Ухвала суду № 56276349, 01.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 березня 2016 року Справа № 910/1757/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 07.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015у справі№ 910/1757/15-г господарського суду міста Києваза позовомАсоціації міжнародних автомобільних перевізників УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Златобанк"прозобов'язання виконати умови договору,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 910/1757/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на момент подання касаційної скарги, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви - 29.01.2015, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскаржувані судові рішення прийнято щодо позову, предметом якого вимоги про зобов'язання виконати платіжні доручення відповідно до договору банківського рахунку.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)" позовні заяви про зобов'язання перерахувати кошти згідно з договором банківського рахунку належать до заяв майнового характеру, і за їх подання справляється судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Як роз'яснено у пп. 2.2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 2), позовні заяви про зобов'язання перерахувати грошові кошти відповідно до договору банківського рахунку належать до заяв майнового характеру і оплачуються судовим збором відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Отже, при зверненні з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 910/1757/15-г скаржник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви майнового характеру.

Натомість, до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 2382 від 19.01.2016 про сплату судового збору у розмірі 1 461,60 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 910/1757/15-г підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 910/1757/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

Н.Г. Дунаєвська