Ухвала суду № 56277377, 29.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р.Справа № 820/11975/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р. по справі № 820/11975/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Гагаріна"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Гагаріна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005731500 від 11.12.2015р., прийняте ДПІ у Зміївському районі ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки відповідача стосовно того, що ТОВ "Іскра-Агро" не є сільськогосподарським підприємством безпідставні, а тому ТОВ "Агрофірма ім. Гагаріна" законно включило податкові накладні по взаємовідносинам з покупцем ТОВ "Іскра-Агро" до податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ (скороченої).

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що ТОВ "Агрофірма ім. Гагаріна" повинно було включити податкові накладні по взаємовідносинам з покупцем ТОВ "Іскра-Агро" до податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ (загальної), оскільки вважає, що ТОВ "Іскра-Агро" не зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з ПДВ та не є сільськогосподарським підприємством.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Гагаріна" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 2, 6, 159 КАС України, п. 183.13 ст. 183, п.п. 209.6, 209.10 ст. 209 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, основними видами діяльності якого, згідно Акту перевірки № 479/15/30614605 від 25.11.2015 року, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 9).

25.11.2015 року фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна за вересень 2015 року, про що складено відповідний Акт про результати камеральної перевірки № 479/15/30614605 від 25.11.2015 року, яким зафіксовано порушення: ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3402,00 грн., у зв'язку з чим встановлено заниження суми ПДВ, що підлягають сплаті за вересень 2015 року на суму 3402,00 грн. (а.с. 8-12).

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення- рішення №0005731500 від 11.12.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5103,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 3402,00 грн., за штрафними санкціями - 1701,00 грн. (а.с. 13).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки відповідача стосовно зобов'язання позивача на включення суми податку на додану вартість на вартість поставлених ним сільськогсподарських послуг ТОВ "Іскра-Агро" до (загальної), а не (скороченої) декларації з податку на додану вартість законодавчо необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору № 138 від 10.08.2015 року (а.с. 19-21) ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна надало ТОВ "Іскра-Агро" послуги з проведення польових робіт: дискування, культивації та інше.

На підтвердження вищезазначених операцій, позивачем надані до суду Акти виконаних робіт від 02.09.2015 р., 16.09.2015 р., 25.09.2015 р. (а.с. 97-99) та податкові накладні № 2/2 від 02.09.2015 р., № 10/2 від 16.09.2015 р., № 16/2 від 25.09.2015 р. (а.с. 22-24).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вказані акти виконаних робіт та податкові накладні відповідають вимогам ПК України, а отже, у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

За результатами своєї діяльності ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна подало до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року № 9214719533 від 19.10.2015 року (загальна) та № 9214720914 від 19.10.2015 року (скорочена).

Відповідно до ч. 2 пп. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПК України суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що відповідно до ст. 209 ПК України ТОВ "Іскра-Агро" не зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з ПДВ та не є сільськогосподарським підприємством, з огляду на наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприєимців основним видом економічної діяльності є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 72).

Відповідно до Довідки про підтвердження статусу платника податку виданої ДПІ у Зміївському районі (відповідачем по справі) від 24.02.2015 року № 482/10/20-09-15-49 податковий орган повідомляє, що ТОВ "Іскра-Агро" підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік (а.с. 74).

У відповідності до вимог п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно п. 209.6 ст. 209 ПК України Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Судом встановлено, що ТОВ "Іскра-Агро", як сільгосптоваровиробник, сплачує єдиний податок 4 групи, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 75), а також надає до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області наступні документи: податкові декларації зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, звіт форми № 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур, звіт форми № 29-сг про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур (а.с. 76-96).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вищезазначені документи підтверджують статус ТОВ "Іскра-Агро", як Сільськогосподарського підприємства, а отже висновки викладені відповідачем в Акті про результати камеральної перевірки № 479/15/30614605 від 25.11.2015 року та доводи відповідача про відсутність такого статусу у ТОВ "Іскра-Агро" - законодавчо не обґрунтовані та документально не підтверджені.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діяльність ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна, як сільгоспвиробника, стосовно взаємовідносин (надання послуг з проведення польових робіт: дискування, культивації та інше) з іншим сільгоспвиробником - ТОВ "Іскра-Агро", відповідно договору № 138 від 10.08.2015 р., є законною та такою, що відповідає приписам пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України: діяльність у сфері сільського господарства: в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг). А отже, висновки відповідача стосовно зобов'язання позивача на включення суми податку на додану вартість на вартість поставлених ним сільськогсподарських послуг ТОВ "Іскра-Агро" до (загальної), а не (скороченої) декларації з податку на додану вартість законодавчо необґрунтовані та такі, що спростовується матеріалами справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року по справі № 820/11975/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Вирішуючи питання щодо судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області не звільнена від сплати судового збору, в тому числі при поданні апеляційної скарги, а тому зобов'язана була при такому зверненні сплатити судовий збір.

Згідно ч.1 ст.4 Закону N 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 1 січня цього року мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яка діяла на момент подання позову, встановлено, що розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року N 484-VIII, та які набули чинності з 01 вересня 2015 року, встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, враховуючи дату подання позову та дату подання апеляційної скарги (відповідно до штемпеля - 01.02.2016 року), в даному випадку розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 1339,80 грн.

Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону не наведені.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді апеляційної інстанції від 12.02.2016 року, частково задоволено клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору та відстрочено останньому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до ухвалення судового рішення по даній справі.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 1339 грн. 80 коп. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р. по справі № 820/11975/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2016 р.