Ухвала суду № 56277485, 29.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

(вступна та резолютивна частини)

29.02.2016 року Справа № 814/2519/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не зявився,

представника третьої особи 1: не з'явились,

представника третьої особи 2: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративного позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», пр-т Московський, 28-А БЦ «SP-HALL», м. Київ, 04655 до відповідачаЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського Міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 треті особи1. ОСОБА_3, пр. Миру, 98, м. Миколаїв, 54056 2. ОСОБА_4 АДРЕСА_1, 54056проскасування постанови № 18950638 від 23.04.10 р. в частині,Керуючись ст.ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі закрити.

Ухвала може бути оскаржена.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Князєв

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29.02.2016 р. Справа № 814/2519/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не зявився,

представника третьої особи 1: не з'явились,

представника третьої особи 2: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», пр-т Московський, 28-А БЦ «SP-HALL», м. Київ, 04655 до відповідачаЛенінського відділу ДВС Миколаївського МУЮ, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 треті особи1. ОСОБА_3, пр-т Миру, 98, м. Миколаїв, 54056 2. ОСОБА_4, АДРЕСА_1, 54056 проскасування постанови № 18950638 від 23.04.10 р. та зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського Міського управління юстиції (далі відповідач, ДВС), в якому просить суд скасувати арешт, накладений постановою Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського Міського управління юстиції № 18950638 від 23.04.2010 року, в частині накладення арешту на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: на квартиру АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зазначило, що дії державного виконавця позбавляють його права на задоволення вимог за рахунок заставного майна.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надав. У судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31.07.2006 року ОСОБА_3 (далі - третя особа 1) уклав з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11023932000 (арк. спр. 12 - 16).

В забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором укладений Іпотечний договір № 75 від 31.07.2006 року (арк. спр. 20 - 23), за умовами якого Іпотекодавець (АКІБ «УкрСиббанк») передає в іпотеку Іпотекодержателю ОСОБА_3 у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем ОСОБА_5 зобов'язань за договором кредиту від 31.07.2006 року наступне нерухоме майно: трикімнатна квартира загальною площею 63,10 кв.м., що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, б. 46, кв. 44.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк», відповідно до Договору факторингу № 1 та Договру відступлення права вимоги за договором іпотеки № 5207-5208, відступило ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» свої права вимоги за зобовязаннями відповідача по кредитному договору (арк. спр. 26 28, 30 - 31).

25.06.2015 року позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно ОСОБА_5, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 75 від 31.07.2006 року, накладено арешт, а саме: арешт на квартиру, на підставі постанови, 18950638, від 23.04.2010 року, виданої Ленінським ВДВС Миколаївського МУЮ (арк. спр. 34 - 35).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 6 ст. З названого Закону у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» визначено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобовязання.

На підставі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та розяснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Даний позов про звільнення майна з-під арешту заявлено у звязку з наявністю у позивача пріоритетного права звернення стягнення на заставлене майно перед іншими кредиторами. Тобто, предметом позову у цій справі є спір з іншими кредиторами про захист наявного у позивача переважного права звернення стягнення на майно як заставодержателя, щодо якого встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час вирішення такого спору зясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у звязку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вибрав для себе такий спосіб захисту, який за змістом унеможливлює визначити та захистити можливе його порушене право.

Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки, виходячи з заявлених позовних вимог, захист прав та інтересів позивача підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки заявлені по справі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі закрити.

2. Роз'яснити позивачу, що за захистом його порушених прав йому необхідно звернутись до звернутись до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала може бути оскаржена.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Князєв