Рішення № 5627791, 29.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09 Справа№ 25/102

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Державної екологічної інспекції у Львівській області (м.Львів)

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Либохора)

про :відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 81,45 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Нирка М.М.-представник, довіреність від 09.12.2008 року №03-3158

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державної екологічної інспекції у Львівській області (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Либохора) про стягнення заборгованості в сумі 81,45 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.04.2009 року.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.04.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.04.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4247320 від 06.05.2009 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.04.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Державна екологічна інспекція у Львівській області (надалі позивач, інспекція) відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007 року №55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції

11.02.2009 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач).

За результатами перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №7 від 11.02.2009 року .

В Акті перевірки встановлено, що відповідач збудував приміщення під лісопильний об»єкт і встановив його на території, наданій для обслуговування житлового будинку, що є порушенням вимог ст.96 Земельного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитки у розмірі 81,45 грн. (розрахунок наявний у матеріалах справи).

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, розраховано згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу і становить 81,45 грн.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області 06.03.2009 року на адресу відповідача надіслано претензію №03-476 про добровільне відшкодування збитків у сумі 81,45 грн., заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

У порушення норм чинного законодавства, відповідач вимоги належним чином не виконав, докази, що підтверджують відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, не подав.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.38 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об»єктів загального користування.

Згідно ст.39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Державна екологічна інспекція у Львівській області реалізовує контрольні функції в системі органів Мінприроди України.

Відповідно до ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. №1264-XII (із внесеними змінами і доповненнями), підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.15 ст.48 Закону України „Про державний бюджет України на 2009р.” від 26.12.2008р. №835-VI (із внесеними змінами і доповненнями), грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. У зв”язку із тим, що шкода заподіяна на території с.Либохори, відповідач зобов”язаний відшкодувати її до місцевого бюджету на спеціальний рахунок с.Либохори (р/р 31510921700683 в УДК у Турківському районі, код ЄДРПОУ 23949988, МФО 825014, код платежу 24062100).

Матеріалами справи, зокрема актом перевірки відповідача №7 від 11.02.2009 року встановлено, що всупереч ст. 96 Земельного кодексу України, відповідачем не дотримано вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 81,45 грн., відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Державної екологічної інспекції у Львівській області (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Либохора) про стягнення заборгованості в сумі 81,45 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 14 Конституції України, ст.ст. 38, 39 Земельного кодексу України, ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”від 25.06.1991р. №1264-XII (із внесеними змінами і доповненнями), ст.48 Закону України „Про державний бюджет України на 2009р.” від 26.12.2008р. №835-VI (із внесеними змінами і доповненнями) та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82555, с.Либохора, Турківський район, Львівська область; ідентифікаційний № НОМЕР_1) на спеціальний рахунок с.Либохори (р/р 31510921700683 в УДК у Турківському районі, код ЄДРПОУ 23949988, МФО 825014, код платежу 24062100) 81 (вісімдесят одну) грн. 45 коп. збитків.

3.Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82555, с.Либохора, Турківський район, Львівська область; ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.