Постанова № 56277174, 01.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4844/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника відповідачів - Шевченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Людмили Олегівни, Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Людмили Олегівни, Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення № 27159878 від 16.12.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.01.2016 та ухвали суду від 11.02.2016).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки ним до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області для проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцькій район, с/рада Кам'янопотоківська, садівниче товариство "Родничок", кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 було подано усі необхідні документи.

В своїх доводах позивач стверджував, що відповідачем порушено приписи п. 8-1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у разі безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади.

Позивач в судове засідання не з'явився, 25.02.2016 до суду надійшла його заява згідно якої він позовні вимоги підтримує та просить розглядати справи без його участі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що державним реєстратором було прийнято рішення відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки надане ОСОБА_2 рішення суду не визнає за ним права власності на земельну ділянку розташовану за адресою: Полтавська область, Кременчуцькій район, с/рада Кам'янопотоківська, садівниче товариство "Родничок", кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Вислухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

07.12.2015 ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцькій район, с/рада Кам'янопотоківська, садівниче товариство "Родничок", кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

До вказаної заяви ОСОБА_2 додано: квитанцію про оплату адміністративного збору та надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5303125662015 від 13.10.2015 та його копію; рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/872/15-ц від 24.06.2015 та його копію; ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 2во/536/17/15-536/1832/15 від 11.09.2015 та її копія; копія паспорту громадянина України НОМЕР_2, виданий 09.01.2002 Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області та копію картки фізичної особи - платника податків видану Кременчуцькою ОДПІ 04.06.2002.

Відповідачем 176.12.2015 було розглянуто вказану заяву та прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 27159878.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Л.О. звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що розпорядженням Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області № 466 від 10.07.2012 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку № 38 орієнтовною площею 0,05 га в садівничому товаристві "Родничок" для ведення садівництва на території Кам'янопотоківської сільської ради /а.с. 19/.

Кременчуцьким міськрайонним виробничим відділом Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на замовлення ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 на території СТ "Родничок" К.Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 15 - 30/.

Розпорядженням Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області № 466 від 10.07.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку № 38 гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва в садівничому товаристві "Родничок" на території Кам'янопотоківської сільської ради. Припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,0496 га садівничим товариством "Родничок" на території Кам'янопотоківської сільської ради /а.с.31/.

Пунктами 3 та 4 вказаного розпорядження гр. ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,0496 га в садівничому товаристві "Родничок" на території Кам'янопотоківської сільської ради та зобов'язано його посвідчити право власності на земельну ділянку державним актом зареєстрованим відповідно до закону.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить свідоцтво про смерть видане Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області від 28.01.2013 /а.с. 13/.

Для оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, що належала ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Проботюк Ю.М.

Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Проботюк Ю.М. постановою від 12.02.2015 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, що належала ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.06.2015 з урахуванням ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11.09.2015 визнано за ОСОБА_2 права на завершення приватизації та право на отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянки № 38 на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області площею 0,0496 га.

Відповідно до ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з частинами третьою та четвертою вказаної статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Позивачем до матеріалів справи долучено витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно якого земельна ділянка розташована на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області площею 0,0496 га має кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до частини десятої ст.79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на дату винесення Кременчуцькою РДА розпорядження про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3) встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Законом України "Про Державний земельний кадастр", який набрав чинності 01.01.2013 внесено зміни до статті 126 Земельного кодексу України, а саме викладено її у такій редакції "Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, починаючи з 2013 року видача державних актів на право власності на землю не здійснюється, а право власності на земельні ділянки реєструються у Реєстрі прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що документом який підтверджує виникнення права власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Системно аналізуючи вказані норми, суд приходить до висновку, що у разі завершення приватизації у 2013 році та з метою отримання правовстановлюючого документу померлий ОСОБА_3 змушений був би звертатися до Державної реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області.

Згідно з пунктом 8-1 частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.12.2015 ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцькій район, с/рада Кам'янопотоківська, садівниче товариство "Родничок", кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. До вказаної заяви позивачем було додано: квитанцію про оплату адміністративного збору та надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5303125662015 від 13.10.2015 та його копію; рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/872/15-ц від 24.06.2015 та його копію; ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 2во/536/17/15-536/1832/15 від 11.09.2015 та її копія; копія паспорту громадянина України НОМЕР_2, виданий 09.01.2002 Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області та копію картки фізичної особи - платника податків видану Кременчуцькою ОДПІ 04.06.2002.

Абзацом 2 пункту 1 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем подано усі необхідні документи для проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку розташовану на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, площею 0,0496 га, кадастровий номер НОМЕР_1, а рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кремечуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Л.О. № 27159878 від 16.12.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає безпідставними та не обґрунтованими твердження Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Людмили Олегівни стосовно того, що норми абз. 2 п. 1 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки Кременчуцька РДА є органом виконавчої влади, оскільки відповідне посилання відсутнє у спірному рішенні та не слугувало підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав.

Також, суд вважає безпідставними твердження відповідачів стосовно можливості виникнення у позивача права власності на вказану земельну ділянку виключно на підставі рішення суду про визнання права власності з огляду на наступне.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ пункті 3.5 свого листа від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", зазначив, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Крім того, Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у вказаному листі наголосив на тому, що не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Враховуючи викладене та відсутність на даний час іншого органу уповноваженого проводити державну реєстрацію та видавати свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема на земельні ділянки, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації та належність даних функцій виключно до компетенції Кременчуцького районного управління юстиції, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку розташовану на території СТ "Родничок" Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, площею 0,0496 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та видати йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Враховуючи прийняття відповідачем рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та те, що зобов'язання відповідача зареєструвати право власності та видати відповідне свідоцтво є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому суд приходить до висновку відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з частинами 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви судовий збір з огляду на положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачем не сплачувався, а тому відповідно у справі відсутні витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

За приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В позовні заяві позивач просив стягнути на користь свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат до суду надано договір про надання правової допомоги від 24.12.2015 №15/02, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання виконаних робіт від 28.12.2015 та квитанцію від 25.12.2015 №024785 на суму 1200,00 грн. /а.с. 38-40/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 N 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Документально підтверджена сума витрат на правову допомогу становить 1200,00 грн., її розмір відповідає наведеним вище вимогам Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Людмили Олегівни № 27159878 від 16.12.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Кременчуцьке районне управління юстиції Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.12.2015 з урахуванням підстав скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Людмили Олегівни № 27159878 від 16.12.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1200,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко