.
Дана обставина, на думку колегії суддів, вказує на розбіжності у документах, наданих до митного оформлення, але різні умови оплати не впливають на вартість товару, оскільки виявлені порушення стосуються строків, а не розміру оплати.
Надана прибуткова накладна №1414 не стосується спірних партій товару, оскільки містить відомості про товар з іншим найменуванням та датована 21.04.2015, тобто складена в той коли навіть не існувало додаткової угоди на поставку спірної партії товару.
Наданий декларантом прайс-лист наданий виключно на продукцію (один артикул), митне оформлення якої здійснювалось, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.
Аналогічна правова позиція висловлена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 №К/800/7143/14.
Щодо наданого до спірних митних оформлень висновку Київської ТПП від 21.05.2015 №Ц-250, колегія суддів зазначає, що з нього неможливо зробити висновку про правильність заявленої Позивачем вартості товару, оскільки даний висновок не містить достовірної та об'єктивної інформації про заявлену вартість товару, з огляду на те, що експертом не здійснено аналізу цін на подібні (аналогічні) товари.
Відповідно до Національного стандарту №1 оцінка майна має здійснюватися дослідженням відповідності ціни товарів ринковій вартості, тобто вартості, за якою здійснено відчуження об'єкта оцінки (товару) на ринку подібного майна на дату оцінки.
Також, колегія суддів зазначає, що експертом не зроблено жодного розрахунку, який би давав змогу впевнитися в достовірності та об'єктивності заявленої Позивачем вартості товару.
Також, декларація країни відправлення надана без перекладу та не містить необхідних відомостей, наслідок чого, також неможливо встановити достовірність заявленої вартості товару.
Колегія суддів зауважує, що всі надані Позивачем документи були надані під час митного оформлення товару, тому митний орган оцінював їх безпосередньо при прийнятті рішень про коригування митної вартості товару, а не після їх прийняття.
Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що у митного органу були наявні підстави для сумніву в правильності визначення декларантом митної вартості товару, ввезеного на територію України, які стали підставою для проведення митним органом дій щодо посиленого контролю за правильністю визначення митної вартості поставленого товару.
Ненадання декларантом витребуваних митницею документів унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару. Відтак, митну вартість за резервним методом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом є правомірним.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 04 березня 2016 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 56277913, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/5458/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: