Ухвала суду № 56276396, 25.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.02.16р. Справа № 904/2632/15

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю"Веесві-машинобудівний завод", 49051, м.Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3

про розстрочку виконання рішення суду

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 94202, м. Алчевськ, вул.Шмидта, 4

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Веесві-машинобудівний завод", 49051, м.Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3

про стягнення 54 720,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

11.06.2015 року господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі і присуджено до стягнення з відповідача 54 720,00 грн. - штрафу, 1 827,00 грн. - судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року залишено без змін.

04.11.2015 року Вищим господарським судом України винесено постанову, відповідно до якої залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року по справі № 904/2632/15.

На виконання вищезазначеного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року, господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Відповідачем 10.02.2016 року подано до суду заяву № 28 від 09.02.2016 року про розстрочку виконання судового рішення у справі № 904/2632/15, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року у зв'язку із складним фінансовим становищем та затвердити такий графік погашення боргу: березень 2016 року - 9 120,00 грн.; квітень 2016 року - 9 120,00 грн.; травень 2016 року - 9 120,00 грн.; червень 2016 року - 9 120,00 грн.; липень 2016 року - 9 120,00 грн.; серпень 2016 року - 9 120,00 грн.

24.02.2016 року до суду надійшло клопотання відповідача від 23.02.2016 року № 39 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання, яке було призначено на 25.02.2016 року о 10:30 год.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відкладення розгляду справи призведе до пропущення десятиденного строку розгляду заяви відповідача, встановленого ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем 22.02.2016 року подано до суду клопотання за № 11-с від 22.02.2016 року, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки вважає, що матеріальний стан відповідача не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, а також не є обставиною, що ускладнює виконання рішення суду. До того ж, позивач зазначає, що на сьогоднішній день також знаходиться у скрутному фінансовому становищі з наступних підстав.

Крім того, позивач посилається на те, що з прийняттям наказу Президента України від 14.04.2014 року за № 405/2014 вступило в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року "Про термінові заходи з протидії загрозі тероризму та збереження територіальної цілісності України". В межах реалізації вищезазначеного рішення на території Донецької області Збройними силами України, Міністерством внутрішніх справ України та Службою безпеки України з 14.04.2014 року проводиться "антитерористична операція" (АТО).

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України.

Відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, м. Алчевськ є населеним пунктом, на території якого здійснюється антитерористична операція.

При розгляді справи позивач зазначав, що через проведення бойових дій в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей, блокування шляхів проїзду незаконними озброєними формуваннями, призупинений рух всіх видів транспорту з/на території проведення АТО. У зв'язку з пошкодженням контактних мереж перегонів залізниці, введено заборону на перевезення вантажів залізничним транспортом, в тому числі у місто Алчевськ, де знаходиться підприємство позивача.

Через вказані обставини позивач несе значні збитки. Так, відповідно до звіту про фінансові результати, чистий збиток, що поніс позивач за 9 місяців 2015 року склав 16 844 465 тис. грн. (проти 12 296 787 тис. грн. за аналогічний період у 2014 році).

Позивач приймає до уваги плідну та довгострокову співпрацю з відповідачем, його важке становище через події в країні. Але, позивач вважає, що спірний випакод не є винятковим, обидві сторони знаходяться в однаково складному фінансовому становищі, економічна криза впливає не тільки на відповідача, а й на позивача.

При розгляді заяви відповідача, суд має дотримуватися балансу інтересів сторін, взяти до уваги фінансовий стан та законні інтереси не тільки відповідача, а й позивача.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, по справі № 908/1583/14 від 24.12.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено: підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач не надав до суду належних доказів обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 по справі № 904/2632/15.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача від 09.02.2016 року № 28 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Суддя ОСОБА_1