Ухвала суду № 56277769, 02.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3193/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

16.09.2015р. фермерське господарство "Інтегровані агросистеми" звернулось з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.08.2015р. № 0000402200 про зменшення розміру від'ємного значення сум ПДВ за березень 2013р. на суму 41 115 грн. та № 000041220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 64 753,5 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 43 169 грн. та штрафними санкціями - 21 584,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про непідтвердження реальності господарських операцій по поставці від ТОВ "Українська Нафто-газова компанія" природного газу протягом жовтня 2012р. - березня 2013р. ґрунтуються на припущеннях та спростовуються первинними документами, які надані до перевірки. Також позивач зазначає, що отриманий товар від ТОВ "Українська Нафто-газова компанія" він використав у власній господарській діяльності в ході переробки власної сільськогосподарської продукції.

ДПІ заперечувала проти позову, посилаючись на законність та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На підставі викладеного відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Проведеною ДПІ позаплановою документальною невиїзною перевіркою ФГ "Інтегровані агросистеми" з питань взаємовідносин фінансово-господарської діяльності: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р., за результатами якої 31.07.2015р. складений акт № 380/22-00/3373411, встановлені порушення:

- пп.138.2.2 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 43 169 грн.,

- п.185.1 ст.185, п.180.2.ст.180, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищений залишок від'ємного значення сум ПДВ за березень 2013р. у сумі 41 115 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку з неможливістю підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Українська нафто - газова компанія" у перевіряємий період через відсутність документів, які б підтверджували походження та переміщення товару, доказів, що придбаний товар (природній газ) відповідає вимогам ГОСТу 5542-87, а також доказів використання природного газу у власній господарській діяльності позивача.

За висновками акту перевірки 26.08.2015р. ДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення:

- № 0000412200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 64 753,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 43 169 грн. та штрафними санкціями - 21 584,5 грн.,

- № 0000402200 про зменшення розміру від'ємного значення сум ПДВ за березень 2013р. на 41 115 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності доводів ДПІ щодо нереальності господарських операцій позивача по отриманню природного газу від ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та обґрунтованості прийнятого ППР.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат затрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За обставинами справи для забезпечення технологічного процесу з виробництва томатної пасти енергоносіями 11.07.2012 позивачем укладено договір №П/12-066(5571) з ТОВ "Українська нафтогазова компанія" на поставку природного газу за нерегульованим тарифом.

В рамках даного договору за перевіряємий період позивачем отримано природний газ у кількості 58,623 тис. куб. м на загальну суму 246 687,94 грн. з ПДВ. Транспортування вищезазначеного обсягу природного газу магістральними трубопроводами до пунктів призначення (газорозподільних станцій) здійснювало ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрангаз" на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №112/002-5609 від 11.07.2012 р.

Транспортування природного газу газорозподільними мережами до пункту призначення здійснювало ПАТ "Херсонгаз" на підставі договору 5-6043ПТ/5647 від 17.07.2012 р. У додатку 2 до цього договору сторонами було визначено комерційний вузол обліку газу, а саме лічильник КУРС-01 G 1000 №01940 (повірений 22.06.2012 р.) та корректор КПЛГ-1.02Р 0 №01577 (повірений 11.07.2012 p.). Підставою для транспортування газу є підтвердженні у встановленому порядку оператором єдиної газотранспортної системи України місячні обсяги газу в постачальника (в даному випадку ТОВ "Українська нафто-газова компанія"), виділені для забезпечення об'єктів споживача (ФГ "Інтегровані агросистеми").

Доводи податкового органу про неможливість підтвердження поставки природного газу від ТОВ "Українська нафто-газова компанія" саме у даній кількості спростовується актами приймання-передачі природного газу, складеними між ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та ФГ "Інтегровані агросистеми", актами приймання-передачі природного газу між ПАТ "Херсонгаз" та ФГ "Інтегровані агросистеми" та актами приймання-передачі послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами між ДК "Укратрансгаз" філія "УМГ Харьківгаз" Херсонське ЛВУМГ "Інтегровані агросистеми", в яких наведено один й той самий обсяг газу, який попередньо фіксувався в місячному звіті. Такі звіти складались службою обліку та реалізації газу ПАТ "Херсонгаз" кожного першого числа, і наступного за звітним місяцем. Підставою для складання таких актів була інформація щодо добових обсягів відбору газу за визначеним у додатку 2 комерційним вузлом обліку, яка щоденно надавалась до ПАТ "Херсонгаз" на виконання п.3.1 додатку №3 до Договору на розподіл природного газу №5- 6043ПТ відповідальної особою ФГ "Інтегровані агросистеми". 14.08.2012 р. комерційний вузол "обліку газу був доукомплектований GSM-модемом (лист №ИА/ИС-309 від 14.08.2012 p., що дозволило ПАТ "Херсонгаз" самостійно зчитувати показання з корректора газу та знати відбір природного газу за будь-який період часу. У п.3.1 Договору на транспортування газу магістральними трубопроводами №112/002-5609 від 11.07.2012 р. з ДК "Укратрансгаз" філія "УМГ Харьківгаз" Херсонське ЛВУМГ зазначено, що саме дані газорозподільного підприємства (в даному випадку ПАТ "Херсонгаз") про обсяги відтранспортованого ним газу є даними для складання актів наданих послуг приймання-передачі. У п.3.2-3.3 Договору поставки природного газу для власних потреб №П/12-066(5571) від 11.07.2012 р. ТОВ "Українська нафто-газова компанія" зазначено, що газ передається з мережі ДК "Укратрансгаз" та газорозподільних підприємств НАК "Нафтогаз України" у кількості, що визначається на підставі даних засобів вимірювальної техніки, встановленої у Покупця, тобто ФГ "Інтегровані агросистеми". З метою погодження обсягів спожитого природного газу складались трьохсторонні акти передачі-приймання природного газу між ПАТ "Херсонгаз", як виконавцем послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами, ТОВ "Українська нафто-газова компанія", як постачальником газу, та ФГ "Інтегровані агросистеми", як замовником послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що єдиним джерелом інформації кількості спожитого природного газу є дані вузла обліку, який зазначений у додатку №2 до договору на розподіл природного газу №5-6043ПТ від 17.07.2012 р. з ПАТ "Херсонгаз". Тому, документи щодо обліку спожитого газу, які оформлювались з ПАТ "Херсонгаз", який є останнім пунктом в ланцюгу транспортування газу, є достатнім доказом щодо факту придбання природного газу у зазначеній кількості.

