Рішення № 56276188, 25.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1000/2016 Головуючий в суді 1 інстанції - Малинников О.Ф.

Доповідач - Ящук Т.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки,

встановила:

У жовтні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ Комерційний банк «Надра» про визнання припиненим договору поруки, укладеного 11 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 11 червня 2008 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказували, що підтвердженням того, що договір поруки є припиненим, є претензія банку до позичальника від 05 грудня 2008 року, а також виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно позичальника від 09 квітня 2009 року, тому вважають, що вказаними діями відповідач підтверджує про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, а також те, що відповідач звернувся з позовом про солідарне стягнення заборгованості тільки в квітні 2013 року - зобов'язання за договором поруки слід вважати припиненим.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ «Надра» Попова М.В. вважала доводи апеляційних скарг безпідставними та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_3 посилався на те, що 11 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ Комерційний банк «Надра» в особі відділення № 12 філії - Івано-Франківського районного управління був укладений кредитний договір № 1269/2008, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 170 610 доларів США в порядку і на умовах, визначених кредитним договором за програмою «Житлові рішення» Перше житло».

На забезпечення кредитного договору укладено договір поруки від 11 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7

20 квітня 2013 року на адресу позивача надійшла позовна заява та ухвала про відкриття провадження Косівського районного суду Івано-Франківської області у справі за позовом ПАТ комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, в якому банк посилався на те, що 18 лютого 2013 року направив поручителю вимогу про виконання грошових зобов'язань за договором поруки на підтвердження факту дотримання строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Проте зазначені посилання представника банку позивач вважає безпідставними та просив визнати припиненим договір поруки, оскільки позичальник перестав виконувати свої зобов'язання по сплаті щомісячних платежів за кредитним договором у вересні 2008 року. Оскільки шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя, визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України завершився, позивач просив визнати припиненим договір поруки.

Під час розгляду справи позивач та третя особа також посилались на ті обставини, що 05 грудня 2008 року банком була направлена претензія позичальнику про погашення заборгованості, а 09 квітня 2009 року на підставі заяви банку приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчак О.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про дострокову вимогу банку про погашення заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення своїх вимог, не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з копії претензії від 05 грудня 2008 року, що була надіслана ПАТ КБ «Надра» на адресу позичальника ОСОБА_2, від нього вимагалось погасити лише прострочену заборгованість за кредитним договором, а не отриманий кредит у повному обсязі.

У позовній заяві про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів, ПАТ КБ «Надра» зазначив, що заборгованість виникла станом на 21 січня 2013 року, вимогу до поручителів банк направив 18 лютого 2013 року, а до суду з позовом звернувся 08 квітня 2013 року, тобто у визначений законом шестимісячний строк.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що порука ОСОБА_3 за договором поруки від 11.06.2008 року не припинилась, а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 170 610 доларів США для придбання у власність нерухомого майна, з відсотковою ставкою за користування кредитом - 14,19 % річних, строком до 09 червня 2028 року ( а.с. 4- 6).

11 червня 2008 року на забезпечення належного виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником, у тому ж об'ємі, що і боржник.

Пунктом 5.3 договору поруки визначено, що дія договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами цього договору.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові №6-33цс12 від 23.05.2012 року, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом правових позицій Верховного Суду України, висловлених в постановах № 6-190цс14, № 6-616цс15, № 6-1077цс-15, № 6-933цс15, № 6-2056цс15, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінює строк виконання основного зобов'язання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-190 цс14, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Як встановлено з матеріалів справи, 05 грудня 2008 року банком була надіслана претензія на адресу позичальника ОСОБА_2, в якій ВАТ КБ «Надра» вимагав погасити прострочену заборгованість в сумі 6741,81 долар США та зазначив, що в разі незадоволення даної претензії в зазначений термін банк розпочне процедуру дострокового погашення кредиту шляхом звернення стягнення на майно позичальника ( а.с. 49).

09 квітня 2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В. було вчинено виконавчий напис за реєстровим №535, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та була передана ним в іпотеку ВАТ КБ «Надра» на підставі договору іпотеки від 11.06.2008 року ( а.с. 104).

За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири пропонується задовольнити вимоги ВАТ КБ «Надра» у розмірі : заборгованості по кредиту - 169 961,26 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом - 16 254,36 доларів США, пеня - 1098,19 доларів США, а всього - 187 043,81 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 440 237 грн. 33 коп.

Як вбачається зі змісту копії позовної заяви ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та доданого до неї розрахунку, станом на 21 січня 2013 року сума непогашеного кредиту становить 169 691,26 доларів США ( а.с. 8, 11-12).

З викладеного вбачається, що виконавчим написом нотаріуса звернуто стягнення на предмет іпотеки в порядку дострокового погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що банк скористався своїм правом на дострокове повернення всієї суми кредиту, з урахуванням суми відсотків за користування кредитом та інших платежів, передбачених кредитним договором, оскільки 09 квітня 2009 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса на всю суму заборгованості, яка станом на 03 квітня 2009 року складала 187 043,82 доларів США.

Отже, 09 квітня 2009 року банком було реалізоване право на дострокову вимогу на підставі виконавчого напису нотаріуса, у зв'язку з чим настав строк виконання зобов'язання за кредитним договором, тобто строк виконання основного зобов'язання було змінено.

Враховуючи, що договором поруки від 11.06.2008 року строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України не встановлено, тому в даному випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Початком перебігу встановленого законом шестимісячного строку звернення з вимогою до поручителя ОСОБА_3 є момент вчинення нотаріусом виконавчого напису 09.04.2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ПАТ КБ «Надра» не звернувся до поручителя ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, порука ОСОБА_3 за договором поруки від 11.06.2008 року є припиненою.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, оскільки, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що його порука за договором від 11.06.2008 року припинилась, як визначено ч. 4 ст. 559 ЦК України, проте у прохальній частині позовної заяви, просить визнати договір поруки таким, що припинив свою дію, що суперечить положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України. Отже, право ОСОБА_3 підлягає захисту шляхом визнання поруки припиненою.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору при пред'явленні позову - 243 грн. 60 коп. та при подачі апеляційної скарги - 267 грн. 97 коп., а всього - 511 грн. 57 коп.

Також підлягають стягненню судові витрати у розмірі 267 грн. 97 коп. на користь третьої особи ОСОБА_2, апеляційна скарга якого підлягає задоволенню з вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки - задовольнити частково.

Визнати поруку ОСОБА_3 за договором поруки, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 11 червня 2008 року, припиненою.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 511 грн. 57 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 267 грн. 97 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: