Постанова № 56277618, 25.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2016 р. № 820/54/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Афанасьєва О.Ю.,

відповідача - Штанько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ''Антарес" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес", в якому просить суд:

- винести постанову про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Антарес", яке зареєстровано за адресою Харківська область, м. Харків, Бурсацький узвіз, 6. кім. 203;

- застосувати захід реагування, у вигляді повного зупинення роботи складських приміщень, які знаходяться в м. Суми, вул. Харківська, 123 та належать Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Антарес", до повного усуненню порушень вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки;

- покласти обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду на Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області;

- встановити спосіб виконання судового рішення - опечатування, опломбовування, знеструмлення.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, яка проводилась у період часу з 28 грудня по 28 грудня 2015 року управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області виявлені порушення законодавства у сфері пожежної безпеки. А отже, створюється загроза для життя та здоров'я людей.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, через канцелярію суду надав письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що у зв'язку з тим що, ТОВ фірма "Антарес" користується складським приміщенням на підставі договору оренди № 2 від 01 січня 2015 року, укладеного з власником приміщень - ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому", а тому вважає що відповідач звернувся з позовом до неналежного відповідача. Крім того, зазначив, що ТОВ фірмою "Антарес" після отримання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки частково усунуто деякі порушення, а саме: забезпечено складські приміщення сертифікованими вогнегасниками в повному обсязі, щитом з пожежної безпеки, систематично проводиться з підлеглими працівниками інструктаж по пожежній безпеці та техніці безпеці, з відповідними відмітками у журналі. З питань усунення іншої частини порушень ТОВ фірма "Антарес" звернулося до орендодавця ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому", так як ці роботи потребують перебудови, добудови, переобладнання об'єкта, що орендується; встановлення, демонтаж та реконструкцію іншого обладнання та комунікацій. Та просив звернути увагу суду на те, що здійснення вищевказаних робіт орендарю заборонено орендодавцем на підставі п. 5.1.7 Договору оренди № 2 від 01 січня 2015 року . А тому, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 грудня 2015 року відповідачем проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - Товариста з обмеженою відповідальністю "Фірма" Антарес", яке зареєстроване за адресою : Харківська область, м. Харків, Бурсацький узвіз, 6, кім. 203, а саме перевірено роботу складського приміщення ТОВ "Фірма" Антарес", які розташовані за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Харківська, 123.

Перевірка проводилась на підставі наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області від 28 грудня 2015 року № 17 (а.с. 10) та посвідчення на проведення перевірки від 28 грудня 2015 року № 322 (а.с. 11).

В ході перевірки складських приміщень ТОВ фірма "Антарес", які розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, 123 встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

За результатами перевірки складено акт № 286, яким зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту;

- не проведено обробку вогнезахисним розчином дерев'яних конструкцій;

- складські приміщення не обладнанні системою протидимного захисту;

- будівлі об'єкту не обладнанні пристроями для захисту від прямих попадань блискавки;

- не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кранів організацією , яка має відповідну ліцензію, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному режимі обліку технічного обслуговування та оформлення акту перевірки;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, заварювання, паяння або затискачів;

- не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Під час розгляду справи, судом з'ясовано, що ТОВ фірмою "Антарес" після отримання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки частково усунуто деякі порушення, а саме: забезпечено складські приміщення сертифікованими вогнегасниками в повному обсязі, щитом з пожежної безпеки, систематично проводиться з підлеглими працівниками інструктаж по пожежній безпеці та техніці безпеці, з відповідними відмітками у журналі. Представник відповідача зазначив, що товариство звернулося до керівництва орендодавця ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" щодо усунення іншої частини порушень ТОВ фірма "Антарес", оскільки ці роботи потребують перебудови, добудови, переобладнання об'єкта, що орендується; встановлення, демонтаж та реконструкцію іншого обладнання та комунікацій.

Вищезазначені роботи були вчиненні орендарем в межах прав, визначених договором оренди № 2 від 01 січня 2015 року.

Суд зазначає, що Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно з п. п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вказаний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 4 ст. 5 вищевказаного Закону, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Суд зазначає, що вказаними законодавчими нормами не передбачено право органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства саме шляхом його повного знеструмлення. Отже, позовна вимога щодо зупинення роботи підприємства у такий спосіб необґрунтованою та надмірною.

Також, суд зауважує, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

А у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Крім того, суд, вирішуючи справу в частині вимоги про покладення на суб'єкта владних повноважень контролю за виконанням рішення суду, відмічає, що правовідносини з приводу примусового виконання судових актів унормовані, насамперед, положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

В силу приписів ст. ст. 2 і 3 Закону України "Про виконавче провадження" згадувані в положеннях Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) не включені законодавцем до кола суб'єктів права, котрі уповноважені виконувати рішення суду чи контролювати у будь-який спосіб стан виконання рішень суду.

Положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України не містять норм, котрі б передбачали можливість покладення контролю за станом виконання рішення суду на органи державного нагляду (контролю), рівно як і покладення на органи державного нагляду (контролю) обов'язку забезпечити виконання рішення суду.

Стосовно посилання позивача на ч. 1 ст.257 КАС України суд відзначає, що відповідно до положень наведеної норми процесуального закону у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Прийняте в порядку п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судове рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) за процедурами згідно з Кодексом цивільного захисту України (шляхом повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, повного або часткового зупинення експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, повного або часткового зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, повного або часткового зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, повного або часткового зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, повного або часткового зупинення надання послуг) чи за процедурами згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (шляхом повного або часткового зупинення виробництва, повного або часткового зупинення виготовлення продукції, повного або часткового зупинення реалізації продукції, повного або часткового зупинення виконання робіт, повного або часткового зупинення надання послуг) не потребує вжиття будь-яких організаційно-правових дій, спрямованих на виконання, позаяк встановлює для відповідача обов'язок по не вчиненню дій/заборону, тобто імперативно однозначно і нездоланно визначає правову поведінку зобов'язаної особи як бездіяльність. За загальним правилом примусове забезпечення бездіяльності є неможливою.

Суд вважає, що в порядку ч.1 ст.257 КАС України на суб'єкта владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання судового рішення у випадку, коли такий суб'єкт є відповідачем по адміністративній справі, а контроль за станом усунення суб'єктом господарювання виявлених органом державного нагляду (контролю) порушень (в тому числі і тих, котрі створюють або здатні створити реальну загрозу життю і здоров'ю людей) має здійснюватись відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України у спосіб проведення позапланових перевірок (позапланових заходів нагляду (контролю).

Таким чином, й дана вимога позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ''Антарес" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 березня 2016 року.

Суддя О.М. Тітов