Ухвала суду № 56277106, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 рокусправа № 804/12454/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року по справі за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в кому просила стягнути заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6902,71 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 51400, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету м.Павлограда через Управління Державної казначейської служби у м.Павлограді (р/р 33112341700032, код платежу 11010500, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37936856) податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6902,71 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення, в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не прибуття сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи не перешкоджає судовому розгляду та не потребує фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

10.02.2014 року відповідачем до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області подана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2013 рік № 9090345382, якою відповідачем самостійно визначена належна до сплати сума податку за 2013 рік в розмірі 7200,00 грн., граничним строком сплати податкового зобов'язання є 19.02.2014 року. З урахуванням переплати у розмірі 297,29 грн., сума заборгованості належна до сплати становить 6902,71 грн.

12.01.2015 року позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми "Ф" № 6492-25 від 12.01.2015 року на суму 355,37 грн., яка вручена відповідачу 17.01.2015, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення суми податкового боргу підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податковою періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Пунктом 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, то податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному) року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітнього (податкового) року .

Згідно п.п. 177.5.1 ст. 177 ПК України, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щоквартально (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Згідно п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються і виплачуються надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, тощо.

Згідно п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

На підставі вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що оскільки відповідачем при подані податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена в установлений законом строк, наведене призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 6902,71 грн.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеному у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Докази оскарження податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

Приписами п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Доводи відповідача стосовно того, що він не мав можливості надати докази відсутності податкової заборгованості оскільки його не було повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, колегія судів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявний конверт з копією ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року по справі № 804/12454/15 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», який повернувся на адресу суду. Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Ковната, буд. 44, на цю ж адресу була направлена ухвала про відкриття провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо неотримання відповідачем податкової вимоги № 6492-25 від 12.01.2015 року, а отже і передчасності звернення податкового органу до суду з зазначеним позовом, колегія суддів зазначає про їх неспроможність, оскільки наведене спростовується наявним в матеріалах справи корінцем поштового повідомлення про вручення листа з податковою вимогою відповідачу 17.01.2015 року.

Доводи апелянта стосовно того, що у нього відсутній податковий борг в розмірі 6902,70 грн. та на підтвердження цього до апеляційної скарги надано копії актів № 13018-20 від 29.12.2015 року, № 13016-20 від 29.12.2015року, № 13014-20 від 29.12.2015 року, колегія суддів розцінює критично з огляду на те, що надані акти були складені після розгляду справи судом першої інстанції, а отже не можуть свідчити про відсутність податкового боргу на день розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року по справі №804/12454/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай