Рішення № 56276493, 01.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2016 р.Справа № 916/4957/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „7 континентів

про стягнення компенсації у розмірі 55 120,00 грн

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 12.01.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 14.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ: 15.12.2015р. за вх.№ 5226/15 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Маша и Мєдвєдь (ТОВ „Маша и Мєдвєдь) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „7 континентів (ТОВ „7 континентів) , в якому просить суд стягнути з останнього суму компенсації у розмірі 55 120,00 грн. за незаконне демонстрування 21, 22, 23, 24 серії мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь на екрані телевізора пивного ресторану „Pizza&Grill.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2015р. справу №916/4957/15 розподілено до розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 16.12.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

28.12.2015р. за вх. № 32895/15 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення Позивача та Довідку ТОВ Студія „Анімакорд.

12.01.2016р. за вх. № 526/16 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення Позивача з додатком.

19.01.2016р. за вх. № 2-248/16 Відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням, у відповідності до якого просить суд витребувати у Позивача ОСОБА_4 до Договору №010601-МиМ від 08.06.2010р. в т.ч. ОСОБА_4 №1 та ОСОБА_4 № 7.

21.01.2016р. за вх. № 1374/16 Позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи ОСОБА_4 до договору №010601-МиМ від 08.06.2010р.

29.01.2016р. за вх. № 2094/16 господарський суд Одеської області одержав відзив на позовну заяву про стягнення компенсації, згідно з яким відповідач просить суд відмовити ТОВ „Маша і Мєдвєдь у задоволенні позову, оскільки вважає позовну заяву необґрунтованою, незаконною та зауважує, що, по-перше, примірники аудіовізуального твору введені в цивільний обіг шляхом продажу цих творів, інформація про що міститься в мережі Інтернет, у звязку з чим подальше розповсюдження шляхом продажу або дарування оригіналу чи примірників твору, які виражені у матеріальній формі допускається без згоди автора (іншого субєкта авторського права) та без виплати винагороди та ін. Крім того, відповідач зазначає, що надані Позивачем на обґрунтування позову докази, в т.ч. Акт прийому фільму від 06.01.2009р. до Службового завдання № МиМ С1 від 12.05.2008р. про передачу однієї серії мультиплікаційного серіалу під назвою „Перша зустріч, яка не використовувалася Відповідачем, не мають відношення до даної справи. Також відповідач заперечує проти доводів Позивача про те, що в нього виникли виключні майнові права на аудіовізуальний твір серіал „Маша і Мєдвєдь та на малюнки персонажів „Маша і „Мєдвєдь, оскільки в т.ч. позивачем не надано доказів передачі Автором (ОСОБА_5Г.) майнових авторських прав на малюнки персонажів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Студії „АНИМАККОРД, з яким позивачем згодом було укладено Договір про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір від 08.06.2010р. та ін. Відповідач вважає, що ТОВ „Маша і Мєдвєдь не є належним позивачем у даній справі та у Позивача відсутнє право на самостійне звернення до суду з позовом, що випливає з умов п. 2.11 Ліцензійного договору від 08.06.2010р. Крім того, ТОВ „7 континентів зазначає про невідповідності суми компенсації критеріям справедливості, добросовісності та розумності, оскільки у відповідача відсутні мотиви та наміри у скоєні такого роду порушення, відсутність доходу Відповідача від такого порушення, відсутність таких раніше скоєних правопорушень. Водночас, відповідач зауважив, що у ресторані клієнти мають можливість самостійно користуватися телевізором та підключати носії інформації (USB - флеш-накопичувачі) для встановлення та перегляду програм, фільмів, мультфільмів, а тому відповідач не може відповідати за дії клієнтів та ін.

29.01.2016р. за вх. № 2093/16 господарський суд Одеської області одержав супровідний лист Відповідача з додатком.

Ухвалою суду від 02.02.2016р. строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів, у звязку з задоволенням відповідного клопотання представника відповідача.

08.02.2016р. за вх.№ 2950/16 господарський суд Одеської області одержав заперечення на відзив, згідно з якими Позивач підтримує позовні вимоги та вважає, що припущення та твердження Відповідача спростовуються положеннями, які викладені у позові та у поясненнях. Позивач зауважує, що Відповідач здійснював незаконне відтворення аудіовізуального твору, мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь (демонстрація відео) без належного дозволу. ТОВ „Маша і Мєдвєдь наголошує, що власником виключних майнових прав на аудіовізуальний твір, мультиплікаційний серіал „Маша і Мєдвєдь, а також всі його елементи та складові частини, їх зображення, в т.ч. зображення персонажу „Маша являється Позивач. Крім того, позивач наголошує, що звернувся до суду з даною позовною заявою з метою захисту порушеного авторського права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал „Маша і Мєдвєдь, а не на малюнок, як образотворчий твір та ін.

23.02.2016р. за вх. № 4449/16 господарський суд Одеської області одержав пояснення стосовно заперечень позивача на відзив, у відповідності до яких ТОВ „7 континентів просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові, запереченнях на відзив та просить суд стягнути з ТОВ „7 континентів суму компенсації у розмірі 55 120,00 грн. за незаконне демонстрування 21, 22, 23, 24 серії мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь на екрані телевізора пивного ресторану „Pizza&Grill.

У судовому засіданні від 01.03.2016 р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Російським авторським товариством видано ОСОБА_5 свідоцтво № 13631 про реєстрацію та депонування твору результату інтелектуальної діяльності, яке посвідчує права названого автора на малюнки персонажів до дитячого анімаційного серіалу під назвами: Маша, Мєдвєдь, автором яких, за власною заявою, є ОСОБА_5 і які створені ним 01.10.2007 р.

01.04.2008р. між ТОВ Студія „АНИМАККОРД (Замовник) та ОСОБА_5 (Автор-виконавець) укладено договір замовлення № ОК-2/2008, згідно із п.1.1 якого Автор-виконавець зобовязався створити і передати Замовнику сценарій 8 серій дитячого серіалу „Маша и Мєдвєдь в строк до 23.09.2008 р., а Замовник прийняти його та оплатити.

На підставі службового завдання від 12.05.2008 р. № 1/МиМ-С1 ТОВ Студія „АНИМАККОРД доручило режисеру-постановнику ОСОБА_6 створити авторським трудом творчого колективу аудіовізуальний анімаційний твір серію анімаційного серіалу „Маша и Мєдвєдь під робочою назвою „Первая встреча.

Згідно з п. 1.3. Акту прийому-передачі робіт від 23.09.2008р. до Договору авторського замовлення №ОК-2/2008 від 01.04.2008 року "Автор-виконавець (ОСОБА_7) передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша і Мєдвєдь" ("Первая встреча", "Весело-весело встретим Новий год", "До весны не будить", "Ловись, рыбка, ОСОБА_2 пришла, Позвони мне, позвони, С волками жить, Следы невиданных зверей) в повному обсязі Замовнику (ТОВ Студія "АНИМАККОРД").

Відповідно до п.3. Акту приймання фільму від 06.01.2009 р. до Службового завдання №1/МиМ-С1 від 12.05.2008р. на створення аудіовізуального твору з режисером-постановщиком " винагорода Режисера-постановщика (ОСОБА_6) за належне виконання обовязків по Службовому завданню, за відчуження в повному обємі виключних прав на Фільм (серію анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" під робочою назвою "Первая встреча") вважається одноразово покритою заробітною платою, що виплачувалась за період часу , в якому службовий твір був створений та ін..

09.06.2008р. між ТОВ Студія „АНИМАККОРД (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_5 (ліцензіар) укладено ліцензійний договір № ЛД-1/2008 (далі також Договір) про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія), за умовами якого ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків „Маша і „Мєдвєдь, які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору анімаційного серіалу „Маша и Мєдвєдь, ці малюнки, а також DVD-диск із записом вказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу „Маша и Мєдвєдь, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (творів) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах договору виключне право на використання персонажів.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що ліцензіар надає ліцензіату на термін дії договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам.

Право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення договору до 09.06.2019 р. включно (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 2.2 вказаного вище Договору ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо способами, встановленими договором.

Також пунктами 2.5 2.7 Договору ліцензіату надано право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки.

Згідно п. 2.10 Договору, якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобовязуються разом захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку.

Проте, Ліцензійний договір від 09.06.2008р. № ЛД-1/2008 вважається розірваним на підставі Згоди від 07.06.2010р., яка укладена між ТОВ Студія „АНИМАККОРД (Ліцензіат) та ОСОБА_5 (Ліцензіар) (а/с 54, т1).

Згодом, 08.06.2010р. між ТОВ „Маша і Мєдвєдь (Ліцензіат) та ОСОБА_5 (Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія), згідно з яким Ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків „Маша і „Мєдвєдь, які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору анімаційного серіалу „Маша и Мєдвєдь, ці малюнки, а також DVD-диск із записом вказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу „Маша и Мєдвєдь, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (творів) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах договору виключне право на використання персонажів.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що ліцензіар надає ліцензіату на термін дії договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам.

Право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення договору до 30.06.2025 р. включно (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 2.2 Ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо способами, встановленими договором.

Також пунктами 2.5 2.7 Договору ліцензіату надано право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки.

Згідно п. 2.11 Ліцензійного договору, якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то Ліцензіат і Ліцензіар зобовязуються спільно захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку.

08.06.2010 р. між ТОВ Студія „АНИМАККОРД (Правовласник) та ТОВ „Маша і Мєдвєдь (Набувач) укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал „Маша и Мєдвєдь), за умовами п.1.1 якого Правовласник передав виключне право на аудіовізуальний твір (8 серій) серіал „Маша и Мєдвєдь, а Набувач зобовязався сплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду за 8 перелічених у даному пункті творів.

Згідно п. 1.3. вказаного договору правовласник гарантував, що він є власником виключного права на аудіовізуальний твір.

У відповідності до п. 1.4. вказаного договору виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.

Згідно з п. 2 ОСОБА_4 №1 до Договору від 08.06.2010 р. № 010601-МиМ передбачено, що одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір Правоволоділець передає Правонабувачу в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того, чи названі елементи безпосередньо в додатках до договору № 010601-МиМ.

12.11.2010р. між ТОВ Студія „АНИМАККОРД (Правовласник) та ТОВ „Маша і Мєдвєдь (Набувач) укладено договір № 1007/19 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал „Маша и Мєдвєдь), за умовами п.1.1 якого Правовласник передав виключне право на аудіовізуальний твір (9, 10, 11, 12 серії) серіал „Маша и Мєдвєдь, а Набувач зобовязався сплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду.

Згідно п. 1.3. договору правовласник гарантував, що він є власником виключного права на аудіовізуальний твір.

У відповідності до п. 1.4. вказаного договору виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» на підставі договору про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір № 010601-МиМ від 08.06.2010 набуло виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Мєдвєдь", його складові частини, персонажі, в т.ч. на персонаж "Маша" .

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2014р. представником Позивача здійснено відеофіксацію публічної демонстрації аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Мєдвєдь" у пивному ресторані „Pizza&Grill, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ „7 континентів.

З метою отримання відомостей про субєкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність в пивному ресторані „Pizza&Grill, представником Позивача здійснено замовлення офіціанту, в результаті чого отримано фіскальний чек від 15.12.2014р., в якому зазначена інформація про субєкта господарювання, а саме: ТОВ „7 континентів, код 36481233, юридична адреса: 67571, Одеська обл., Комінтернівський р-н, сільська рада Фонтанська, комплекс будівель та споруд № 1; місце здійснення господарської діяльності кафе „Pizza&Grill; інформація про реалізований товар Піцца „Капричиоза 1 шт.; вартість товару 75 грн., дата і час 15.12.2014р. о 18:34.

На думку позивача, відповідач незаконно, без дозволу ТОВ „Маші і Мєдвєдь, демонстрував мультиплікаційний серіал „Маша і Мєдвєдь, а саме: 21 серія під назвою „ОСОБА_3 дома, 22 серія під назвою „Дышите! Не дышите!, 23 серія під назвою „Подкидыш, 24 серія під назвою „ Приятного аппетита з екрану телевізора, що встановлений в залі пивного ресторану „Pizza&Grill, що знаходиться в м. Одесі, ТРЦ „Riviera, 2 поверх, вул. Старомиколаївська дор., 101 та про що складено Акт виявлення факту публічної демонстрації мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь № 1512/14 від 15.12.2014р.

Для ідентифікації відео, що транслювалося на телевізорі, в ресторані „Pizza&Grill, Позивач надав до суду роздруківки кадрів з 21, 22, 23, 24 серій аудіовізуального твору - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь" та диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R, з серіями 1-8 та 21 24.

З огляду на викладене, враховуючи порушення відповідачем прав позивача у звязку з незаконною демонстрацією аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь, а саме 4 окремих серій, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації у розмірі 10 мін. заробітних плат за окремі 4 випадки порушення з боку Відповідача у розмірі 55 120,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних обєктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом (ст. 426 Цивільного кодексу України).

Статтею 435 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що первинним субєктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Субєктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи , які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012р. № 12 у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов'язані з авторством твору, досліджуються лише в разі якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

У відповідності до ст.15 Закону України „Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає субєктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів, публічну демонстрацію і публічний показ.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Частиною 1 ст.31 Закону України „Про авторське право і суміжні права передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачу належать виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Маша и Мєдвєдь" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Маша", що випливає з аналізу вищеперелічених договорів.

Згідно зі ст.50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав; піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення та ін.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України „Про авторське право і суміжні права за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав субєкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

У пункті 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності від 17.10.2012 р. № 12 передбачено, що з огляду на приписи ст.33 ГПК України щодо обовязку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України „Про авторське право і суміжні права при використанні ним твору та/або обєкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Об'єктами авторського права є твори, зокрема, аудіовізуальні твори (п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 8 Закону України Про авторське право і суміжна права до обєктів авторського права також віднесено твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема аудіовізуальні твори.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про авторське право і суміжні права частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст.1 Закону України Про авторське право і суміжні права аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Судом встановлено, що персонажі аудіовізуального твору (мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь») «Маша» і «Мєдвєдь» є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватись самостійно, а тому розглядаються судом як твори.

З наданих до позову доказів вбачається, що15.12.2014р. представником Позивача здійснено відеофіксацію публічної демонстрації аудіовізуального твору у пивному ресторані „Pizza&Grill, в якому здійснює свою господарську діяльність ТОВ „7 континентів, без дозволу ТОВ „Маші і Мєдвєдь, виключні майнові авторські права на який та на його складові частини належить ТОВ "Маша и Мєдвєдь", про що також складено Акт виявлення факту публічної демонстрації мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь № 1512/14 від 15.12.2014р.

З наданого позивачем відеозапису вбачається, що така відеофіксація була здійснена у пивному ресторані „Pizza&Grill, який знаходиться в м. Одесі, ТРЦ „Riviera, 2 поверх, вул. Старомиколаївська дор., 101 а, з екрану телевізора якого здійснено демонстрацію аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь, а саме: 21 серії під назвою „ОСОБА_3 дома, 22 серії під назвою „Дышите! Не дышите!, 23 серії під назвою „Подкидыш, 24 серії під назвою „ Приятного аппетита.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер; публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).

Твердження відповідача про те, що ТОВ „Маша і Мєдвєдь не є правовласником виключних авторських прав саме на серії 21-24 судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене, а також наступне.

У відповідності до ст. 11 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "c", обведена колом, - ©; ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

З наданих Позивачем відеозаписів, які містяться на лазерному диску DVD-R 16x (примірники творів, які відтворені з ліцензійного аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь,) з 21-24 серії аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь, вбачається, що по закінченню кожної з серій ТОВ „Маша і Мєдвєдь, з метою сповіщення про свої права, використало знак охорони авторського права.

Отже, судом встановлено факт відтворення та демонстрації Відповідачем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу „Маша і Мєдвєдь, а саме: 21 серії під назвою „ОСОБА_3 дома, 22 серії під назвою „Дышите! Не дышите!, 23 серії під назвою „Подкидыш, 24 серії під назвою „ Приятного аппетита. Проте, відповідачем не надано доказів, які свідчать про наявність дозволу для використання вказаних вище творів, отже, останнім порушені права позивача як набувача виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Маша и Мєдвєдь" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Маша".

Щодо суми конфіскації за порушення виключних майнових авторських прав суд зауважує наступне:

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

У визначенні розміру такої компенсації суд виходить з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання обєкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. ( Пункт 51.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності від 17.10.2012 р. № 12).

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 вересня - 1 378,00 грн.

Позивач, у відповідності до позовної заяви, визначив компенсацію за порушення майнових прав за 4 окремі факти незаконного використання аудіовізуального твору у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен випадок, що складає 55 120,00 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Суд вважає правомірним та достатнім стягнення компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат в сумі 13780,00 грн., з огляду на відсутність намірів відповідача порушити права позивча, відсутність у нього доходу у звязку з таким порушенням, відсутність раніше вчинених порушень з боку відповідача . Крім того враховуючи, що Позивачем зафіксовано одноразова демонстрація аудіовізуального твору- 21, 22, 23, 24 серій мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" з незначною тривалістю у часі (протягом одного дня 15.12.2014р.) , суд дійшов висновку ,що це не 4 окремі факти використання аудіовізуального твору , а одноразове використання обєкта авторського права.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності та не допускаючи можливість надмірного збагачення ТОВ Маша і Мєдвєдь за рахунок отриманої компенсації, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення компенсації у мінімально встановленій статею 52 ЗУ Про авторське право і суміжні права сумі - 10 мінімальних заробітних плат, а саме 13 780,00 грн.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „7 континентів (67571, Одеська обл., Комінтернівський р-н, сільрада Фонтанська, комплекс будівель та споруд № 1) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) суму компенсації у розмірі 13 780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 913 (девятсот тринадцять) грн. 50 коп.

3. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 березня 2016р.

Суддя С.Г. Власова