Ухвала суду № 56276149, 22.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Лашевича В.М.

з участю секретаря Сергути Г.О.

прокурора Вільчинського О.В.

представника ОСОБА_1

власника майна ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Аскент-Нафта» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено заяву ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» та роз'яснено ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року, якою накладено арешт на майно, а саме об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Каховська, 64 (група приміщень літери «Г», площею 10 242, 2 кв.м та нежитлову будівлю ТП літери «Д», площею 57,9 кв.м.), з забороною відчуження цього майна.

Представник ТОВ «Аскент-Нафта» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Так, апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, оскільки винесена з численними порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, на думку представника вимоги ст. 380 КПК України не розповсюджуються на ті рішення, які винесені на стадії досудового розслідування. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції не мав права на розгляд заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки особа яка її подала, а саме ТОВ «Дніпровська плодоовочева база», не є учасником провадження. Крім того, представник власника майна звертає увагу суду, що своїм роз'яснення слідчий суддя змінив зміст ухвали слідчого судді від 30 травня 2015 року.

Також, апелянт вказує, що вони не були повідомлені про розгляд вказаної заяви, а про судове рішення дізналися з листа, який отримали 07 грудня 2015 року, а тому строк на оскарження судового рішення слід обраховувати з цієї дати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1 та власника майна ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Видами судових рішень, згідно зі ст. 369 КПК України є вирок і ухвала.

Таким чином, чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено обмежень щодо роз'яснення судових рішень прийнятих під час досудового розслідування.

В зв'язку з цим, доводи апелянта з приводу того, що ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року не підлягає роз'ясненню є безпідставними.

Також, не погоджується колегія суддів і з доводами представника про те, що заяву про роз'яснення судового рішення подала неналежна особа.

Що стосується посилань апелянта про те, що роз'яснюючи вказану ухвалу, слідчий суддя змінив її зміст, то колегія суддів вважає наступне.

Як вбачається з матеріалів судового провадження 19 листопада 2015 року директор ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» звернувся до суду з заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року в межах кримінального провадження № 12015100000000285 щодо арешту майна - об'єкту нерухомого майна «Розширення плодоовочевої бази» з 22 404 т до 26 774 т оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату в Дніпровському районі м. Києва», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64.

Особа, яка звернулася з заявою просила роз'яснити яким чином повинно відбуватися виконання ухвали від 30 травня 2015 року про накладення арешту на майно.

Слідчий суддя задовольняючи подану заяву, вказав, що під накладеним арештом на майно, в порядку виконання ст. 170 КПК України, розуміється заборона на використання та експлуатацію вказаного майна в цілому чи його окремих складових частин будь-якими особами в тому числі власником, орендарями, суборендарями, користувачами незалежно від підстав виникнення права на експлуатацію чи користування таким майном, в тому числі із використанням транспортних засобів, техніки, знарядь та інших механізмів за допомогою яких відбувається використання майна.

Проте, даною ухвалою слідчий суддя порушив вимоги ст. 380 КПК України, відповідно до якої, роз'яснюючи судове рішення, суд не змінює його зміст.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року було задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Грушецького Б.Р. та накладено заборону на відчуження майна, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме «Розширення плодоовочевої бази з 22 404 до 26 774 т оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату в Дніпровському районі м. Києва», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, а саме нежитлові приміщення літери «Г» площею 10242,2 кв. м. (групи приміщень з № 1 по № 8, групи приміщень з № 28 по 40, групи приміщень з № 41 по 45) та нежитлову будівлю ТП літери «Д» площею, 57, 9 кв. м.

Таким чином, зазначаючи в ухвалі про роз'яснення судового рішення про те, що під арештом розуміється заборона на використання та експлуатацію вказаного майна в цілому чи його окремих складових частин, слідчий суддя фактично змінив зміст ухвали від 30 травня 2015 року.

Крім того, ст. 380 КПК України передбачено, що роз'ясненню підлягає судове рішення зміст якого є не зрозумілим. Разом з тим, як вбачається з ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року в ній чітко зазначено на яке саме майно накладено арешт, а саме вказано адресу знаходження цього майна, вид майна з деталізацією групи приміщень, та його площу. Також, слідчим суддею було вказано, що арешт на майно накладено з забороною його відлучення, що дає чітко зрозуміти обсяг накладеного арешту та права особи з приводу його використання.

Враховуючи вище зазначені обставини, колегія суддів вража, що ухала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в роз'ясненні судового рішення.

Таким чином, оскільки ухвалу слідчого судді скасовано та відмовлено в роз'ясненні ухвали слідчого судді дещо з інших причини, ніж ті про які зазначає в своїй апеляційній скарзі представник, подана ним апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 376, 380, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року, якою роз'яснено судове рішення в порядку ст. 380 КПК України, а саме ухвалу слідчого судді Дніпровського району м. Києва від 30 травня 2015 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» в роз'ясненні ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Лашевич В.М.

Справа № 11-сс/796/75/2016 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ФедосєєвС.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.