Крім того, виконання зазначеного договору підтверджується наданими суду доказами, а саме: податковими накладними та копіями банківських виписок, що підтверджують повну оплату поставленого газу.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних ТОВ "Українська нафто-газова компанія", а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Доводи податкового органу про невідповідності придбаного природного газу вимогам ГОСТу 5542-87, спростовано тим, що на офіційному сайті ПАТ "Херсонгаз" у вільному доступі є інформація щодо основних фізико-хімічних параметрів газу за період з 01.02.2007 по теперішній час. ФГ "Інтегровані агросистеми" запрошувались паспорти фізико-хімічних параметрів природного газу 2 рази на рік: по закінченню роботи тепличного комплексу та після закінчення виробництва томатної пасти. Дані цих паспортів використовувались для проведення розрахунків та заповнення деяких розділів енергетичного паспорту підприємства, зареєстрованого 25.12.2009 р. за №030292 у Територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області, та подальшої передачі до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області інформації щодо споживання енергоносіїв, в тому числі природного газу, за рік.

Посилання ДПІ про недоведеність використання позивачем природного газу у власній господарській діяльності спростовується наступним.

Позивач стверджує, що за сезон переробки 2012 р. ФГ "Інтегровані агросистеми" було перероблено 121,1 тис. тон свіжих томатів із середнім вмістом 4,88% сухих речовин та вироблено томатної пасти у кількості 16020,652 тон томатної пасти, що підтверджується копіями статистичних звітів за формою №1-П місячна "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за серпень, вересень, жовтень 2012 року. В подальшому вироблена томатна паста протягом 2012-2013 p.p. була реалізована покупцям, зокрема, ПАТ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" (Україна, виробник кетчупів під ТМ "Торчин"), ООО "Юнилевер Русь" (Російська Федерація), Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ (Україна, виробник соку під ТМ "Jaffa"), ООО "Мир продуктов ДЕСАН" (Російська Федерація), ООО "БРАЙТ" (Російська Федерація). В підтвердження факту реалізації томатної пасти власного виробництва позивачем надано копії статистичних звітів за формою №1-ПЕ (місячна) "Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної, переробної промисловості, виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла та води" за період жовтень 2012 p.- вересень 2013 p., протягом якого було реалізовано більшу частину виробленої в 2012 р. томатної пасти.

На підтвердження нереальності операції між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" ДПІ посилається на акт Основ'янської ОДПІ м. Харкова № 1175/20-38-22-01-04/37764888 від 12.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Українська нафто-газова компанія" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, за період з 01 червня 2012 року по 16 січня 2014 року", яким встановлено відсутність у ТОВ "Українська нафто-газова компанія" основних засобів, фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем ґрунтуються на основі акту про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, вони є безпідставним, так як фактично перевірки контрагента не проводились, а тому відсутні будь-які об'єктивні дані причинно-наслідкового зв'язку між порушеннями контрагента та позивачем.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від зазначеного контрагента в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від нього товару. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Судова колегія зазначає, що певні порушення податкового законодавства контрагентом позивача не тягнуть за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат по операціям з таким контрагентом.

Крім того, встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності контрагента-постачальника, в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія враховує, що реальність господарських операцій з цим же контрагентом але за попередній період - липень-вересень 2012р. була предметом судового розгляду у справі № 821/1990/15-а. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015р., скасовані податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання, яке нараховано податковим органом внаслідок непідвердження реальності господарських операцій, в т.ч. з ТОВ "Українська нафто-газова компанія".

Крім того, позивач повністю розрахувався за поставлений товар, що підтверджено, як даними перевірки, так і даними бухгалтерського обліку ФГ "Інтегровані агросистеми"(виписками з рахунку) (т.2 а.с.198-2013). Вказані обставини спростовують доводи ДПІ, що вчинені господарські операції з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не спрямовані на реальне настання наслідків, та в свою чергу свідчать про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, ґрунтується на припущеннях, що є недостатнім для визнання законними податкових рішень про зменшення валових витрат та податкового кредиту за рахунок сум по господарським операціям з цим контрагентом.

На підставі викладеного прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Українська нафто-газова компанія» за жовтень 2012 - березень 2013р. не можуть вважатися законними та обґрунтованими, та вірно скасовані судом першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016р. апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1746,83 грн. (110% від 1588,03 грн.(ставка судового збору при подачі позову).

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, - У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 83 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян